Mirage Camp: як створювали головну освітню подію електронної сцени

З 9 по 15 червня поблизу Києва пройшов другий Mirage Camp від DTF Magazine. 7 днів навчання та нетворкінгу, 50 учасників та понад 20 лекцій і публічних дискусій відбувалися паралельно з написанням треків, які музиканти створювали в щойно сформованих групах. Mirage Camp започаткували у 2021 році DTF Agency разом з німецьким брендом PUMA, тоді кемп зібрав 30 учасників та тривав 6 днів на території смт Макарів. Організатори планували проводити подію щорічно, проте на заваді стало повномасштабне вторгнення. Після двох років паузи Mirage Camp повернувся у більших масштабах, за підтримки USAID, Visa та BURN Energy.

Уляна Калуш поговорила з ідеологом кемпу й головним редактором DTF Magazine Володимиром Волощуком про особливості в організації, другий сезон, Mirage Camp: Епілог та п’ятий друкований випуск журналу від DTF.

Mixmag: Спершу хочу привітати з успішним кемпом, все виглядало круто. Оскільки це вже друга подія такого формату, порівняймо, що було схожого, а що відрізнялося.

Володимир Волощук: Дякую, радий, що сподобалося.

Перший кемп був за масштабом менший, а саме на 30 учасників, та орієнтований виключно на електронних продюсерів. Він тривав 6 днів і проходив під Києвом, у Макарові, на території гольф-клубу, який пошкодили під час боїв за Київщину.

Mixmag: І як результат першого випуску, ви вирішили видати всі треки на вінілі, так?

Володимир Волощук: У результаті вийшло 29 треків, спочатку видали «цифру» на Soundcloud, а обрані 10 випустили на вінілі. Для нас важливо підтримувати артиста на всіх етапах розвитку, дати неочевидні можливості, як от фізичний носій релізу. Символічно, що прес отримали 22 лютого 2022 року.

Mixmag: Чи можна зараз придбати копію?

Володимир Волощук: Ні, ми роздали всі копії безкоштовно, розділили між учасниками.

Mixmag: Скільки часу зайняла підготовка до першого і другого кемпу?

Володимир Волощук: До першого ми сумарно готувалися місяць-півтора, тоді як підготовка до другого тривала десь пів року.

Тому одразу ставили мету зробити проєкт масштабнішим і вражаючим, не тільки локацією, а й концепцією, і вивести його на новий рівень. Ми бачимо це як освітню платформу від DTF Magazine для музикантів, які або живуть в Україні, або хочуть пов’язати з нею своє життя і кар'єру.

Mixmag: Чи перетинається програма двох кемпів? Та як ви використали набутий досвід?

Володимир Волощук: Наприклад, перенесли формат майстер-класів. Корисним був досвід field recording, але цього разу учасники це робили не на 40 гектарах поля (сміється). Хочу підкреслити, що відмінність першого та другого випуску в тому, що у 2022 році музиканти займалися індивідуально, тоді як цього року ми вирішили сфокусуватися на колабораціях. Ми аналізували фідбек і зрозуміли, що людям не вистачає роботи в командах: «Все класно, але мені б хотілося більше взаємодії, працювати над треком з кимось у парі». Це певною мірою стало відправною точкою для концепції другого кемпу, його ідея — взаємодія та створення музики в колаборації. Те, що залишається наскрізною метою для всіх подій — створити місце для індустрії, де всі могли б знайомитися та обмінюватися думками, молоді артисти знайомилися б з представниками клубів, промоутерами, засновниками лейблів.

Mixmag: Тобто всі працювали в групах?

Володимир Волощук: Так, якщо ми говоримо саме про написання треку. 50 музикантів поділили на 11 груп від 3 до 6 учасників. Цього разу ми не обмежувалися одним напрямком, тому зібрали людей з різним досвідом: електронна музика, інструменталісти та вокалісти, вони ж сонграйтери. Самі тасували учасників і попереджали завчасно, що вони мають бути готові до колаборації. Звичайно, це не так просто, і для багатьох на початку було складно, оскільки існує умовний бар’єр між жанрами, який і було завдання зруйнувати. Своєрідне завдання із зірочкою, виклик, за менше ніж тиждень (оскільки перший день на знайомство, а останній — презентація треку — прим. ред.) створити трек з незнайомими людьми, можна сказати, з різних світів.

Mixmag: У чомусь навіть ризикований підхід. Хто відповідав за написання програми?

Володимир Волощук: Це було колективне завдання, здебільшого за нього відповідали я і Настя Воган зі школи електронної музики Module.exchange. Враховуючи те, що у Насті широкий досвід — продюсування, діджеїнг, а також академічна консерваторська освіта — ми змогли комплексно підійти до програми. Module.exchange разом з Fusion відповідали за джеми — ще одна важлива складова, як і field recording, яка перекочувала з першого кемпу в другий. Тобто програма була націлена на колаборації, і вони були всебічні. Ми спеціально розділили її на два блоки — практичний і теоретичний. Важливо було дати базу, це як універсальна мова, яка допоможе знайти спільні точки перетину.

Володимир Волощук: На гостьові лекції ми запрошували інсайдерів індустрії, які ділилися своїм досвідом. Це були представники клубів та вечірок — ∄, Closer, BRUKXT; музиканти — Катя Чілі, Стасік, Mama Snake, DJ Tool, Ezzy, Dennis Adu; кураторки й журналістки — Ольга Бекенштейн, Таня Войтко, Мар'яна Березовська, а також юристи та фінансисти, які давали базові знання, що має знати артист.

З нового, протягом всього кемпу були чотири ментори, які допомагали учасникам в навігації та запобіганні паніці та розгубленості (сміється). Компанія нових людей з різним досвідом, інтенсивна програма — все може збити з пантелику, тому YUVI, Міша Бірченко (Hyphen Dash, Fusion), Нурі Ашурова та Recid були, можна сказати, медіаторами у світ музики, допомагали та скеровували на місці. На мою думку, важливо почути думки тих людей, які вже пройшли схожий досвід — маю на увазі, стали повноцінними артистами — і можуть з ним поділитися.

В останній день всі зібралися для прослуховування 11 треків та обговорення вражень. З нами були Андрій Бармалій та Євген Касьян (Kurs Valüt), які разом з менторами давали фідбек учасникам. Після цього колективи мали 10 днів, щоб допрацювати треки та врахувати або не врахувати думки експертів.

Mixmag: Як логічне завершення ви провели Mirage Camp: Епілог. Як саме концерт відображав задум?

Володимир Волощук: Ми з менторами обрали серед учасників п'ять колективів, які виступили на Епілозі, великій фінальній події в Concert Hall на К41, враховуючи як готовність треків, так і сетап, потрібний для виступу. Завдяки Visa всі виступи записали на відео, і скоро ми випустимо їх на YouTube-каналі DTF Magazine.

Mixmag: Хто ще був у лайнапі?

Володимир Волощук: Наші ментори — YUVI, Міша в складі Hyphen Dash, а також Kurs Valüt з Дніпра, львівський композитор, піаніст і вокаліст Ігор Цимбровський та рок-гурт The Unsleeping.

Володимир Волощук: Різні люди з різним досвідом могли ближче познайомитися один з одним. Ми хотіли показати, що Mirage Camp — це дещо більше, ніж кемп для 50 учасників, що цей проєкт вже є важливою частиною процесів на українській сцені, а також хотіли, щоб учасники отримали досвід за межами кемпу на одній із ключових локацій України. В принципі, нам це вдалося — на подію прийшло понад 1100 людей. Важливою складовою було світло та візуальний супровід — за нього відповідав Cold Altair.

Mixmag: Ви будете продовжувати працювати з артистами?

Володимир Волощук: Цим проєктом ми хочемо створити повноцінну подорож в індустрію як для новачків, так і артистів з досвідом. Починаючи з кемпу, допомоги з написанням музики на крутому обладнанні, за що дякуємо київському магазину та школі ProDj, до концертного досвіду та медійної присутності. Ми будемо підтримувати наших випускників та слідкувати за їх розвитком.

Mixmag: Які ваші наступні кроки в розвитку проєкту?

Володимир Волощук: Презентуємо 9-10 липня вихід цифрової компіляції з треками учасників Mirage Camp 2024, а також вже працюємо над вінілом. Готуємо серію матеріалів з партнерами кемпу. А взагалі — в ідеальному мирному житті ми би хотіли зробити власну сцену на одному із електронних фестивалів.

Крім цього, розвивати серію просвітницьких матеріалів як в інстаграмі, так і на сайті. Наприклад, у нас вийшла стаття 16 жінок, що змінили електронну музику, а також підбірку корисних ресурсів для музикантів.

Mixmag: Тобто ваш комплексний підхід у всьому.

Також на початку червня ви випустили п’ятий випуск журналу, який присвячений електронній музичній сцені — змістовна та важлива робота. Чому випуск про електронну сцену і чому саме зараз?

Володимир Волощук: Наші випуски перегукуються один з одним. Всі попередні документують те, що наша редакція вважає важливим, і з чим працює.

Mixmag: Архівувати для наступних поколінь (сміється).

Володимир Волощук: Щось на кшталт цього (сміється).

Історія журналу почалася з фестивалю та бренд-шоу don’t Take Fake у 2017 році. Тоді ми швидко, за тиждень, зібрали найцікавіші матеріали й видали радше газету. Наступного року оригінальний контент склав 50%, а у 2019 підготували журнал, що повністю складався з ексклюзивних текстів.

Наступні випуски почали видавати у форматі колекційного видання. Четвертий номер «Тимчасовість» обʼєднав рефлексію сучасних українських художників на війну, певною мірою він виступив продовженням проєкту МОТ (Module of Temporality), який ми як don’t Take Fake запустили у 2022 році. Серед представлених митців були Євген Самборський, Pavla Nikitina, Аліса Гоц, Євгеній Клименко, Поліна Щербина, Діма Красний, Kinder Album, Юрій Болса та інші. Спеціальними запрошеними авторками стали — кінорежисерка та сценаристка Аліна Горлова, кінорежисерка, сценаристка та поетеса Ірина Цілик, кінознавиця Довженко-Центру Альона Пензій, кандидатка політичних наук та авторка книжки «Жіночий емірат? Політикині мусульманського світу» Наталія Малиновська.

Володимир Волощук: Ми задокументували її розквіт та подальшу адаптацію в умовах пандемії та повномасштабної війни. Крім того, після виїзду артистів за кордон утворився певний простір, який заповнюють молоді таланти, про які нам теж було цікаво розповісти. Наприклад, у журналі є розмова з випускницею Mirage Camp 2021 Мар'яною Клочко, чий випускний трек Song for Maddy досі один із найпопулярніших в компіляції учасників. Крім цього ми поговорили зі «стейкхолдерами» сцени — Heinali, Настею Воган та Ромою Кримським, та взяли ексклюзивне інтервʼю у Слави Лєпшеєва.

Важливою частиною журналу став список «30 українських електронних альбомів десятиріччя», який команда DTF Magazine склала на основі опитування серед індустрії. Також на сторінках випуску можна знайти фотопроєкт про романтику танцполу в роботах Яни Франц.

Закриває журнал фронтова фотоісторія діджея та продюсера Raavel, а також щоденники засновника дніпровського клубу Module Микити Козачинського, які з перших днів повномасштабної війни захищають Україну. Мені було важливо, щоб випуск закривали слова та думки тих артистів, що захищають Україну.

Mixmag: А де його можна придбати?

Володимир Волощук: Перш за все онлайн з доставкою по Україні, а також офлайн у Києві, Львові, Дніпрі та Харкові у дружніх нам закладах — їх повний перелік місць можна знайти в нашому інстаграмі.