Техно-піонер Джефф Міллс прокладає шлях у космос і озвучує неосяжне на новому альбомі

За останні сорок років Джефф Міллс пройшов унікальний шлях. Від початку своєї кар'єри як диджея у нічних клубах та на FM-хвилях Детройта у 1980-х до участі у політично свідомій техно-групі Underground Resistance на початку 1990-х.

Міллс почав займатися диджеїнгом у старших класах школи, граючись із диско-платівками свого старшого брата, і вже невдовзі його навички стали гідними обраного ним псевдо «Чарівник» (англ. the Wizard). Коли йому виповнилось 20 років, Джефф вже заробив собі репутацію сетами в детройтських клубах, таких як Cheeks, і незабаром приєднався до детройтської радіостанції WDRQ. На її хвилях (і пізніше на WJLB) він став сенсацією завдяки своїм запаморочливим, швидкісним міксам, що поєднували хіп-хоп, електро та індустріальну музику на трьох вертушках. Міллс пояснював, що керівники WDRQ так боялися, що його піротехнічні скретчі зламають голку в прямому етері, що поставили поруч запасний третій програвач, і він зрештою просто почав використовувати всі три.

У 1989 році Міллс об'єднався з колишнім сесійним музикантом Parliament-Funkadelic Майком Бенксом та репером і продюсером Робертом Гудом в Underground Resistance, відповіді техно на Public Enemy. Вони стали затятими адептами філософії зухвалої самодостатності D.I.Y. Під девізом «Hard Music From a Hard City» («Важка музика з важкого міста») тріо додало в детройтське техно нову агресію, яка мала величезний вплив на еволюцію німецької техно-сцени. Пізніше Бенкс описав їхню глобальну роль як «саунд-амбасадори».

Разом з тим, Джефф зробив відчутний особистий внесок у формування та поширення відшліфованого мінімалістичного техно-стилю, паралельно з інтеграцією електронного саунду в оркестрові виступи та розбудовою нового музичного вокабуляру під час імпровізацій з основоположником та легендою афробіту Тоні Алленом, у своїх електро та латина-джаз проєктах, або створюючи альтернативні саундтреки для кінофільмів.

Читати також: ДОСВІД: JEFF MILLS

«Мене завжди приваблювала більш інноваційна частина музики, її концептуальна складова, тому що вона ближча до коміксів. Я завжди був такої думки, що після того, як ви почули музику, ви повинні щось набути»,— каже Міллс.

Попри те, що Міллс визнаний насамперед як винятковий диджей, він постійно розширює свою сферу діяльності за межами диджейського пульта. Включаючи участь в амбітних альбомних проєктах, починаючи з «Discovers the Rings of Saturn» ансамблю X-102 у 1992 році, і закінчуючи його нещодавнім релізом на власному лейблі Axis, подвійним LP «The Trip — Enter the Black Hole», який вийшов на початку травня.

Як походить з назви, «The Trip — Enter the Black Hole» — це вініловий альбом на тему чорних дір, що обертається у зворотному напрямку. У пості в Instagram Міллс пояснив, що початок треків «потрібно грати від кінця (щоб спіраль закручувалась у зворотному напрямку) до зовнішнього краю, де лок-грув зупиняє голку у замковому пазу». Легенда детройтського техно додав, що концепція «унікально відображає ідею подорожі крізь чорну діру заради виходу на інший бік». Незвичні в наш час, записи зі зворотним розрізом мають давню історію: різні релізі Underground Resistance у 90-х фабрикувались саме так.

«The Trip — Enter the Black Hole» намагається відтворити останні дослідження чорних дір — загадкових ділянок простору-часу, звідки не може вирватися навіть світло. Нещодавні відкриття показали, що чорні діри обертаються навколо власних осей, додаючи ще один рівень складності до їхньої й без того парадоксальної природи. У своєму новому подвійному альбомі Міллс досліджує ці концепції, а також поняття сингулярності — потенційного початку або кінця часу і простору.

Окрім того, «The Trip — Enter the Black Hole» — це саундтрек до мультимедійної постановки, яку Міллс та авангардний вокаліст Дзюн Тогава презентували минулого місяця в Токіо як «першу у світі космічну оперу». Цей проєкт — спроба Міллса розібратися з тим, що може статися з людьми, які подорожують на космічному кораблі до чорної діри та крізь неї — виражає потенційні викривлення часу та реальності за допомогою блискучої атмосфери, пропульсивних перкусій, вихрових синтезаторних штормів та міжзоряних звукових ефектів.

«Ми дійсно можемо працювати над створенням досвіду більшого, аніж просто виконання музики. Ми справді можемо творити магію. Нам потрібно примусити аудиторію зникати та з'являтися в іншому місці. Це те, над чим ми повинні працювати»,— резюмує Джефф.

Космічні подорожі — наскрізна тема у творчості Міллса, захоплення, яке сягає корінням у дитинство, коли він дивився синдиковані повтори телешоу 1960-х років «Загублені в космосі». У 2017 році він презентував свій ЕР «Lost In Space» наживо в Тулузі (Франція), з акомпанементом Orchestre du Capitole.