Ukraine Weekly: 7 синглів, які варто послухати

Ariadna — Agnec

Зухвалий, впевнений дебют. Співачка Ariadna добре розуміє символізм обраного неймінгу, тож пропонує слухачеві вихід із лабіринту тривоги та апатії: «крізь біль, віру і проби, збираємо маски або знаходимо себе». Менш зрозуміло, до чого тут «агнець божий» та меч тамплієрів, яким Ariadna розмахує посеред Житнього ринку. Втім, і цього вдосталь. Бо добре працює пісня. Винахідлива амплітуда поміж дрім-попом та хард-техно, щедро здобрена джангловими брейками, спонукає слухати Agnec знову і знову.

Дивитися відео.

Схоже в моєму плеєрі: ЛУНА — Пташка, Tkay Maidza & Flume — Silent Assassin.

Glib Radchenko — Beasts

Мандрівник, серфер та романтик Гліб Радченко — чесно кажучи, той ще вокаліст. Особливо там, де починає тягнути довгі ноти. Але гарний смак, гумор та легкість (чого тільки вартий косплей Sun Ra на обкладинці) сповна компенсують технічні огріхи. Це тільки друга пісня в кар’єрі нового артиста або меломана-любителя. І вона не менш прикольна, ніж дебютна Boulder. Ще одна чеснота Гліба — вміння зібрати вдалий склад музикантів у студії. Бо грув тут працює просто прекрасно! Акомпанування та аранжування виконали квіт нової київської джаз-сцени — Женя Пугачов та Єгор Савін, саунд-продюсування і мастеринг — Захар Бо, відомий за гуртом Ofliyan.

Схоже в моєму плеєрі: Joy Division — Atmosphere, Oscar Jerome — Feet Down South.

Karoon – Пісок

Пронизлива, ейфорійна меланхолія нової пісні від Karoon — це складна художня форма, на яку зазіхають тисячі, і відтворити та осмислити цю емоцію доступно не кожному. У світовій музиці є безліч проєктів, які намагаються масштабувати (комерціалізувати) сумний інді-поп/електропоп для фестивальних майданчиків, штучно додавши епік та драматизм. Проте це не завжди працює. У випадку із цією композицією — все працює ідеально. В центрі уваги — космос. Це відчувається без зайвих пояснень. Тарас вдало підібрав трепетні синтезаторні пасажі, добре розуміючи, як створювати звуковий супровід для науково-фантастичних сценаріїв. А Лєра виконує вокальні партії в такий спосіб, що перетворює кожного слухача на розчуленого Макконагі з мему. Єдиною вадою цього потенційного хіта є анімований відеокліп. Незважаючи на повагу до спроб працювати в цьому складному жанрі, рівень анімації відстає від рівня музики. Відео не має тієї самої динаміки та напруження, які присутні в пісні.

Дивитися відео.

Схоже в моєму плеєрі: Totally Enormous Extinct Dinosaurs – The Distance.

Nōpi — Balance

Новий подвійний сингл Do U Feel/Balance на нідерландському лейблі Songspire Records випущено під брендом Владі Романенка, який має чітку позицію на світовій діп-прогресивній сцені. Nōpi вже завоював шанувальників власної ніші, випустивши реліз на Anjunadeep, здобувши підтримку від Джоді Вістернофф (Way Out West) та записавши мікс для Balance Series. Можливо, новий трек присвячено саме цьому?

Схоже в моєму плеєрі: Erkka — Excommunication, Planet Funk — Under the Rain.

Symonenko — IOD

Київський продюсер Symonenko в режимі імпровізації за допомогою рек-синтезу записав 25 хвилин дискомфортного параноїдального техно. Такий таймінг якраз ідеально підходить для того, щоб послухати реліз в очікуванні чергового прильоту ракет поміж повідомленнями в чаті КМДА та першими звуками роботи ППО. «IOD» (прим. — йод) — кричущий символ абсурду, в якому опинилося людство на початку XXI століття. Налякана людина бігає аптеками в пошуках найменшої протидії ядерному удару… Це буденна сцена для концепції нового мініальбому на українській електронній сцені у 2023 році. «Йод — це кристал, який є символом протидії ядерному тероризму — того, до чого люди дожили за наших часів, і мають пережити це. Для цього росію треба роззброїти й покарати за останні 500 років притискань вільних сусідніх народів», — говорить сам автор.

Схоже в моєму плеєрі: Нагадування задонатити на дрони.

The Rising Waters — Keep Quiet

Травматичний досвід українців відображається в численних нових піснях. Дрім-поп проєкт The Rising Waters співає про відчуття, коли «всередині все зруйновано і витікає кров'ю, а світ навколо залишається незмінним — спокійним і сонячним, наче нереальним». Це фактично описує симптоми деперсоналізації під час посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Музика цього дуету водночас може досягти пригніченої емоційної частини мозку та спокусити своєю темною красою. The Rising Waters вміло поєднують гітарний та електронний звук, а голос співачки звучить так переконливо і щиро, наче ти знав його завжди.

Схоже в моєму плеєрі: Beach House — Become, M83 — Fantasy.

YAME, Phonique, Erlend Øye — Casualities (YAME Remix)

Дует YAME має чудовий слоган проєкту: «Smile, this is happy techno». І дійсно, у їхній музиці є азарт, іронія та винахідливість. Свого часу Moscoman підтримав цих хлопців, видавши їхній реліз на власному потужному лейблі Disco Halal. З такими досягненнями значно простіше робити колаборації із зірками європейської сцени. І якщо Phonique вже не дивує, бо ще 10 років тому вийшов в тираж, заїхавши з гастролями в ледь не кожен бар України, то Erlend Øye на вокалі — це просто «вау»! Норвезький співак, відомий багатьом як фронтмен гуртів Kings of Convenience та The Whitest Boy Alive, перш за все є дуже талановитим автором пісень. Там, де більшість відомих хаус-вокалістів співають своє «у-а, філ зе грув», він завжди створює якісну пісню. А в деяких випадках його співпраця з електронними музикантами наближається до геніальності. Згадаємо хоча б Röyksopp — Poor Leno.

Схоже в моєму плеєрі: Yello — Bostich, Joe Goddard — Truth Is Light.