Історія Гайді Пурга: міністерка культури Естонії, яка грає фанк

У листопаді Посольство Естонії у Великій Британії провело в Лондоні благодійний захід зі збором для організації Gen.Ukrainian. Мета збору — психологічна допомога дітям, які бачили війну. Формат заходу здивував багатьох! Організатори влаштували у клубі Fabric справжній рейв… Rave for Ukraine. Лайнап також був дуже незвичним: Фелікс Бакстон з дуету Basement Jaxx, піонер німецького техно Chris Liebing, Ida Engberg, легенди лейблу Ninja Tune — DJ Food. А також український діджей Pavel Plastikk, граф Шефтсбері — англійський пер Ніколас Ешлі-Купер (під ніком Nick AC) та міністерка культури Естонії Гайді Пурга.

Міністерка — діджейка? Такого ми ще не бачили. Більш того! Виявилось, що Гайді давно і добре (!) грає з вінілу, має велику колекцію фанку та соулу. А ще активно підтримує Україну в непростій боротьбі проти російської агресії. Ми вирішили зателефонувати Гайді, щоб дізнатись про її історію життя від самого початку.

ДИТИНСТВО

Я виросла в Елві, мальовничому містечку на півдні Естонії. У той час було досить поширеним явищем, коли кілька поколінь жили під одним дахом. Так було і в нашій сім'ї. Зв'язки були дуже міцними завдяки старанням української бабусі Антоніни, яку сусіди та знайомі знали просто як Тоню. Бабуся мала гарне почуття гумору, незважаючи на трагічне минуле. Змолоду її депортували з України в Сибір, де вона знайшла своє кохання — мого дідуся, з яким оселилася в Естонії. Завдяки корінням бабусі моє дитинство було сповнене кольорів: вона вирощувала в саду багато рослин, які були не знайомі естонцям у 70-х і 80-х роках. Під її пильним оком в нашому саду росли різні спеції, перець, капуста різної форми, кілька сортів помідорів, слив і ціле море квітів, що вистилали дорогу до будинку. Одна з речей, які я, безсумнівно, успадкувала від своїх батьків — це трудова етика, а також майстерність на кухні, ліплення вареників. Ці премудрості я перейняла у бабусі.

УКРАЇНСЬКЕ КОРІННЯ

Влітку ми з сім'єю провели кілька шкільних канікул у Стрию, де жили наші родичі. Двоюрідна тітка Марійка більшу частину часу проводила на кухні, а потім на базарі, оскільки безмежна гостинність українців ніколи не дозволяє зголодніти їх гостям. «Їж, їж, їж, треба їсти!», — кричала вона з посмішкою з-за паруючих каструль. Після кількох годин за довгим обіднім столом, коли діти лягали спати, я чула, як бабуся з Марійкою пізно ввечері співали скорботні українські пісні. До ранку смуток змінювався новою радістю єдності. Бабуся тітки Марійки й моя бабуся Тоня — дві сестри, які через ситуацію в країні втратили практично все: їхні сім'ї розкидало і вони не знали, чи зустрінуться коли-небудь знову. Мені дуже пощастило бути частиною цієї великої родини. Зараз, підчас російського вторгнення в Україну, я думаю, що моя бабуся, ймовірно, не пережила б цей досвід двічі. Але я підтримую зв'язок зі своїми родичами там. На щастя, зараз для цього є соціальні мережі. Я пропонувала їм переїхати, але вони відмовилися — для них важливо бути в цей момент у своїй країні.

КАР’ЄРА ДІДЖЕЙКИ

Я почала займатися музикою так само як, напевно, і всі молоді люди — просто стала фанатом деяких гуртів та сольних артистів. На мої підліткові роки вплинуло раннє MTV. В той час цей канал був вікном у широкий світ музики. Підчас навчання в університеті я влаштувалася на громадську радіостанцію Radio 2, де починала як ведуча. Колектив складався з найкращих музичних експертів, меломанів, андеграундних імен, і там грала лише хороша музика. Ці роки справили на мене величезний вплив у музичному плані. Саме в ті роки я прийшла до «своєї музики» — це був соул 60-70-х років. Я почала колекціонувати вініл та завела власне шоу «Must Mesi» («Чорний мед»), яке стало настільки популярним, що я вирішила створити однойменну серію вечірок у найексклюзивнішому підвальному клубі міста Black Poodle. На мій подив, на цій вечірці було так багато охочих, що біля дверей стояла черга і люди чекали, поки хтось вийде з набитого клубу, щоб увійти. Це було неймовірним явищем! До цього ніхто не міг подумати, що на клубній сцені соул і фанк вечірки можуть стати великим хітом.

Я почала діджейську кар'єру в 26 років. Від початку в мене було не дуже багато платівок, тож мені потрібно було якось поповнювати колекцію. До того ж соул і фанк — це ще й досить складні жанри для міксування. Знадобилися роки, щоб опанувати потрібну техніку гри. Але в такій музиці важливе не тільки міксування, а й те, як ти відчуваєш треки та наскільки добре можеш сприймати аудиторію. Для мене однією з найцікавіших частин цього хобі є люди й те, що я можу зробити для них, щоб зробити їх щасливими. У цьому вся суть.

Пізніше я очолила Radio 2 і разом з цією станцією продюсувала кілька великих телевізійних та музичних програм.

У квітні 2023 року чинна прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас здобула чергову перемогу на виборах. Керована нею «Партія Реформ» отримала від виборців найбільше голосів. Каллас залишилась на посаді та оголосила новий — вже третій для неї склад Кабміну. Серед шістьох новопризначених міністрів була й Гайді Пурга, яка отримала посаду Міністерки Культури. На той момент Гайді Пурга вже дев’ять років була членкинею «Партії Реформ».

МУЗИКА ТА РОБОТА В УРЯДІ

На початку мого політичного шляху ні для кого не було несподіванкою, що я діджейка. Для прем’єр-міністерки в тому числі. Я переконана, що в політиці мають бути люди, які проявили себе саме в тих сферах, інтереси яких вони захищають. Музика є дуже важливою частиною мене та моєї ідентичності. Вона дає мені баланс, стимулює творчість, підтримує зв'язок з людьми, а також є частиною мого нормального життя. Звичайно, коли я вступила на посаду, то запитала в Каї Каллас, чи можу я продовжувати час від часу займатися власним хобі? Вона сказала, що не бачить в цьому проблеми.

Це особлива естонська характеристика, і я дуже пишаюся нею. Мене дуже тішить, що коли я їду за кордон, то люди всюди щиро дивуються і запитують мене: чи справді міністерка, яка перебуває на посаді, може час від часу крутити платівки?

ВЕЧІРКА В FABRIC

Fabric — мрія кожного діджея. Rave for Ukraine дав нам чудову можливість зрозуміти, чому це місце таке особливе. Крім приголомшливого лайнапу діджеїв, опинитися на афіші з якими — враження на все життя і велика честь, захід був професійно організований, а місцева аудиторія була фантастичною. Я також викладалась на повну під час свого сету, граючи в основному діп-хаус та техно з африканськими бітами. Дуже надихаючий досвід.

На вечірці в Fabric з промовою також виступив посол Естонії у Великій Британії Вільяр Лубі. Лубі закликав гостей докладати більше зусиль. «Ми не можемо просто зосередитися на нашому повсякденному житті і забути про злочини проти людяності, які відбуваються у світі, — сказав він. — Цьому треба покласти край! У вільних суспільствах є багато каналів, якими ми можемо висловити нашу солідарність з Україною та запропонувати підтримку. Давайте використаємо їх усі, навіть влаштувавши рейв».

ПРОЄКТ RAVE FOR UKRAINE

Кожна можливість зробити свій внесок у перемогу та відбудову України є дуже цінною. З проєктом Rave for Ukraine ми підтримали тих дітей в Україні, які постраждали від війни, пережили втрату батьків; провели дні, а то й місяці в бомбосховищах і бачили, як руйнуються їхні домівки. Я не уявляю, що вони пережили. Безумовно, наслідки цих переживань для психічного здоров'я є руйнівними. Ми робимо все, що можемо, усіма можливими способами, щоб війна закінчилася перемогою України, і щоб ця прекрасна земля мала шанс на процвітання.

Вечірку в Fabric відвідали 550 людей, які зробили внесок на €32 000. До збору також долучились компанії Invest Estonia, Bolt, Plural, Nortal, LHV, Fienta, Junimperium та Põhjala. Всі кошти були перераховані на рахунок Gen.Ukrainian, завдяки чому буде створено табір психологічної реабілітації українських дітей.