Інтерв’ю: The Lazy Jesus

Ще до того, як взяти нікнейм The Lazy Jesus, бас-гітарист та саунд-продюсер Єгор Гавриленко встиг пограти в багатьох українських інді та джаз-гуртах. Гапочка, Дао Парк, INGRET, New Brain Trio, DOGMA Trio, The Cancel Band, Shanti Band. Крім того, Єгор був повноцінним учасником та співавтором більшості пісень гурту [О], що наряду з YUKO був одним з флагманів лейблу Masterskaya.

Під вивіскою The Lazy Jesus Єгор перший час грав діджей-сети, робив інструментальні треки та жартівливі замальовки на кшталт колаби з вигаданим Lil Kluv, де лунали звуки птахів. Вже на ЕР «Original Fighter» він розкрився як перспективний хіп-хоп бітмейкер, на фіт до якого за честь було залетіти реперам рівня Довгий Пес чи Den Da Funk. А прямо зараз The Lazy Jesus співпрацює з реперами як продюсер. Одна з його найбільш помітних робіт — продакшен для альбому OTOY — «Недовготривалі Відносини», в тому числі робота над хіт-синглом Шукали Вчора.

Рік тому на річниці GRV GRV The Lazy Jesus презентував повністю новий матеріал з робочою назвою UA Tribal. Це музично-візуальний проєкт, що складається з українських фолкових семплів, вокальних вирізок та етномотивів. З ним Єгор Гавриленко вже встиг об’їздити ледь не пів Європи. Сьогодні на французько-туніському лейблі Shouka вийшов новий альбом проєкту UA Tribal з протокольною назвою «UA Tribal Vol. 1».

З приводу виходу нового альбому Катя Селецька поговорила з Єгором та дізналась про те, як сприймається проєкт UA Tribal за кордоном, що сталось з гуртом [О], чи спілкується Єгор з Іваном Дорном та що планує робити далі?

Mixmag: Берлін, Барселона, Париж, Вільнюс, Прага, Марсель, Ліон — це лише короткий перелік міст, в яких ти встиг виступити за останній рік. Раніше для багатьох наших артистів європейські турне здавались чимось недосяжним. Ситуація змінилася?

The Lazy Jesus: Я теж думав, що це щось недосяжне. Нам з України було складно побудувати якийсь міст зв’язку. Тільки тепер це потроху почало змінюватися. Але правда в тому, що за кордоном в тебе немає тих бенефітів, що є вдома в Україні. Ти приїжджаєш і починаєш все з нуля.

Mixmag: Твої попередні проєкти завжди були з кимось в співпраці. Зараз ти працюєш сам, в новому неочікуваному жанрі — етніка, трайбл. Як ти прийшов до такого вибору?

The Lazy Jesus: Я хотів транслювати свій етнокод по світу. У нас є артисти, які роблять музику на європейському рівні, однак, на жаль, немає аудиторії, яка може цю музику оцінити. Чи це мені лише так здається? Парадоксально, але UA Tribal — це мав би бути хайповий проєкт. Бо тут є все, що зараз потрібно — той самий етнокод і так далі. Але поки що цей проєкт не знайшов свого відгуку та підтримки серед українців. В нас є якась така риса, що поки хтось не досягне успіху за кордоном, то ми це не сприймаємо, а лише потім кажемо: «О, так це ж наше надбання!» (репер OTOY днями випустив трек Етнокод, що торкається саме цієї теми — прим. ред.).

Mixmag: Це як було з гуртом ДахаБраха?

The Lazy Jesus: Так, з ними, чи, до прикладу, з Go-A. Перед тим, як вони їздили по Україні, на фестивалях, де збиралося, умовно, 30 людей, ніхто не казав «вау!». Мені часто казали: «О, в тебе така музика, треба їхати на європейську сцену». Тож я тоді думав, що може як всі про це так говорять, то це Господь транслює крізь них інформацію (сміється — прим. ред.).

Mixmag: Від початку повномасштабного вторгнення багато артистів почали видавати пісні з патріотичним ухилом. Частина з цього робилась суто заради хайпу. UA Tribal — це теж про хайп та моду на Україну в Європі, чи так співпало і ти дійсно знайшов в цьому свій стиль?

The Lazy Jesus: Або хайп, або воля божа. Насправді я й до війни цікавився етнічною музикою різних країн світу. В Shanti People, з якими я грав — там все побудовано на індійській музиці, рагах та мантрах. Сам я завжди любив африканську музику — та просував трайбл як діджей на тих вечірках, що ми робили з Олею з гурту [O].

Гастролюючи Європою, я відчув, що коли граю фолкові мотиви не своєї країни, то там це сприймається крінжово. Тоді я подумав: «Ок, я представник української культури, саунд-продюсер. Тоді чому б мені не зробити ту музику, що буде одразу натякати слухачеві, звідки я саме?». Хочеться, щоб Україну знали не тільки через революції, війни та змагання з владою.

Mixmag: Оля з гурту [O] нині за кордоном. В Instagram вона викладає, як співає українські пісні. Чи є ще шанс на повернення [О] та вихід вашого нового матеріалу?

The Lazy Jesus: Здається, що в якійсь точці це вже був наший максимум. Протягом 2022 року ми відіграли кілька концертів, але, відверто кажучи, втомилися від цього проєкту ще напередодні ковіду.

Mixmag: Тоді давай про UA Tribal. Як би ти сам описав цей проєкт?

The Lazy Jesus: На презентації в Україні мені сказали, що це щось нове — не шароварщина. Мабуть, так, бо це скоріше не про сенси, а про стан. В альбомі майже зовсім немає синтезаторів, здебільшого я використовував фолкові семпли: сопілочки, бандури, короткі вокальні партії. Хтось там заспівав два слова — я вирізав, склеїв. Тому це не зовсім електронна музика: ритмічна, але не електрона. Я хотів би зробити трансову програму, що занурить слухача в якийсь певний стан, щось на кшталт племенного обряду чи медитації.

Mixmag: А ти сам практикуєш медитації?

The Lazy Jesus: Час від часу.

Mixmag: Де ти шукав весь той аудіоматеріал, що став складовою твоїх треків?

The Lazy Jesus: Намагався знайти якісь українські ритуальні чи трансові мотиви, але я не професійний дігер, тому спочатку натрапляв на якісь весільні чи застольні пісні. Тоді став писати в різні спільноти, знайшов канал carpathiancult на SoundCloud — це вже було ближче! Зібравши знайдене до купи, спробував зробити не попсовий, а скоріш авангардний альбом.

Mixmag: Ти видаєшся на лейблі з Ліону, виступаєш в Європі. Як там сприймають музику UA Tribal?

The Lazy Jesus: Жодного разу не було такого, що ось я українець, і тільки через це мене потрібно підтримувати. На початку року я сам сидів і шукав всілякі варіанти експортування та промоції всього, що створив. Писав артистам, продюсерам, навіть Пітеру Ґебріелу написав (колишній фронтмен Genesis активно підтримує world music артистів з різних країн — прим.ред.).

В мене була мета зробити й видати цей матеріал саме на профільному лейблі, що спеціалізується на автентичній фолковій музиці. Думаю, на такому лейблі мій реліз може стати більш успішним, ніж на якомусь мейджорі, який видає все підряд. Бо там вже є своя сформована аудиторія. В іноземців немає цього перемикача, мовляв: о, це український етнокод! Для них є лише один показник: подобається або не подобається. В мене були такі виступи, де люди приходили просто під діджика потанцювати, а тут несеться якась концептуальна музика, якісь ритми незрозумілі.

Mixmag: Розкажи про цей лейбл Shouka — хто вони?

The Lazy Jesus: Shouka — це тусовка з Тунісу, що живе зараз у Франції. Вони збирають навколо себе людей, які розуміються на етнічній музиці, бо в їхній культурі теж є свої етномотиви. Якось в Ліоні я виступав на десятиріччі лейблу. Аудиторія гуртом кричала та стрибала — було дуже круто.

Mixmag: UА Tribal — це ще й про візуальну естетику. Над твоїм лайв-шоу працювала ілюстраторка Євгенія Винокурова.

The Lazy Jesus: Так, це київська художниця, також відома як Magistr Magii. Спочатку ми показали все, що приготували з Женею на вечірках «На часі» в Closer, на концерті «Промінь», що проходив у Будинку кіно та у Довженко Центрі, на триріччі нашої формації GRV GRV — це було круто. Тепер ми показуємо українські розписи, мальованих тварин та інші символи, що асоціюються з Україною, ледь не під час кожного виступу. Буквально кілька днів тому я підіймав архіви, збирав відео з різних івентів та зрозумів, що зібралось вже доволі багато виступів.

Mixmag: А візуальна складова твоїх образів, маска з вишиванкою чи розмальовані худі. Це варто сприймати як сплановану частину проєкту?

The Lazy Jesus: Вся візуальна частина мого шоу створювалася доволі природно без певних задач і тільки потім, побачивши результат, я зрозумів, що вийшов формат не звичайного нудного діджей-сету. Маска підкреслює таємничу магічну атмосферу. Та ще вона має свій плюс — прикриває моє неартистичне обличчя (сміється — прим. ред.).

Mixmag: За кордоном нині багато українських музикантів. Ви якось підтримуєте зв’язок?

The Lazy Jesus: Здається, вся київська богема нині в Берліні, але це місто не зовсім моє. Коли приїжджаю туди виступати, то є відчуття, що я вдома, бо там оселилося багато українців, але це сприймається як якась омана. Однак, в наш час не всі люди обирають своє розташування за власним бажанням.

Mixmag: А з Дорном спілкуєшся? Ти був одним з найяскравіших представників його лейблу Masterskaya.

The Lazy Jesus: Так, ми спілкуємось і як друзі, і з деяких музичних питань. Певний час я навіть працював його смм-менеджером. Він теж зараз працює в дещо новому для себе жанрі. Інколи ділиться зі мною своїми етно бітами та цікавиться, де це можна видати?

Mixmag: У лейблу Masterskaya був власний відкритий формат вибору демок — так званий «Худсовет». Ти іноді там був серед членів журі, тож, мабуть, багато чого послухав. А зараз слідкуєш за тим, як розвивається музична індустрія в Україні?

The Lazy Jesus: У нас однозначно змінився вектор розвитку музики. Темні часи принесли щось нове — глибоке, концептуальне, ґрунтовне. На «Худсовете» я підтримував артиста Oi Fusk, бо вже тоді бачив його потенціал, але я не міг уявити, що він стане популярним вже після того, як в його будинок влучить ракета. Звісно, я слідкую. В нашій формації GRV GRV є круті релізи — взяти хоча б Badwor7h & Chocollab та їх EP «KYIVENERGO». Я виділю ТУЧА, OTOY, Антон Крамер, Yuvi — цей список можна продовжувати далі.

Mixmag: Що чекати від тебе після релізу UA Tribal?

The Lazy Jesus: Цього року я хочу активно робити релізи, тому що в мене накопичилося багато матеріалу, десь на три альбоми вперед. Один буде в такому ж стилі й вийде під назвою «UA Tribal Vol. 2». Наступні релізи, скоріш за все, будуть більш комерційними за звучанням та вийдуть не на Shouka, а на танцювальних лейблах. Але поки ще рано про це казати. Подивимось, як воно буде!