Меню
Головна Останні Новини Меню
ІСТОРІЯ

Історія SynSUN: psy-транс з України, що підкорив світ

Andi Vax та Jackie White згадують, як створили відомий проєкт, що грав разом з Infected Mushroom, Shpongle та Juno Reactor

  • ТЕКСТ: ОТІС | ФОТО: З ОСОБИСТОГО АРХИВУ SYNSUN
  • 27 September 2023

В 90-х та нульових через обмежений доступ в інтернет та вартісний процес створення електронної музики проєктам із України було складно заявити про себе на міжнародному рівні. Втім, деякі історії світового успіху траплялись і в ті часи. Іноді це відбувалось всупереч логіці та обставинам. Завдяки вдачі, таланту та натхненній вірі артистів. Один з таких вражаючих прикладів – історія psy-транс проєкту SynSUN, що пройшов шлях від творчості на щирому ентузіазмі до найбільших світових сцен.

Починаючи з кінця 90-х і протягом нульових SynSUN мали величезну популярність закордоном, підтверджену численними виступами на фестивалях в Бельгії, Німеччині, Нідерландах, Ірландії та навіть в Південній Африці. Проєкт було засновано в Києві двома приятелями. Перший — Андрій Вахненко сьогодні багатьом відомий як Andi Vax — затребуваний саунд-продюсер, ремікшер і тек-оглядач на YouTube. Другий — Віталій Самолига, він же Willy, з часом залишив проєкт, а на його місце прийшов Євген Рябінін (Jackie White). Наразі Євген лишається єдиним учасником SynSUN.

Ми вирішили відтворити історію успіху SynSUN, дізнавшись про всі деталі від перших осіб.

Andi Vax: З 1996 року гоа-транс був на піку популярності. Це було щось нове, досі невідоме, цікаве. До моїх рук потрапило кілька дисків ізраїльских проєктів MFG та Astral Projection. Мені стало цікаво зробити щось подібне самотужки. Але в 1996 році відтворити такий саунд було дуже складно.

Andi Vax: По-перше, все робилось на синтезаторах, які коштували купу грошей, отже були недоступні простим смертним. По-друге, щоб бути до кінця в темі жанру, потрібно було відвідувати гоа-транс вечірки (краще в самій Індії, на Гоа) та розширяти свідомість за допомогою психотропів. Я ж був звичайним комп’ютерним задротом з Києва.

Але цікавість перемогла, і я вирішив в будь-що повторити звучання сай-трансу на своєму комп’ютері Pentium 2. Та як це зробити? Жодної інформації по темі. До виникнення YouTube залишалось 10 років.

Andi Vax: Тут треба сказати, що я ще у дитинстві створював примітивні музичні фрагменти на комп’ютері ZX Spectrum у програмі «Wham!», отже за допомогою «сучасних» музичних програм кінця 90-х в мене почало виходити щось більш менш цікаве. Тоді всі, у кого був комп’ютер, намагались ділитись досвідом. Єдиним способом для обміну треками та ідеями була мережа під назвою Fido. По телефонній лінії ми зв’язувались з BBS станцією (зараз це називається сервер) та закачували на дуже низький швидкості файли з власною музикою. На завантаження одного MP3-треку витрачалось кілька годин. Хоча вже тоді було зрозуміло, що в Києві достатньо молодих продюсерів, які роблять дуже різну музику: джангл, драм-н-бейс, хардстайл, гоа-транс. Але моєю ціллю було створювати не просто щось схоже на західні треки, а зробити краще, навіть не зважаючи на те, що у моєму розпорядженні був лише слабенький комп’ютер.

Jackie White: Своєю зацікавленістю електронною музикою я завдячую братові Олексію. Спочатку це був техно-поп, згодом The Prodigy, а потім і гоа-транс. Вже в 96-му році в нього були касети Tantrance. Мені тоді було всього 10 років, але я вже перся від Cosmosis, Astral Projection, Ethnica, Total Eclipse, Electric Universe, Man With No Name… Я можу продовжувати цей список нескінчено. З роками мій інтерес до psy-трансу тільки посилювався. В 1999 році Олексій купив два диски: Electric Universe — «Blue Planet» та Infected Mushroom — «The Gathering». Коли я почув трек «грибів» «Return of the Shadows» — мене порвало. Я слухав цей трек на репіті і кричав, що він повинен бути гімном Всесвіту!

Jackie White: Потім почалась ера MP3-збірок, які друг мого брата Ігор давав нам копіювати. За кілька років мені купили перший компʼютер і тоді вже почались перші творчі експерименти у програмі Dance Machine. Водночас я почав збирати власну музичну колекцію.

Andi Vax: Весь софт раніше купували на книжковому ринку «Петровка». Я постійно приходив на ринок та шукав нові диски з программами. Одного разу мені передали записку: «Пишу goa/psy. Віталя» та номер телефону. Так ми і познайомились з Willy.

Спочатку в нас було змагання, хто швидше і крутіше зробить трек. Це реально дозволяло дуже швидко прогресувати. Я робив трек, телефонував Willy, прикладав слухавку до колонки і кричав: заціни!

Але кожен продюсер з часом приходить до розуміння, що писати в стіл йому більше не цікаво, бо твоєму его потрібні слухачі і якомога більше фанатів. Тож, порадившись з Willy, ми зрозуміли, що буде набагато ефективніше доносити свою творчість, якщо ми об'єднаємось у спільний проєкт. Я запропонував назву Synthesized Sunshine, яку потім було скорочено до SynSUN.

З 1999 по 2001 рік SynSUN власними силами видали три альбоми: «Zelur Project», «Full Power of Goa» та «Sounds of Cosmic Lifeforms». Два роки тому їх видав для стрімінгу бельгійський лейбл Classic Goa Trax.

Andi Vax: Тоді запрацювало сарафанне радіо. Мало хто з початківців робив серйозні спроби зробити треки на рівні зірок, і нас швидко помітили фанати гоа-трансу. Всі треки розповсюджувались безкоштовно у вигляді MP3-файлів на різних сайтах. Також ми записували їх на CD та продавали самотужки. Головними ж рушіями реклами були діджеї зі своїми радіошоу та вечірками. У той час єдиним, хто міг допомогти швидко просунути наш матеріал, був DJ Pubert — він же Кузя з «Брати Гадюкіни».

У Кузі було власне радіошоу, де він ставив круті сучасні треки західних проєктів. Ми хотіли туди потрапити. Було кілька невдалих спроб передати йому CD із треками, і нарешті вийшло! Як зараз пам’ятаю той вечір: сиджу біля радіоприймача і чекаю. І тут Pubert розповідає, що його «буквально завалили демками місцеві продюсери, які пишуть музику» і «ця музика — реалізація давно вже відпрацьованих ідей».

Це була катастрофа. Але швидко отямившись, я подумав: «Так і є». Я орієнтувався на старі треки, старався їх скопіювати. Настав час експериментів, і за кілька днів я зробив новий трек, який навіть через 5 років після офіційного релізу звучав дуже сучасно і незвично. Я відійшов від ізраїльскої мелодики та індійських мотивів і зробив суміш трансу із техно. Виявилось, що це і називається psy-транс.

Я показав новий трек DJ Pubert і він відразу відповів: «Це воно!». На вихідних нас запросили на вечірку, яку організовував DJ Pubert, і посеред його виступу я почув щось знайоме. Так, це був мій новий трек, і він просто розірвав танцпол. Цей момент неможливо забути!

Andi Vax: З часом апетити ростуть, тож я почав думати про те, що було б круто стати відомим за межами своєї країни. Про Україну тоді мало хто знав, це був логічний пережиток часів СРСР. На питання «ти звідки?» ми говорили: «Чорнобиль. Динамо. Кличко» — і тільки тоді всі відразу розуміли, про яку країну йде мова.

Я зробив трек для конкурсу, який організував італійський лейбл Inpsyde Media. Трек увійшов в десятку кращих і був виданий в компіляції. Далі були спроби гастролей. Ноутбуків ще не було. На концерти ми брали маленькі клавіші, два здорових desktop-комп’ютера і намагались додавати поверх готових треків спецефекти. Гадаю, що збоку це виглядало ніби два чуваки сидять у офісі та перевіряють пошту. Ніякого шоу, чисте задротство. Але люди танцювали.

Після декількох спроб писати сучасний матеріал стало зрозуміло, що наш з Willy погляд на розвиток проєкту розходиться, і я залишився у проєкті SynSUN один. В той самий час мені написав Євген, ми зустрілись і після недовгої розмови вирішили об'єднатись. Я відповідав за написання треків, а Jeka за зв’язки з лейблами та промо.

Jackie White: В 2004 мені порекомендували послухати новий альбом SynSUN «Symphonic Adventures», і мені він дуже сподобався, але я гадки не мав, що це наші хлопці. Чесно кажучи, я не копався в інформації — хто, звідки, і таке інше. Але після цього став більше вдаватись в деталі. Якось я знайшов контакти Андрія. Чесно кажучи, не пам’ятаю всіх тонкощів, але ми почали переписуватись і врешті зустрілись. Тоді він передав мені DVD з усіма роботами SynSUN, а також диск з ще невиданим альбомом «Phoenix».

По дорозі додому в метро я вставив його у свій плеєр і почав слухати. Мене рвало на шматки вже на першому треку. Мені теж кортіло робити музику, але я не знав, з чого почати. Тоді у мене виникла ідея написати Андрію і, можливо, спробувати зробити щось разом. Та найголовніше — мені хотілось, щоб SynSUN почав виступати.

Andi Vax: Ось тут і виявилась «страшна» річ. Без промо твоя музика не стане популярною. Але Jeka (прим. — нікнейм Євгена) знав свою справу, і ми доволі швидко почали гастролювати в рамках того, що тоді називали пострадянським простором. Jeka грав як діджей, а я навалював поверх сету на гітарі. Потім я ще встановив на гітару спеціальний пристрій, щоб грати на ній синтезаторними звуками та запускати ефекти. Люди були у захваті! Почали поступати пропозиції з-за кордону. Jeka їздив на вечірки у якості діджея, додаючи впізнаваності SynSUN. Разом з тим, він накопичував знайомства з промоутерами та власниками лейблів.

Andi Vax: З часом пропозицій ставало все більше. У якийсь момент ми вже виступали на одній сцені з Juno Reactor, Astrix та Infected Mushroom. Але мені гастролі завжди давались важко. Я інтроверт та людина сімейна. До того ж самі виступи — це суто нічна справа. Якщо ти «цвях програми», ти виступаєш десь о першій-другій годині ночі. Це має руйнівний ефект для організму. Але не для Jeka! Він просто «машина», і завдяки його витривалості наш проєкт дуже круто піднявся, став відомим.

Багатьох діджеїв з часом такий стиль життя просто знищив. Коли тобі треба бути на ногах без сну дві-три доби поспіль, то власного ресурсу не вистачає. Так деякі починають вживати хімію, щоб лишатись бадьорим. Не для кайфу, просто щоб не заснути.

Jackie White: Наш перший виступ був в українському Криму, у місті Феодосія. Це було немов у казці, тому що ми грали перед Infected Mushroom. Кращого старту важко уявити! Згодом ми шерили сцену з Raja Ram, Skazi, Shpongle, Juno Reactor, Yahel. Ось так і виходило просувати проєкт: супер-ентузіазм і бажання, щоб про нас знало більше людей. Я був ще молодий, сповнений сил, мене перло від музики, тож я ніколи не втомлювався.

Andi Vax: Музичний проєкт — це по суті такий самий бізнес, як і будь-який інший. Ти працюєш, виробляєш продукт. Потім треба його представити, прорекламувати, продати. У нашому випадку ще й поїздити по гастролях. Але це власний бізнес, тому ти працюєш 24/7 і тобі просто в кайф! Уявіть собі, що ти сидиш на роботі, і тут тобі дзвонять і говорять: «Ви нам потрібні сьогодні на вечір, білети купимо, ціна виступу не має значення». І ти встаєш та, як справжня рок-зірка, ідеш відпроситись у начальника на пару днів. А за кілька годин вже летиш на літаку з гітарою за спиною й обладнанням у валізах.

В 2006 році Андрій познайомився з хаус-музикою та заснував свій власний проєкт Andi Vax. Паралельно з цим, через рік, Андрій випустив на торент-трекерах та новоствореному YouTube-каналі відео «Mixing Secrets» про зведення та мастеринг танцювальної музики, після чого забув про канал, все більше поринаючи у звукорежисерське ремесло. Однак через декілька років Andi Vax вирішив спробувати розвинути цей тип контенту далі, що переросло в повноцінний канал Andi Vax, на який зараз підписані вже 57 тисяч людей.

Andi Vax: Я «похоронив» обидва свої музичні проєкти — SynSUN та Andi Vax. Обидва досягли топових лейблів, їх підтримували топові діджеї (Armin Van Buuren, Tiesto, Thomas Penton). Але коли я починаю розуміти, що треба роками робити одне й те саме, то мені просто стає нудно. Можна було пересилити себе, але це було б не чесно. З іншого боку, подивіться на Artbat чи 8Kays — вони просто роками просували свою творчість, не здавались, і це заслуговує на колосальний респект від мене та повагу світової аудиторії до їхньої творчості.

У рамках «SynSUN» я досяг всього, чого хотів. Далі треба було просто їздити на гастролі, писати нові треки. Але я завжди роблю тільки те, до чого лежить серце. Зараз я займаюсь продюсуванням інших артистів, допомагаю їм із аранжуванням, зведенням та мастерингом. Часто до мене звертаються справді зіркові артисти, щоб я зробив їм ремікс. З початком повномасштабного вторгнення я навіть почав співати. Поки кумедно чути себе на радіо з піснею Супергерой. Але іноді мене відвідують думки: «А чи не зробити мені старий добрий psy/goa?».

Ми з Jeka домовились, що він може їздити як SynSUN з гастролями, а я можу продавати під лейблом SynSUN семпли, тому що SynSUN в той час став вже відомим брендом. В нас ніколи не було жодних письмових домовленностей. І це момент, про який варто сказати окремо.

За 20 років творчої діяльності я часто бачив ситуації, коли у партнерів по проєкту псувались відносини: через гроші або просто через різні погляди. У цьому сенсі я дуже вдячний Jeka за щирість. Але таке трапляється не часто. Тому якщо ви молодий артист, то завжди оформлюйте все на папері, заключайте договори, хай навіть у вільній формі на аркуші А4. Все йде нормально до першого заробленого мільйону, після цього люди можуть дуже сильно змінюватись.

Jackie White: Згодом Андрію стало цікавіше бути у студії, аніж їздити в тури. Тому він передав проєкт мені. Після альбому «Alter Ego» я сам випустив ще 3 ЕР, але після 2013 року все якось пішло на спад через проблеми приватного характеру, які в мене добряче затягнулись. В 2017 році я випустив ще один ЕР і почав робити нову музику, але пандемія внесла корективи до моїх планів, тож я сфокусувався на своїй основній роботі. Коли був час, то я потроху робив нові треки і думаю, що назбирав десь біля 7-8 треків та пару реміксів, які планував зібрати в один реліз. А потім почалась війна.

Jackie White: Наразі проєкт не такий активний, як би мені того хотілося. Так, іноді в мене є виступи. Проте хочеться зібратися, бути більш активним і видати, нарешті, новий реліз. Шанувальники багато питають про нову музику, тож буду працювати над цим у найближчому майбутньому.

Andi Vax: Історія, у тому числі музична, розвивається по спіралі. І буде дуже кумедно, якщо наші онуки будуть «топтать» під goa/psy-транс, тільки замість навушників в них буде нейроінтерфейс з доступом у головний мозок. Популярність трансу зараз цілком логічна, бо це красиво та танцювально. Серцебиття танцюючої людини — 140 ударів на хвилину. Транс повертає нас у часи, коли наші пращури були одягнуті у пов’язки на стегнах, а шаман бив у великий барабан. Тільки тепер цей шаман — це діджей за пультом.

Наступна сторінка
Завантаження…
Завантаження…