За лаштунками Strichka Festival: інтерв’ю з Сергієм Яценко

Час швидко плине… Цього року Strichka Festival відзначатиме 11-й День народження. «За відчуттями це сприймається, як 110 років», — зізнається директор фестивалю, а за сумісництвом керівник арт-центру Closer Сергій Яценко. Mixmag Україна запросив Сергія на чай та попросив пригадати повну історію Strichka — від моменту появи фестивалю і до сьогодні. Найцікавіше з 4-годинної розмови читайте в текстовій версії інтерв’ю на сайті Mixmag Україна.

Strichka Festival 2025 заплановано на 17-18 травня. Квитки доступні для продажу за посиланням.

Mixmag: Сергій, привіт! Ми разом з Оленою, PR-менеджеркою Strichka та Closer, вирішили, що було б круто розпитати тебе не тільки про цьогорічний Strichka Festival, а взагалі про всю історію фестивалю.

Сергій Яценко: Привіт! Я днями був в KAMA — ми разом працюємо по стратегіям, по візуалу. Мені цікаво працювати з молоддю, дивитись, куди вони рухаються і як сприймають наші проєкти. І от що хочу сказати: те, що нам з тобою може здаватись очевидним, не є очевидним для молоді. Тобто, ти кажеш: «Нам треба поговорити про історію фестивалю». А я собі думаю: «Та що там говорити? Все ж відомо!». А потім такий: «Стоп! Ті люди, які зараз приходять на Strichka, їм же було по 12-13 років, коли ми тільки-но починали. Вочевидь, вони тоді ніякою „Стрічкою“ не цікавились (ред. — посміхається)».

Mixmag: Щиро кажучи, для мене самого спогади про вечірки 2019 року і ще раніше — це щось таке, наче з позаминулого життя.

Сергій: Так, є таке. Тоді давай почнемо з того факту, що Strichka не планувалась заздалегідь. Вона виникла майже стихійно. До нас прийшла Nastia, яка хотіла зробити щось особливе на свій день народження, а в нас вже була запланована вечірка на цю ж дату. В неї були артисти, в нас були артисти. Тоді ми подумали, чому б нам не об'єднати зусилля? Але для Closer це був завеликий лайнап, навіть якби ми працювали два дні поспіль. Так виникла ідея зробити фестиваль, який задіяв би всю територію, всі локації.

Mixmag: Які саме?

Сергій: В перший рік це був Closer, Otel’ та Mezzanine. Ну і двір, як допоміжна локація. Надворі ми просто на швидку руку побудували бари, на відкритті там грав гурт Soundwalk Collective.

Mixmag: Скільки ви тоді зібрали людей?

Сергій: Може десь 800-1000. Але для нас тоді це було дуже багато, тому що в перший рік в Closer (ред. — 2014) приходило в середньому 150 людей. Був певний костяк аудиторії, яка регулярно ходила до нас. Всі знали один одного або тільки-но заводили там перші знайомства. Тому тоді всім здавалось, що це нічого собі подія! Думаю, десь тільки з третього року ми почали збирати по 500 людей кожної суботи.

Mixmag: А в який момент ви зрозуміли, що, типу: «О! Саме цей формат (Strichka) треба продовжувати та масштабувати»?

Сергій: Коли ми зрозуміли (постфактум), що тут все склалось один до одного. Назву вигадала Настя. Вона сказала: «У мене є така от українська назва — „Стрічка“».

Mixmag: Хіба це не відсилка до історії локації (ред. — на Нижньоюрківській, 31 раніше була стрічкоткацька фабрика)?

Сергій: В це складно повірити, але її ідея назви Стрічка спочатку ніяк не була повʼязана з тим, що вона проходить на Стрічкокацькій фабриці — це був чистий збіг. І також згодом ми дізнались, що дні проведення фестивалю припадають на День Вишиванки. Проте якось інтуїтивно ми вирішили з першої ж Стрічки вести всю комунікацію українською.

Mixmag: Прямо на старті ви отримали якесь неймовірне, як на той момент, міжнародне паблісіті. Це зараз вже всі звикли, що про українські рейви, фестивалі, артистів пишуть світові ЗМІ. А тоді це сприймалось типу: «Що?! Таке взагалі можливо?». Бо про Strichka писали всі! RA, Mixmag, Trommel тощо.

Сергій: В цьому велика заслуга Насті. Вона дуже багато зробила для популяризації фестивалю за рахунок того, що на той момент в неї відбувся міжнародний прорив і вона тоді була просто скрізь. Настя запрошувала гостей до себе на день народження буквально зі всього світу! В той момент вона була відкриттям року на світовій сцені і до неї та до її проєктів була прикута величезна увага. Таким чином, вона нам тоді дуже сильно допомогла. Крім того, щиро кажучи, в нас на старті просто не було грошей, аби привезти стільки артистів. І за декількох артистів вона заплатила сама з власної кишені.

Mixmag: А як формувався музичний формат Strichka? Бо, наприклад, концепція Brave! відразу була чітко зрозуміла — це про митців, які мають сміливість виходити за рамки, створювати щось принципово нове. Black! Factory Festival з ухилом в індастріал, хардкор — теж зрозуміло. А про що була і є Strichka?

Сергій: Для нас цей фестиваль завжди був пов’язаний саме з танцювальною музикою. Може тільки на початку, коли всі збираються, ми робили якісь слоти під експериментальну електроніку, але далі протягом двох днів на Strichka має звучати виключно танцювальна музика — в найширшому її розумінні.

Mixmag: Пригадаєш артистів, яких відкрила Strichka?

Сергій: Багато артистів починали свій шлях саме зі Стрічки. Особливо лайв-артисти. Ми ніколи не обмежувались власними резидентами та іноземними зірками. Завжди були відкриті до нових імен, декому давали перший шанс. До того ж, ми можемо взяти нового артиста і одразу дати йому крутий слот.

Mixmag: Це правда. Коли ми запустили Ready in Led, проєкту було лише 4-5 місяців, але тоді ти і команда Brave! Factory Festival запропонували Олі виступ одразу на величезній сцені в слоті перед Acid Arab. Такий підхід нечасто зустрінеш.

Сергій: Нечасто, так. Плюс ми зрідка ставимо в лайнап двох іноземців поспіль. Зазвичай через одного: наш — іноземець, наш — іноземець. Тож люди можуть самі порівняти, хто краще грає. І часто вони з подивом дізнаються, що наші артисти нічим не гірші за світових. До речі, цю ж практику ми потім перенесли і на Brave!. Тому вважай, що це наша місія.

Mixmag: І це ж ваша антикрихкість, бо є фестивалі, які залежні від зіркових імен в лайнапі, а ви продаєте купу квитків ще до оголошення лайнапу.

Сергій: Певний кредит довіри вже дійсно існує.

Mixmag: Це дуже круто, що ви змогли це зберегти! Бо в останні п’ять років вам довелось пережити багато випробувань.

Сергій: Так, під час пандемії відвідуваність дуже впала. Але в 2020 році ми не здавались і зробили Стрічку онлайн. Це був спеціальний сайт, на якому ти міг обрати п’ять трансляцій. Це давало відчуття того, ніби ти блукаєш фестивалем в пошуках «свого» танцполу. Там можно було зайти на одну вкладку — і ти ніби в Otel’, де грає Льоша Savage. Або «зайшов» на Причал, а там грає Рома Кримський.

Mixmag: Так-так! А що було в 2021 році? Там же почались всі ці нескінченні хвилі омікрона, чи як воно називалось? Якщо не помиляюсь, ви тоді зсунули Strichka з весни на осінь.

Сергій: Так, ми пообіцяли приблизно двом тисячам власникам квитків, які придбали їх до ковіду, що проведемо Стрічку восени, і провели її. Настя цього не хотіла, у нас були певні суперечки з цього приводу, але ми вирішили все ж таки провести фестиваль і виконати зобовʼязання. Плюс нам потрібно було хоча б якось триматись і десь взяти оборотні кошти на наступний рік.

Mixmag: Настя казала мені в нещодавньому інтерв’ю, що в якийсь момент вирішила просто відпустити Strichka.

Сергій: Я не думаю, що вона його повністю відпустила. В нас є зареєстровані ТМ Closer та Brave Factory, але ми взагалі не реєстрували Стрічку, як ТМ, щоб не треба було нічого ділити між нами та Настею. Навесні 2021 року ми зробили окрему вечірку на честь перенесення фестивалю на осінь. Назвали її «Свято весни». Ми тоді обговорювали це із Настею, мовляв: «Якщо ти проти проведення Strichka, ми зробимо це просто як „Свято весни“». Але владнали. Вже під час війни ситуація трохи ускладнилась, та я досі думаю, що колись ми ще зробимо Strichka разом.

Mixmag: У вас лишаються робочі відносини?

Сергій: Наразі ніяких, ми давно не спілкувались.

Mixmag: Тобто ти просто лишаєш гіпотетичну можливість для цього?

Сергій: Так, бо коли-небудь будь-які емоції вщухають і все стає на свої місця. В мене є друзі, з якими я не спілкувався по 6-7 років, а потім приходить той період, коли ти все ширше усвідомлюєш. Тоді ви просто сідаєте, кожен каже своє, і ви розумієте, що просто все це переросли. Я за такий розвиток подій.

Mixmag: Як змінився фестиваль з відходом Насті? Чи стало, наприклад, менше техно?

Сергій: Настя частково формувала лайнап, залучаючи тих артистів, з якими вона в класних відносинах і яких ми без неї просто би не привезли. Тобто, вона могла поїхати в Детройт на Movement і познайомитись там з DJ Bone. А він нам ну дуже подобається! І таких от 3-4 артисти вона завжди додавала в лайнап.

Mixmag: Кого, крім тебе, зараз можна назвати основною командою Strichka?

Сергій: Тимур Баша. Він зараз в Берліні, але продовжує бути нашим артдиректором. За ним кінцеве слово стосовно всього, що стосується текстово-графічного зображення. А так — це всі ті самі люди, які працюють в Closer та роблять із нами інші фестивалі. Єдине — цього року ми залучили нашу подругу Ольгу Семенець на маркетинг, бо там є купа проблем, які потребують певної компетенції.

Mixmag: Які саме?

Сергій: В країні менше людей, молодь нас не знає, з’явилось більше конкуренції. А ще цінова політика, це взагалі одне з найскладніших питань. Справа в тому, що під час війни люди перестали цінувати музичні події. Тут — безкоштовно, там — за вільний донат. Ця практика вкорінилась, і це стало великим ударом по всій музичній індустрії. В той же час з’явилась купа нових рейвів: Механіка, Laboratorium. І в них навпаки — дуже високі ціни за вхід. Через те ми зараз маємо шукати баланс, аби вгадати із цінами. Широ кажучи, ми його досі не знайшли. Нарешті, дуже сильно виросли всі витрати.

Mixmag: Через курс?

Сергій: Так.

Mixmag: Знайомо. Ми сплачуємо ліцензію в фунтах. Починали по курсу 37, а зараз він вже 54.

Сергій: А ще ускладнений трансфер. Плюс іноземні артисти останніми роками дуже сильно виросли в ціні. Також зростають витрати на світло, звук, сценічні рішення. Багато прокатних компаній зачинились; хтось поїхав за кордон, або в них просто немає штату, бо половина штату воює. Від того зростають витрати. Для порівняння: в 2022 році ми робили події, що мали назву «На часі».

Mixmag: Так, я читав там лекцію про музичне промо.

Сергій: Ага. Ну і там от, наприклад, витрати на світло, звук, сцену склали біля 300 000 грн. На Strichka 2023 року ми закладали 600 000 грн, врешті ледве влізли в 800 тисяч. На наступну це вже було за один мільйон гривень, а цього року, думаю, буде десь півтора мільйони. Тобто за неповних три роки витрати виросли в рази.

Mixmag: Ці розриви завжди покривали спонсорські бюджети. Як із цим справи зараз?

Сергій: Там теж все кепсько. Зараз Strichka збирає в три рази менше спонсорських коштів, ніж раніше, якщо рахувати в валюті. І в два рази менше, якщо рахувати в гривні.

Mixmag: Цього року ви робите фестиваль в партнерстві із Jägermeister…

Сергій: Так. І минулого року також робили із ними. А в 2023 році, якщо не помиляюсь, із Ballantine’s.

Mixmag: Співпраця зі спонсорами — окрема велика тема. Зараз алкогольні бренди орієнтуються на великі охоплення; на залучення нової, дуже молодої аудиторії, а ваша (і наша) аудиторія набагато старша, ми її точково збираємо, і її в принципі не так багато… Хоча, це лише мої здогадки.

Сергій: В наших презентаціях завжди було написано, що у нас ексклюзивна аудиторія. Ми намагаємось зробити все можливе, аби у людей залишились гарні враження від фестивалю.

Mixmag: Відповідно і гарні враження від взаємодії з брендом.

Сергій: Саме так.

Mixmag: Виходить, всі ці нові рейв-проєкти є вашими прямими конкурентами?

Сергій: Ми самі не сприймаємо їх як конкурентів. Але люди іноді дійсно ставлять нас в один рівень. Особливо молодь. Вони тільки починають занурюватись в музику, в сцену. В них ще не було часу в усьому розібратись. Зараз те, що ти насправді робиш, може сильно відрізнятись від того, як це сприймає аудиторія.

Mixmag: Електронна сцена завжди швидко оновлювалась. Тут ти постійно під тиском нових гравців, нової молодої енергії. Чи ни кожного сезону — щось нове. Публіка, ЗМІ завжди тиснуть на тих, хто перебуває на піку, типу давайте вже, швидше поступайтесь місцем іншим! Хоча все це так відносно. Нові — старі. Наприклад, К41 — це дещо нове після Closer чи вони для молоді вже теж «олдскул» відносно умовної Механіки та Laboratorium?

Сергій: Коли вони тільки-но стартували, ми були в різних музичних категоріях. Так, були певні перетини, але загалом наши формати сильно відрізнялись. У війну ця грань розмилась, бо зараз багато імен просто переїжджають з одного клубу в інший. Але останнім часом цього стало менше, бо я сам просто звузив нашу музичну складову і трішки змінив вектор. Тому, на мій погляд, ми не перетинаємось із К41, але для аудиторії ми фактично лишились таким собі клубом із минулого. А Кирилівську ці ж люди досі сприймають як дещо передове та модне.

Мода, розумієш?.. От просто мода. Це не про сам клуб, не про звук, не про стіни, і навіть не про музику взагалі.

Mixmag: Як за такої кількості викликів зараз правильно просувати музичний фестиваль?

Сергій: Зі Strichka — легше, бо як я вже казав, тут працює сила бренду. Ми просто потроху відкриваємо лайнап, займаємось SMM, плюс може ще розклеїмо трохи постерів по місту. Тому що через війну наша аудиторія — це переважно кияни. Набагато менше людей приїздить з інших міст.

Mixmag: Бояться ТЦК?

Сергій: Так. Але це більше проблема для Brave! Factory Festival, бо він за задумом набагато масштабніший. Зі Strichka ми, в принципі, без проблем виходимо на солдаут навіть зараз. Бо тут ще працює ексклюзивність. Люди розуміють, що кількість квитків на Strichka дійсно обмежена. Є, умовно, 2500 штук і все, це ліміт. Тому всі поспішають, а в останній момент, коли вже квитків взагалі немає, починається вся ця історія. «Ааа, де знайти?!». Із Brave! це не працює, бо це великий фестиваль і до нього має бути інший підхід. Думаю, ми повернемось до практики запрошення великих іноземних зірок.

Mixmag: Наприклад?

Сергій: Хтось такий, хто може викликати широкий розголос, але це все ще артист, який є менш популярним за хедлайнерів того ж Atlas Weekend. Наприклад, Fever Ray. Гурт, в якого немає великої аудиторії в Україні, але в них дуже класне шоу.

Mixmag: Маю настанову не заходити на територію Brave! (ред. — сміється). Тому давай повернемось до Strichka. Чи можемо дати якийсь ексклюзив щодо цьогорічного лайнапу?

Сергій: Ну тоді давай по порядку. Перший артист, якого ми анонсували — це Shackleton. Як виявилось, в мережі немає жодних відео з його виступів, тож нашій піар-команді треба добре подумати, як презентувати аудиторії цього артиста.

Mixmag: На щастя самого Shackleton, він зробив собі ім’я ще за часів блогосфери — до появи Instagram, ТікТок'а тощо.

Сергій: Можливо. Але це дивно. В нього взагалі нічого немає, тільки якісь там пару відео семирічної давнини. Тому, мабуть, нам треба було заходити в анонс з якогось іншого артиста (ред. — сміється). Також у нас буде DJ Plead. Він дуже самобутній! Може грати латиноамериканські ритми, реггетон, балканську музику. Також до нас знову завітає Mari.te — дівчина з Венесуели, яка грала у нас на минулому Brave! і яка всім сподобалась.

Тут ще такий момент. Раніше у нас був костяк іноземних артистів, які щороку виступали в Closer. Це були артисти лейблу Perlon. Nicolas Lutz, Zip та інші. Десь 20 артистів, які 1-2 рази на рік стабільно у нас виступали. Але жоден з цих артистів не приїхав до нас під час повномасштабної війни. Чому? Хтось боїться. Хтось за цей час став великою зіркою. Тому ми трішки змінили своє ставлення до роботи з артистами і тепер більше інвестуємо в нові імена. І ми цінуємо тих, хто пішов нам на зустріч в ці складні роки. Тому Mari.te, Sibil — це ті артисти, яких ми залюбки кличемо знову.

Mixmag: Чи змінився склад резидентів Closer за останні три роки? Багато діджеїв поїхали з країни.

Сергій: Всі старі резиденти залишились в Києві. Borys, який зараз відкрив свій заклад — магазин платівок АБО, який також фактично є танцювальним баром. Це чи не єдине місце зустрічі всієї тусовки по п’ятницях. Всі тусуються на вулиці, там прямо людей 300 може зібратись.

Також Alex Savage залишається з нами. Ігор Глушко — вони як раз от зараз повертаються із Rhythm Buro. Bambu, Roman K — він також займається DJ-школою Closer Connections. Тобто в нас всі такі вже поважні. Але є і новий резидент — це Саша Шульц, який займається вініловим магазином Octan. Ми давно знайомі, він завжди був в тусовці. Думаю, його час прийшов.

Але так, багато артистів дійсно поїхали. Karine, Ponura — вони іноді приїжджають до нас, тому що можуть подорожувати. До речі, Karine буде на Стрічці, а Яна (ред. — Ponura) вже на Brave! А з іншими ми підтримуємо зв’язок. Звісно, з Тимуром — по роботі. З Шаколіним радимось щодо артистів — він завжди може підкинути декілька цікавих нових імен. А от з Назаром (ред. — Noizar) щось давно не спілкувався.

Mixmag: Shackleton — це чия протекція?

Сергій: Це порада Саші Гапона. Саша — людина, яка є скарбницею знань про музику. ВІн знає взагалі все про неї. Незалежно від того, це буде якась більш мейджорна штука чи щось дуже нішове — він знає абсолютно все! І він ще давно розповідав нам, що Shackleton — це один з його найулюбленіших артистів. Це буде сюрприз для Саші, бо саме він і буде грати після свого кумира.

Mixmag: Ми маємо закруглятись, бо до цього місця не дочитає навіть наш шеф-редактор (ред. — сміється). Ми згадали всіх артистів? Хто ще планується? Italo Brutalo?

Сергій: Він вже не приїде. Але приіде Wolf Muller з проектом Bufiman. Це взагалі один моїх найулюбленіших музикантів.

Mixmag: А як щодо тебе самого? Останнім часом ти був декілька разів помічений за пультом.

Сергій: Ахах! Так, в мене тепер всі про це питають. Раніше я грав лайви, але потім якось вигорів. Тепер я знаходжу задоволення в тому, що допомагаю іншим грати лайви. А щодо діджеїнгу, то я тільки почав цим займатись. Як не дивно, але я до цього ніколи не діджеїв. Я пішов до Роми, він мені все показав. В мене велика колекція платівок, тож я подумав: чому б ні? Можна пограти для друзів в якихось музичних барах. Мій дебют був в Vognyk Bar, а загалом я може пару разів десь грав і поки все.

Mixmag: Велика колекція платівок — це скільки?

Сергій: Вже більше, ніж 1200 шт. При цьому там багато взагалі не танцювальної музики. Якийсь дивний джаз. Щось таке, типу Джимі Тенора. В мене багато його релізів. До речі, він приїде на майбутній Brave! Factory Festival. Різна раритетна африканська музика, якась екзотика, щось незвичне. В основному, я шукаю щось таке.

Mixmag: Запишеш для нас якось special mix?

Сергій: Домовились!