Що таке OBERT: всі говорять про pole jam’и в Малій Опері

YUVI, Туча, OTOY… трендові артисти один за одним публікують сторіз та відео подій, які виглядають наче підпільні вечірки з серіалу «Поза» в Нью-Йорку 80-х. Втім, є суттєва відмінність! Ці загадкові події (вони мають назву OBERT EVE) — це не soul train, брейк-данс чи вог-бали. Йдеться про pole jam, тобто імпровізацію на пілоні, або на «палці», як його люблячи називають засновниці OBERT Саша Романова та Олена Укроп (їм можна!).

З моменту появи наприкінці 2022 року донині відбулося вже чотири події OBERT EVE. Кожна з них має свою тематику — театр, гранж, техно, нульові. Кожен «джем» супроводжується виступом зірки незалежної музики. І кожного разу на OBERT приходить усе більше й більше людей.

Такі танцювальні ініціативи, що швидко стають локальним феноменом, — частина міфологеми денс-культури. Це те, що живить її зсередини. Без людей, які формують культуру танцю, діджей за пультом не може бути в повній мірі собою. Тільки двосторонній зв’язок та обмін енергією формує Рух. Саме тому ми вирішили присвятити окремий великий матеріал історії OBERT і запросили до розмови Сашу та Олену.

Mixmag: Привіт! Давайте для початку розберемося в термінах? Що таке pole jam?

Саша: Pole Jam дуже схожий на звичайний танцювальний джем — інтуїтивний процес, коли учасники виходять у коло, щоб показати свої вміння та відчуття музики під трек, який їм подобається саме в цей момент. Але в нашому випадку додається пілон. У джемі може брати участь будь-хто: аматори, професіонали, запрошені зірки полденсу. Це, перш за все, імпровізація, і ми ніколи не знаємо, що станеться далі — може вийти шестеро людей одночасно або одна людина, яка вразить усіх своєю харизмою чи трюком. Мені дуже подобається ця непередбачуваність!

Mixmag: Це унікальний формат? Ви його придумали першими?

Саша: Думаю, що в Україні такого більше ніхто не робить. Джем — це формат, який можна зустріти на змаганнях із хіп-хопу, вакінгу, типу як розігрів перед батлами. У полденсі ж імпровізація зустрічається рідко. Є формат турнірів, змагань, але це зазвичай не імпровізація. Ми поєднали ці елементи разом.

Mixmag: А що таке exhibition battle?

Саша: Коли ми з Оленою обговорювали ідею pole jam-ів, то вирішили зробити показовий батл без суддівства. Ми добре знаємо, що таке змагання: Олена судить конкурси та фестивалі з хореографії, я — з пілону. Це не означає, що нам це набридло, але ми хотіли створити альтернативу змагальному формату. Так виник exhibition battle. Люди змагаються не один з одним, а з музикою. Наприклад, я танцюю під трек Олени, а вона — під мій. Потім кожна танцює під свій трек.

Я експериментую з імпровізацією з 2018 року й робила це у форматі подій у студії або як продовження майстер-класів. Це був керований процес із промтами для учасників, але я мріяла, щоб пол джем став стихійним процесом. І зараз ми цього досягли. У студії я регулярно проводжу навчальні практики, а пол джем набув більшого масштабу. Учасниці інтуїтивно виходять під треки, а МС контролює тривалість виступів і підбадьорює аудиторію.

Mixmag: OBERT EVE вже два роки, за цей час ви провели чотири джеми та батли. Як усе починалося?

Саша: Перша подія була 11.12.2022. Нам сподобалася ця дата, тому ми вирішили зробити першу відкриту подію у великій фотомайстерні на кіностудії ім. Довженка.

Mixmag: А якщо згадати ще раніше, з моменту вашого знайомства?

Олена: Я вже давно займаюся танцями й працювала з багатьма артистами. Чотири роки я була хореографом у MARUV. Але після повномасштабного вторгнення наші стосунки розірвалися. До того я була резиденткою балету в клубі CHI та працювала з артистами, як-от Макс Барських, DOROFEEVA, KAZKA, Jamala. Після війни я захотіла спробувати щось нове й відкрила для себе пілон. Це був новий вимір, у якому я могла існувати поза межами звичайної хореографії. Я знайшла Сашу — вона вирізняється своїм стилем у пол-індустрії, і ми швидко сконектувалися.

Mixmag: І так ви прийшли до кіностудії ім. Довженка…

Саша: Перша подія була на 80-90 людей, із тематикою late theater. Це було символічно, бо почалися блекаути. Ми організували бар, дрес-код, усе було атмосферно. Потім ми переїхали до Малої Опери, де вже на другому OBERT EVE почали традицію, коли виступає запрошений артист і відома перформерка з полденсу. Першим артистом був OTOY.

Олена: Він нас підтримав! Він раніше не бачив виступів на пілоні такого рівня, тому був здивований, що доводилося навіть ухилятися від трюків дівчат.

Mixmag: Далі була Туча?

Олена: Так, третя подія була в лютому 2024, і тоді був дуже темний період, ну прямо максимальна даркуха! Ми зробили колаборацію з Тучею. Дрес-код був не просто total black… більше того, у візуалі вийшов майже похоронний вайб. Нам тоді писали, що ваш пост схожий на надгробок, мовляв, що ви робите? Ми такі: “Боже, йде війна, треба все це видалити!”. Тим не менш, сама подія вийшла крутою! Ми хотіли запровадити такий дрес-код, щоб це був не просто БДСМ-техно-рейв, а якось глибше дослідити цю естетику, підійти до цих костюмів по-дизайнерськи. На щастя, наші гості підхоплюють цю тему: стараються, шукають, звертаються до стилістів, щоб їм допомогли створити класний лук.

Це не сталося одразу. Наприклад, на вог-балах всі звикли розробляти образи, навіть якщо люди приходять як гості. У вог-ком’юніті давно існує своя механіка підготовки до подій. Із часом такий детальний підхід до тематики й дрес-коду допоміг створити свою атмосферу. Плюс музика… По звуку вийшло дуже потужно! Спочатку був наш плейлист, потім треки на exhibition battle, а потім виходить Туча, і вся будівля просто вібрує! Це було дуже-дуже енергійно.

Mixmag: Нарешті, четверта подія: YUVI та естетика нульових. Ви дуже добре зчитали цю епоху. Як думаєте, нульові — це новий тренд на заміну 80-м та диско?

Олена: Це дуже цікаве питання, бо така тенденція дійсно існує. Це ще поки не супертренд, але він вже апріорі є. Втім, коли ми почали готуватися, то зрозуміли, що нульові — це насправді повний вінегрет.

Бо ми ще й намагались уникати якоїсь супер-попси по музиці, щоб це не була Брітні Спірс, яка зараз знову стає популярною, але яку всі вже триста разів чули. Ми намагаємось копати трошки глибше: Morcheeba, Kosheen, Gorillaz, The Prodigy, Aphex Twin, ремікс Trentemøller на Röyksopp – вайб літніх дискотек та перших рейвів.

Mixmag: Хтось допомагає вам з музикою, плейлистами?

Саша: Так, з нами грають Reshat та Ivan Onsha. Гадаю, вони достатньо відомі діджеї у вузькому ком’юніті, яке збирається на Золотих Воротах та на Подолі. Ваня грає на багатьох подіях і фестивалях – Брудний Пес, Кирилівська, Keller. Вони наші друзі, які також допомагають нам робити мерч. У них є свій мерч-продакшн PIECEOFSHIRT. Разом ми прослуховуємо купу музики, відбираємо та затверджуємо кожен трек для пол-джем афтепаті.

Mixmag: А які критерії відбору музики для pole jam?

Олена: Головний критерій – це розуміння того, що під цей трек реально можна танцювати на пілоні. На пілоні ти не можеш дозволити собі робити, що хочеш. Тут треба враховувати специфіку. Наприклад, коли Саня навчала мене рухатися на пілоні, вона підмітила, що пілон сповільнює рух, тому щось дуже швидке під 200 BPM ти на ньому робити не зможеш. Плюс це дуже важко фізично. Треба мати дійсно гарну фізичну підготовку, щоб зробити власний перформанс.

Mixmag: Так, я розумію, що поріг входу для учасників доволі високий. Пілон – це дійсно дуже складно. А як щодо глядачів? Ви кажете, що OBERT EVE – це не підпільний рух, а події, які відкриті для всіх охочих. Тобто навіть для аудиторії men’s clubs?

Олена: Я думаю, що такі люди просто не прийдуть на події на кшталт наших. Аудиторія, яка за нами слідкує і яка до нас приходить, не зацікавлена в тому, щоб, вибачте, просто прийти подивитися на голі попи. Їм цікава сама подія, шоу, трюки, енергетика. Хтось приходить за артистом, хтось – підтримати свою подружку. Але є люди, які купують квитки, бо їм подобається все загалом, як воно у нас зібрано.

Та я розумію твій натяк. По факту, ми з Сашею дійсно займаємося тим, що намагаємося руйнувати всі ці стереотипи про пілон, як про стриптиз і щось таке, що має бути тільки в men’s clubs. Саме тому OBERT EVE – це події, які мають імпровізаційно-експериментальний характер.

Люди, які займаються полденсом і залучаються до джемів, ніколи не думали про те, щоб працювати в men’s club. Це дівчата, які мають свої бізнеси, працюють в IT, в медичній сфері, в креативній індустрії, а іноді це люди, які задіяні в державних установах. Це сильні, незалежні жінки, яким не треба нікому нічого показувати. Вони це роблять для себе, бо це формує внутрішній стержень.

Саша: Бо, як ти сказав, поріг тут дуже високий. Це треба витерпіти: фізичний біль і це відчуття, коли в тебе нічого не виходить. У всіх дуже різний больовий поріг, але так само всі проходять через подолання фізичного дискомфорту перші місяці і навіть роки. Далі простіше не буде. Немає такого, що я, наприклад, вже все знаю. Мені ще настільки багато всього треба вивчити! Тому так, це дуже загартовує.

Олена: Ще, звісно, соціалізація і натхнення. Люди приходять на подію, дивляться на виступ Kaya Blum, Саші Романової чи Олі Коди (а це по факту світові імена в полденс індустрії) з тим світлом і звуком, на які ми витрачаємо стільки ресурсів, з кльовою музикою.. і тоді ця дівчина каже: я хочу бути там, я хочу бути на цьому місці! А далі вони потрапляють в це ком’юніті, де всі підтримують один одного. Я сама це пережила і це був разючий контраст з хореографією, де навпаки зустрічається дуже жорстка конкуренція.

Саша: Буває таке, що я приїжджаю з майстер-класами в інше місто, а там студії настільки конкурують, що до мене не приходять люди з інших студій. Тобто це виходить майстер-клас чисто для тієї студії, яка мене привезла. Уяви собі привоз в клуб якогось артиста, але на нього не може піти аудиторія іншого клубу, бо вони жорстко конкурують – приблизно така ситуація.

Mixmag: Соціалізація, натхнення, фізичні вправи, загартованість - з цим розібрались. Але ж, мабуть, є ще такий аспект, як розкриття власної сексуальності, гострі відчуття тощо. Я маю на увазі саме події OBERT EVE, бо студія OBERT – це студія. Зала, світло, заняття з тренером. Події – трохи інше. Я просто уявляю цей тріп очима жінки зі світу бізнесу чи з урядової установи: Мала Опера, потемки, андеграунда музика, техно-гранж-реп, виступ Тучі, OTOY.

Олена: Справа в тому, що на джемах ти можеш бути ким завгодно. В чоловічому клубі ціль очевидна – це насолода для глядача. На джемах все навпаки - це насолода для учасниці. Як вона при цьому буде виглядати – виключно її справа. Звісно, на ринку танців маркетинг працює по-іншому.

В контексті пол-джемів сексуальність нікуди не зникає. Елементарно для того, щоб втілювати певні форми або трюки на пілоні, твоє тіло має бути оголеним. Бо танцівники тримаються за пілон шкірою. Апріорі, коли ти бачиш напівроздягнену дівчина на пілоні, тебе це збуджує, як чоловіка або як дівчину. Але ця сексуальність зорієнтована на абсолютно інших речах.

Саша: Полденс взагалі не зобов’язує бути голою. Чим більше ти хочеш зробити цікавих форм, трюків, тим більше треба шкіри, але це можуть бути також і якісь липучі лосіни. А деякі елементи можна робити і повністю одягненою. В спортивках і в топі може роздавати дуже цікаві трюки. Загалом внизу, в партнерній частині можна бути в одязі, а от вже зверху на пілоні краще мати більше поверхні шкіри або іншого матеріалу для зчеплення.

Повертаючись до теми сексуальності.. До мене люди не приходять із запитом: «я хочу станцювати для свого чоловіка на пілоні вдома». Це просто не моя аудиторія. Хоча так, є люди, які кожного року влаштовують майстер-класи в свої студіях перед Днем Всіх Закоханих. «Станцюй для коханого!», щось таке. Звичайно, для когось це має місце бути, втім особисто в мене ніколи не було таких потреб, і відповідно до мене підтягуються зовсім за іншим. В мене так було і на самому початку 9 років назад, і тим паче зараз мені цікаво розвивати полденс, як мистецтво.

Mixmag: Тобто ти вже майже 10 років в пол-денс?

Саша: Я займаюсь танцями з раннього дитинства. 15 років в бальних танцях, змагалась на серйозному рівні. Це було ще в Донецьку. Коли почалась війна (в першу чергу для нас, жителів Донецька), я не відчувала деякий час, як я можу продовжувати танцювати? В мене була певна криза. Я переїхала в Київ і вирішила, що тепер все це позаду. Я займалась латиноамериканською програмою, а це досить такий сексуальний напрямок – дуже пристрасні танці, дуже життєлюбні, енергійні. Я в собі не знаходила сил, щоб ними займатись, тому зробила в танцях перерву.

Кая завжди підтримувала мене. Вона допомогла мені зробити перші майстер-класи, перші джеми. Навіть тоді, коли я сказала, що хочу робити свою студію і відповідно перестала працювати викладачкою в її студії, вона добре це сприйняла. Зараз вона бере участь в наших проектах, і ми їй за це безкінечно вдячні. Завдяки Каї я стала відомою людиною в сфері полденсу. І якщо дев’ять років тому вона відправляла мене на перший чемпіонат, то зараз ми разом судимо змагання. У нас дуже різний стиль, ми не конкуруємо, вона авторитет для мене і буде авторитетом завжди.

Mixmag: Чи бажаєте ви наостанок зробити якийсь анонс?

Олена: Красиву дату в календарі ми ще не обрали (ред. – сміється). У нас є декілька ідей по колабораціям. Наприклад, ми вже робили благодійну подію з музикантами зі спільноти Fusion Jams. В наших фантазіях було б цікаво зробити ще більше колаборацій з артистами. Наприклад, у нас є краш – Слава Кедр і його гурт «Проклятий Х*й». Це панк-рок.. Думаю, панк-рок міг би стати тематикою нашої події, в ньому багато енергії і коли ми замерзнемо взимку, вона буде нас зігрівати.

Саша: Так, ми постійно шукаємо нові контакти, знайомимось з артистами. Якось Олена відправляла величезний пітч до Katya Chilly. Вона дуже швидко відповіла. Сказала, виступати не буду, але музику мою можете використовувати.

Резюмуючи, прямо зараз ми не готові зробити анонс наступної події, але як будемо готові, то обов’язково повідомимо вас. Ми хочемо розголосу серед людей, які зацікавлені в новій якісній музиці, в обраних нами артистах. Ми не шукаємо супер широку аудиторію. Нам не потрібні люди, які ходять в men’s club. Нам цікаво знайти людей, які можуть оцінити полденс, як мистецтво і які можуть зацінити музику, яку ми любимо.