Досвід: Moby

Самотня дитина, молодий гульвіса, трошки наркоман, панк-рокер, захисник тварин, а ще відомий електронний музикант, діджей, мультижанровий продюсер та веган зі стажем — у вересні Річарду Мелвіллу Голлу, він же Moby, виповнилось 58, цього року він активний як ніколи. Ледь не щомісяця музикант створює та перезаписує альбоми, експериментує зі стилями, співпрацює в колабораціях, пише сингли та продовжує бути «хорошим захисником прав тварин». Цього року він написав, зрежисував, зняв і озвучив повнометражний документальний фільм Punk Rock Vegan Movie, запустив подкаст Moby Pod, а зі свіжого — ще й днями випустив трек Should Sleep, який вийшов на його лейблі Always Centered at Night.

Нижче ми зібрали цитати Moby, який все життя намагався знайти «ідеальну формулу щастя», а з’ясував, що її не існує.

– 2012, The Believer

«Коли мені було п’ять років, я хотів бути письменником, тож писав оповідання та вірші. Моя мама була піаністкою і художницею та здавала мансарду кільком групам, й поки вона малювала, я грав на обладнанні. Її друзі часто приходили на репетиції до нас додому. Мені це не подобалося, тож я грав на їх інструментах, а в тринадцять відкрив для себе панк-рок».

– 2016, Музична Академія Red Bull

«Музика — єдиний вид мистецтва, який ніколи не мав форми. Транспортні засоби мали форму, будь то восковий циліндр, компакт-диск чи вініл, але це не музика. Це просто пристрій для її зберігання. Сама музика ніколи не була створена. Це просто маніпуляції з молекулами повітря. Дивовижний парадокс музики полягає в тому, що вона технічно не має тілесної сутності. ЇЇ фізично не існує, але вона змушує нас плакати. Змушує нас танцювати. Змушує нас смішно стригтися, рухатися всією країною та витрачати купу грошей, щоб прийти на концерт зі 100 000 інших людей. Усі ці глибокі переживання, часто дуже незручні, запускають каскад емоцій, які змінюють наше сприйняття світу».

В дитинстві Мобі, як і більшість людей, мав упередження, що лиш багатство, слава та успіх можуть зробити людину щасливою. Однак, як це не парадоксально, сам музикант згадує, що був набагато щасливішим, коли не мав нічого і жив на покинутій фабриці без водопостачання, аніж коли був заможним і спостерігав за життям в п’ятирівневому пентхаусі Central Park West.

– 2023, UNDER THE RADAR

«Ви припускаєте, що коли досягнете успіху, саме тоді прийде щастя. Але в гонитві за одним, не помічаєте, що втратили інше. Я думав, як стану знаменитим, мої страхи, депресія та тривога зникнуть, що мене раптом, у стилі Фелліні, приймуть у земний рай. Однак я був там і був невдоволений. Тепер я боявся втратити успіх. Такий от парадокс».

– 2023, RNZ

«Я мав період, коли думав, що потребую речей, які подобаються успішним людям — ви знаєте, поїхати у відпустку в модні місця, відвідати Burning Man, побувати на червоних доріжках — я таки спробував це все, але досить швидко зрозумів, що насправді нічого з цього мені не подобається».

– 2016, The Talks

«Музика — одна з найздоровіших форм трансцендентності та магії! Як людина, яка проводила багато часу за алкоголем і наркотиками, я можу сказати, що алкоголь і кокаїн не обов’язково найздоровіші способи досягнення магічної трансцендентності. Тоді як музика. Музика може діяти як потужний, глибокий спосіб зцілення, навіть якщо технічно не має матеріальної сутності, розумієте?».

– 2023, UNDER THE RADAR

«Я ніколи не почувався достатньо комфортно, щоб відкрити душу. Навіть не усвідомлював, що у мене є проблеми, та був в полоні залежностей. Був алкоголіком, наркоманом, був секс-залежним і залежним від слави. Спокусливо дозволяти незнайомим людям впливати на себе. Але тепер цього впливу немає. Я не слідкую за тим, як мене сприймає світ, бо якщо подобаюся, це підживлює мій нарцисизм, а якщо мене ненавидять, хочеться померти. Немає ніякої користі від пліток інших людей, коли я не стежу за цим, то почуваюся набагато краще».

– 2013, HUNGER

«Нас сім мільярдів людей на планеті, ми всі дуже зайняті: ми намагаємось наповнити своє життя, контролювати речі, робити їх кращими, в першу чергу для себе. Але за цим всім ховається такий собі відчай чи страх. Це справедливо. Я не хотів би звучати, як якийсь дивний нью-ейдж хлопець з Каліфорнії і говорити про те, що найкраща відповідь на цей людський стан — це зав'язувати контакти з людьми, які вміють співчувати та розуміють, що бути людиною дійсно важко для всіх. Але, на жаль, люди, включно зі мною, дуже соромляться того, ким вони є насправді, або припускають, що потрібні лише в якомусь ідеалізованому світлі. Усі хочуть, щоб їх бачили розумними, сексуальними, іронічними, цинічними, а правда в тому, що під цими масками та фасадами ховають завжди цікавіших особистостей».

– 2016, The Talks

«Коли ріс, гадав, що люди у світі знають, що вони роблять, що є місця, де є справді чарівні культури. Але коли подорослішав, зрозумів, що людський стан, незалежно від того, де він проявляється, є якимось безглуздим і незграбним! Немає жодного чарівного місця у світі, де люди сексуальні та освічені, де точно знають, що вони роблять, і де грають винятково найкращі вечірки. Усі просто тупцяють по життю. Я не кажу про це в песимістичному сенсі, це трохи навіть мило. Як виявилося, світ має свою магію, яка не обов’язково є людським чи культурним творінням».

– 2023, RNZ

«Я люблю створювати музику, але для мене це скоріше хобі. Важливіше – бути хорошим захисником прав тварин. Щоранку, як прокидаюсь, думаю: «Як можна вплинути на світ, де люди ув’язнюють і вбивають більше одного трильйона тварин на рік?». Не лише вбивають, а ще й знищують тропічні ліси, сприяють зміні клімату – це погіршує дію антибіотиків і викликає пандемії, і так далі. Те, що справді мене захоплює, не музика, а ці зусилля – створити світ, де тварини можуть просто жити своїм життям».

На початку цього року, Moby видав документальний фільм Punk Rock Vegan Movie, в якому розповів про те, як панк-музика кінця 1970-х і 1980-х років поклала початок історії руху за права тварин. Переглянути фільм можна тут.