Меню
Головна Останні Новини Меню
ІНТЕРВ'Ю

Артистка місяця: Miss Monique

Велике інтерв’ю зірки світової прогресів-сцени

  • Текст: Саша Варениця | Фото: надані Miss Monique, обкладинка зроблена Грегорі Харрісом
  • 25 March 2024

Брюс Лі казав: «Я не боюсь того, хто тренує 10 000 ударів. Я боюсь того, хто тренує один удар 10 000 разів». 10 років тому 21-річна киянка Олеся Аркуша на завжди закохалась в прогресів-хаус, пофарбувала волосся в зелений колір, взяла звучний псевдонім Miss Monique та вперше вийшла в ефір Radio Intense. Якісна селекція та пізнавана зовнішність енергійної, усміхненої Олесі привабили глядачів. За п’ять років на YouTube-каналі Radio Intense вийшло понад 80 відео-стрімів в рамках серії Mind Games. Після чого Miss Monique запустила нову серію під назвою MiMo Weekly вже на своєму каналі.

Перші епізоди MiMo Weekly знімались у невеликій кімнаті-студії. Останні випуски: Ібіца, Міконос, Тулум. Олеся — наче та сама: легка, відкрита… щиро радіє кожному наступному класному треку. Але з часом в її кар’єрі все суттєво змінилось. За даними аналітичної кампанії Viberate Miss Monique входить в Top-10 fastest-rising артистів на світовій електронній сцені. Протягом цієї весни вона перетне позначку в 1 млн. підписників на YouTube. Можливо, це станеться зовсім скоро. Днями в Miss Monique вийшов EssentialMix, а вже у квітні вона стане першою українською діджейкою, що виступить на Coachella.

Саша Варениця перехопив Miss Monique під час одного з рідких періодів затишшя в її бурхливому гастрольному житті. Такі дні Олеся проводить в заміському будинку в околицях Лісабона. «Дім — в Києві, тут ми зберігаємо речі»… Приборкавши невгомонних котів по обидві сторони екрана, поговорили про творче та особисте.

Mixmag: Олеся, в тебе зараз цікавий етап в кар’єрі: Essential Mix, Coachella…

Miss Monique: Ага!... і Ultra минулого тижня (Ultra Music Festival прим.ред.).

Mixmag: Тобто вже й Америка тобі підкорилась?

Miss Monique: Ще ні (сміється — прим. ред.). На таких фестивалях я поки не граю в прайм-тайм, але все одно круто, бо я зможу спробувати свої сили та відчути атмосферу цих подій.

Mixmag: Такі досягнення — це як гештальти для кожного діджея. Воно може прийти набагато пізніше. Та й відчуття можуть бути зовсім іншими: не так, як малювала уява. Але ти все одно наче ставиш собі галочку: я це зробила! Я зміг. У твоєму такому списку ще багато пунктів?

Miss Monique: Так, ще багато. Але для мене важливо не тільки досягати чогось нового, а й підтверджувати досягнутий рівень далі. Тобто я б хотіла з часом записати й другий Essential Mix. Хотіла б повертатись на Ultra чи Coachella — ще і ще. Для мене це буде як доказ того, що я потрапила туди не випадково. Одна справа — бути на піку кар’єри, на хайпі. Інша – коли тебе кличуть за певні заслуги на сцені. Тому я прямо зараз морочу голову: як мені відіграти? Що такого зробити, щоб мене знову захотіли бачити на цих фестивалях?

Mixmag: В кар’єрі діджея вдалий початок — вже пів справи. Та з того, що ти кажеш, постає питання: складніше зачепитись чи втриматись?

Miss Monique: Зараз я вже розумію, що складніше втриматись. Звісно, заявити про себе також дуже складно. Ти багато працюєш, вчишся, пробуєш… десь тебе спіткає удача — настає момент, коли все склалось. Та потім ти питаєш себе: ок, добре, а чи зможу я ще раз це повторити? Бо на старті ти можеш чимось здивувати, а далі?.. Має бути еволюція артиста. Тим паче, зараз все дуже швидко змінюється. Те, що ми робили півроку тому — може бути вже не актуально. Ти маєш бути постійно в курсі всього та швидко реагувати. Ми беремо десь 20 вихідних днів на рік, а весь інший час працюємо. Та іноді навіть цього недостатньо.

Mixmag: Ти довіряєш власній інтуїції чи на такому рівні вже починається «продуктове мислення» — маркетингові дослідження, попит — пропозиція..

Miss Monique: Ох, це складне питання… Є дуже багато артистів, які надихали мене на початку кар’єри. А зараз я слухаю їх треки й розумію, що змін — нуль. Вони залишились на тому ж рівні, де і були, або навіть нижче. Тому треба шукати баланс. Я довіряю не тільки інтуїції, але і своїй аудиторії також. Я звертаю увагу на те, що їм більше зайшло — які мікси чи треки — аналізую це і враховую.

Mixmag: Але невже в тебе взагалі немає режиму «треба»? Типу, ось зараз є такий відомий артист — «треба» зробити з ним колаборацію.

Miss Monique: Не пам’ятаю, щоб я робила щось подібне. Творчість лишається на першому місці. В мене до цього ніколи не було і, сподіваюсь, не буде ситуації, в якій би мені довелося випускати трек, який мені не подобається музично.

Mixmag: Так кажуть всі артисти, але іноді я дивлюсь на наших з тобою кумирів юності чи дитинства. Колись вони грали трушний прогресів, хаус чи транс, а зараз роблять ну прямо дуже примітивну, комерційну музику. І мені завжди було цікаво: чому вони це роблять? Невже на EDM-сцені мало грошей? Особливо якщо ти роками лишаєшся на топрівні. Чи може це тиск лейблів? Наприклад, ти зараз працюєш з Armada. Чи може Armada сказати: «Олеся, треба видати… хм.. євроденс?

Miss Monique: Ну дивись... я думаю, що таке існує — і тиск з боку лейблів, і тиск з боку менеджменту. У мене була подібна ситуація з одним досить відомим лейблом, який пропонував реліз, але трек повинен бути більш комерційним. На цьому і розійшлись. А ще це може бути тиск зовні: сидить собі артист в часи всіх ось цих соціальних мереж і дивиться, як несеться в першого, другого та думає — блін, а в мене все погано. І якщо не навчитись ізолювати себе від цього, тебе починає параноїти. Ти думаєш: все взагалі не те і не так! Починаєш робити різкі кроки: все, йду зі свого стилю, буду робить щось інше! В тому числі попмузика. Бо з боку здається, що це коротший шлях. Це свого роду гра нервів. Разом з тим, зациклюватись суто на обраному жанрі теж не варто. В ідеалі треба мати свій стиль, але далі балансувати між трендами та тим, чому ти просто не можеш зрадити.

Mixmag: Ти допускаєш, що в майбутньому зможеш записати поп-сингл? Може колаборацію з якимось співаком чи співачкою.. Так, щоб лунало по радіо, був кліп.

Miss Monique: В минулому році я робила ремікс на Madonna Sorry, але я б не сказала, що він вийшов надто попсовим або комерційним. Я в будь-якому разі намагаюсь залишати основу того стилю, в який я закохана.

Mixmag: А ще ж був Роббі Вільямс?

Miss Monique: Так, я робила ремікс на трек його електронного проєкту Lufthaus. Але там від Роббі лише його ім’я і два слова «ringo-ringo». Важко назвати це «поп-музикою»

Mixmag: А ти до речі вже подивилась ось цю документалку про нього, що вийшла на Netflix?

Miss Monique: Я бачила анонс, але ще не встигла.

Mixmag: Класну історію вони зробили. Він сидить в готельному номері на ліжку і дивиться архівні записи самого себе, які ніколи не бачив — від самої юності. Там круто показано реальну ціну успіху. Я до речі бачив світлини в Instagram — твою ціну успіху. Там, де ти сидиш з крапельницею.

Miss Monique: Це вітаміни, не все так драматично (сміється — прим. ред.).

Mixmag: А буває драматично?

Miss Monique: Звичайно. Якось я отруїлась в Непалі. Тоді я перший раз в житті подумала, що не виїду жива з країни. Та й взагалі… у нас от щойно був тритижневий тур під час якого я знову отруїлася, а потім ми ще добу провели в літаку. І це було дуже важко. Але ти знаєш — я звикла. Можливо, просто прийняла це. Бо не може такого бути, щоб в тебе було гарне життя, твої мрії збувались, але це все давалось тобі легко і не було зворотної сторони медалі. Заради цього потрібно важко працювати — так було у всіх сферах завжди.

Mixmag: А скільки виступів ти даєш на рік?

Miss Monique: Минулого року було десь біля 100. В липні-серпні було складно — 28 виступів і 44 перельоти.

Mixmag: В різних країнах?

Miss Monique: Так, і навіть континентах. В той період були Південна і Північна Америка і звісно Європа.

Mixmag: Це вже потребує такого рівня відповідальності, як в професійному спорті..

Miss Monique: Я дуже відповідальна в цьому плані. Я не можу сказати: ой, в мене там ментальне здоров’я чи щось ще пішло не так і я все скасовую. Я такого ніколи в житті не зроблю. Навіть якщо я хворію, я стараюсь їхати і грати, тому що це для мене найважливіше. Та бажано такого не допускати, тому я піклуюсь про своє здоров’я. Вживаю вітаміни, за кожної нагоди намагаюсь побільше спати. Економ-клас, авто, гримерка — байдуже, я і там зможу виспатись. Я катнула (від cut — прим. ред.) майже всі алкогольні напої, стала частіше займатись фітнесом. Відтоді, як почався ось цей інтенс графік — це дійсно стало схоже на кар’єру у спорті.

Mixmag: «Інтенс графік» — це заслуга твоє букінг-агенції?

Miss Monique: В тому числі. З минулого року я почала працювати з William Morris. Ми віддали їм worldwide ексклюзив. Вони повністю все організовують. Я відчуваю комфорт з ними, тому що раніше ми працювали з набагато меншою агенцією і часом мені бувало важко. Знаєш, коли сьогодні в тебе Аргентина, завтра — Австралія, а наступного тижня Європа — це нелогічно і складно. У William Morris величезний досвід! Вони залучають логістичну компанію і разом якось так все оптимізують, прораховують. Зараз я можу мати чотири виступи за один вікенд і взагалі не відчувати втоми.

Mixmag: А як в цілому виглядає твоя географія виступів? Де твоя музика більше популярна?

Miss Monique: Аргентина, Німеччина, Канада, Британія. Минула агенція була з Південної Америки й настільки часто робила мені виступи в Аргентині, що люди вже почали писати: дайте їй аргентинський паспорт, щоб не потрібно було робити візи кожен місяць! Звісно, це жарт, але тут теж потрібен баланс.

Mixmag: Ну і плюс це мають бути різні сети, бо зараз багато хто відзначає, що в затребуваних діджеїв протягом місяців може бути один і той самий трекліст.

Miss Monique: Дивись, я думаю, що таке можливо, коли в тебе сет синхронізований із елементами шоу. Я покладаюсь на імпровізацію і майже до останнього не знаю, що буде в моєму сеті. Я завжди граю кілька власних треків, звичайно кілька анрелізів з нашого лейбла Siona Records, а далі — по ситуації. Від того буває таке, що потім я думаю — десь могла інший трек поставити. Але мені цей варіант більше подобається, так цікавіше.

Mixmag: А ти перфекціоністка? Є таке, що десь люди не так зреагували і ти потім ще цілу добу про це думаєш?

Miss Monique: Я такий параноїк — це жесть! Мені треба Золоту медаль дати за параною. Це добре для роботи, але погано для моєї нервової системи. Іноді я так себе накручую, що мені треба дати собі якийсь стоп. На щастя в мене завжди поряд є людина, яка за 14 років жодного разу не побоялась сказати мені правду. Це мій менеджер Артем. Я дуже прислухаюсь до його думки. Він завжди зі мною їздить на виступи. Артем може сказати: «можна було краще». А може навпаки заспокоїти, сказати, що все було добре і я дарма себе накручую.

Mixmag: 14 років?! Вау!

Miss Monique: Так. Ми познайомились, коли мені було 16 років. З 18 років я почала ходити на вечірки в клуб PRIME, де він працював резидентом. Артем показав мені, що таке взагалі діджеїнг, дав мені перші два уроки…

Mixmag: Ви якось від початку домовились, що Артем — менеджер, ти — його артистка?

Miss Monique: Це відбувалось якось дуже органічно. Я взагалі не пам’ятаю, щоб ми це обговорювали. Він просто сказав мені: «Якщо тобі цікаво, я можу показати». А потім, коли я почала грати, він завжди лишався поруч — підтримував, давав поради.

Mixmag: Вас поєднує тільки професійне, чи ще й особисте життя?

Miss Monique: І те, і те (посміхається — прим. ред.).

Mixmag: Це складно.

Miss Monique: Так, це може бути важко, але якщо знайти баланс, то мені здається, що це… дуже класне життя. Коли ти артист і тобі це подобається. Ти хочеш займатись тільки цим і твоя близька людина розділяє твоє захоплення. Вона поряд з тобою, ви працюєте заради спільної мети; подорожуєте разом, пізнаєте світ, знайомитесь з новими людьми. Це просто супер!

Mixmag: Так, воно того варте! Але ж напевно були такі моменти, коли Артем, як менеджер має тобі сказати: Олеся, ти виступила погано. І це його роль. Але тобі вже складно розділити — сприймати критику суто, як артистка, але не сприймати як кохана дівчина.

Miss Monique: На певних етапах я думала, що мені із цим буде потрібна допомога психолога. Це був один з найважчих етапів в моєму житті, доки я вчилась це розділяти. Бо ти правий: дійсно, в роботі можуть бути суперечки чи навіть якийсь конфлікт. Але це нормально. Потрібно просто навчитись не вкладати туди власні емоції. Я постійно нагадувала собі: «це тільки по роботі, а не тому, що я погана дівчина». Тому знову і знову — тільки баланс. Це ключ до твого спокою і врешті до вашого спільного успіху.

Mixmag: Для чоловіка-менеджера — свої випробування. Фанати, фанатки, закохані прихильники, хтось постійно пише в дірект — пропонують руку і серце.

Miss Monique: На вечірках багато людей з телефонами — на деяких з них пропозиції одруження. Але я сприймаю це, як милість. Треба, звісно, спитати в Артема, але він каже, що коли ти впевнений в своїй дівчині або дружині, то це не є проблемою. Чесно кажучи, в нас було більше ревнощів 12 років тому, коли Артем працював барменом в нічному клубі, аніж зараз. Слухай, ми вже 14 років разом. Які ревнощі? Це вже не про нас.

Mixmag: Після того, як тебе обрали Artist of the Month ти дала інтерв’ю для Beatporta і доволі відверто розказала про свою сім'ю…

Miss Monique: Ну, так. Я з простої сім’ї. Мама – бухгалтер, а з батьком в мене, на жаль, дуже погані стосунки. Ми вже більше 10 років взагалі не контактуємо. Але в мене було гарне дитинство. Іноді було складно з грошима. Настільки, що дістаєш ту скриньку, розбиваєш і рахуєш.. не те, що на солодощі, а чи вистачить тобі грошей доїхати до університету. Такі моменти були, але в цілому в мене дуже класні батьки.

Mixmag: Ти згадала про університет… На кого навчалась?

Miss Monique: В мене освіта в сфері туристичної діяльності. Бач, я подорожую, тому частково працюю за професією (сміється — прим. ред.).

Mixmag: Але діджеїнг ти обрала раніше, ніж закінчила університет. Мама не була проти? Знаєш, як батьки зазвичай: «Яке діджейство? Знайди собі нормальну роботу!».

Miss Monique: Та звісно, що казала: «Що ти собі таке придумала?». В мене є з цим смішна історія… Я вже п’ять років, як виступала в клубах, обʼїздила всю Україну, на YouTube-каналі вже були мої мікси з сотнями тисяч переглядів і все так ще дуже повільно, але пішло в гору. А мама приходила і казала: «Слухай, там от стюардеси потрібні. Може сходиш на співбесіду?». Я така: «Блін, мама!».

Mixmag: Класика!

Mixmag: А чи є в артистів твого жанру корпоративи?

Miss Monique: Був один класний корпоратив на Ібіці минулого літа. У пʼятницю Я грала в Нї перед Девідом (Гетта — прим. ред.) і там був один столик… Класні люди, вони так вривались. Ми були далеко один від одного, але я відчувала їх. Наступного дня вони написали: «приїжджай до нас, зробимо private party!». А вже наступного понеділка я знову була на Ібіці у них на віллі. Дуже класно зустріли, тусили усю ніч, я прямо прокайфувала. Це дуже відрізнялось від поняття «корпоратив», до якого ми звикли в Україні, де ти маєш щось вдавати, мучитись, бо артиста запросили лише через те, щоб похизуватись перед друзями. Це була просто класна вечірка, з якої не хотілось їхати.

І, якщо не помиляюсь, від усіх приватних івентів, на котрі мене запрошували за останні роки, я була у захваті.

Mixmag: Ти згадала про Девіда Гетта. У вас дружні відносини?

Miss Monique: Коли я вперше його зустріла, то була дуже здивована тим, наскільки він щира та відкрита людина. Я тоді мала стереотип, що до найвідоміших діджеїв взагалі не можна близько підійти. Але Девід одразу зруйнував цю оману. Знаєш, я багато разів зустрічала артистів, які навіть і приблизно не того рівня, але вони вели себе не дуже красиво по відношенню до тих, з ким працювали та по відношенню до інших артистів.

Mixmag: Ти не перша, хто про це мені каже. Що зіркова хвороба в діджеїв існує на високому рівні, а от на найвищому рівні – там всі щирі, відкриті та прості. Думаю, це, перш за все, про рівень духовної зрілості.

Miss Monique: Так. І в цьому сенсі Девід абсолютно на своєму заслуженому місці. Він професіонал своєї справи й великий трудоголік.

Mixmag: А хто ще тебе надихає?

Miss Monique: Карл Кокс! Я насолоджуюсь, коли дивлюсь, як він працює за пультом. Також, буквально сьогодні ми дивились виступ Денніса Феррера. Який він харизматичний, яка легкість за пультом! Те ж саме можна сказати про Fatboy Slim. Є багато артистів, з кого я беру приклад. Не для того, щоб копіювати, а тому що мені хочеться бути кращою версією себе.

Mixmag: А серед жінок на сцені?

Miss Monique: Мені дуже подобається Шарлот (Де Вітт — прим. ред.). Найбільше із жінок на сцені я спілкуюся с нашою Українкою 8Kays. Дуже рада за її успіхи і ми все частіше перетинаємось у лайнапах на фестивалях. Так співпало, що останні 2 Нових Роки зустрічали разом, так як у 2023 грали разом на Zamna Tulum, а 2024 — на Proper у Сан-Дієго.

Mixmag: Ти сказала, що Девід завжди знайде час підтримати молодих (порівняно із ним) артистів. І це приклад для тебе. Маєш на увазі вашу роботу над нещодавно відкритим лейблом Siona Records?

Miss Monique: Так, бо коли ми його тільки відкривали, то мали намір допомагати іншим українським артистам бути почутими на міжнародному рівні. В мене є YouTube-канал, фан-база, слухачі. Але виявилось, що є також багато артистів з інших країн, які хотіли б довірити нам свої релізи, тож ми вирішили не обмежуватись. Єдина умова – ми видаємо переважно той саунд, який я граю сама. Це мелодік-техно та прогресів-хаус.

Mixmag: Я добре розумію твій поклик. В 2022 році ми всі так мислили. Але врешті ця місія — підтримка своїх – може просто лишатись всередині інтернаціонального лейблу. В нас така ж історія із нашою агенцією Go West – вже в процесі ми зрозуміли, що це штучне обмеження, світ так не мислить. Якщо це і українці, і артисти з інших дружніх країн, то чому б не працювати всім разом? Та я хотів спитати про інше: як ти пережила 2022 рік?

Miss Monique: Складно, як і усі українці. Зараз не набагато легше, бо я досі відчуваю себе ніби ми з Артемом в дворічному турі. Тут в Лісабоні я не відчуваю себе вдома. Є люди, яким це легко вдається. Переїхали і одразу: так, все, ось мій новий дім! А я і досі не можу сказати: «Я їду додому». Я кажу: «Я їду в Лісабон чи я повертаюсь в Португалію». До 2022 року в нас були життєві плани і ми чітко знали, що ми хочемо зробити і навіщо. А зараз я просто працюю і намагаюсь допомагати нашим військовим, наскільки це в моїх силах… Ну тобто, ні, звісно я розвиваюсь в плані роботи, але все ніби у підвішеному стані. Зараз я згадую перші дні війни. Мені тоді чомусь здавалось, що все мине за кілька днів, що це якась помилка. Все налагодиться, все буде добре. Ми провели в Києві майже два тижні.. чи тиждень? Не пам’ятаю. Для мене це тривало, як місяць. Квартира недалеко від аеропорту Бориспіль. Дуже гучно: постріли, вибухи. В перші дні ми допомагали військовим «руками» — плели маскувальні сітки, тенти, щось ще. Але потім я вирішила, що роблячи те, чому я вчилася багато років, я принесу набагато більше користі. Пам’ятаю, що з гонорару за перший виступ під час повномасштабної війни ми купили 30 бронежилетів і я остаточно впевнилася, що це був правильний вибір.

Mixmag: Дивно, але після початку повномасштабної війни твоя кар’єра дійсно пішла в гору. Ти навчилась перетворювати негатив на робочу енергію?

Miss Monique: Перший час було важко. Я навіть іноді плакала на виступах. Люди підіймають українські прапори й у мене сльози. В душі таке, що.. ну ти розумієш. Потім я зрозуміла, що моя місія – це дарувати людям радість. Вони приходять на виступи, знаючи, що попри все, що в них трапилось у житті, що вони переживають – ці дві години зі мною вони мають бути щасливими. Ми маємо телепортуватись і прожити разом позитивні моменти. Тому мені довелось навчитись відключати емоції на час сету і дарувати людям радість. В душі – біль. Коли ти знаєш все, що відбувається тут, а там – якісь красиві картинки, то свідомості це просто складно поєднати.

Воно так і досі… Я намагаюсь абстрагуватись, але я завжди читаю новини. І навіть перед виступом можу прочитати, що там знову по нашій Одесі прилетіло. І ти стоїш, в тебе руки тремтять, але ти розумієш, що за 20 хвилин маєш вийти на сцену. Збираєш себе, але як тільки йдеш зі сцени, до одразу знову повертаєшся у цей стан.

А злет в кар’єрі… Що саме ти маєш на увазі?

Mixmag: Наприклад, Cercle.

Miss Monique: Так, це була моя давня мрія. Вони мене запросили виступити на власному першому фестивалі в Парижі. Це було в травні. І коли я приїхала, за 40 хвилин до мого сету почалась сильна злива. Команда Cercleбули змушені все скасувати. Я була дуже засмучена в artist room, думала: «Ну ось і все».

Та через декілька днів мені прийшов лист від них. Кажуть, в нас є ідея зробити зі мною окремий стрім в біосфері в Монреалі. Це місцевий музей охорони довкілля. До того в мене був лише один виступ в Канаді й, чесно кажучи, не надто вдалий. Люди були дуже «холодні» мені так і не вдалося їх розкачати. Я думала що це буде провал. Але між пропозицією Cercle і датою зйомки у мене вже був запланований виступ на фестивалі у Монреалі. Коли я вийшла на сцену і побачила купу людей з зеленим волоссям у перших рядах і з моїм обличчям на плакатах, які вривалися від першого до останнього треку мого сету, Я зрозуміла, що це саме те місце, де і мав би бути мій Cercle!».

По моїй гарній традиції, я захворіла перед виступом, але зйомки пройшли дуже класно. Команда Cercle — це такий, знаєш.. «перфекціоністичний» дрім-тім! Ми провели разом три дні. Вони всі дуже френдлі й ось так одразу хватають тебе в процес підготовки і ви наче знайомі все життя.

Mixmag: Підготовка до таких сетів має бути особливою?

Miss Monique: Я три місця не знаходила собі місця — міняла цей сет, щось там дописувала. Ще у них є традиція — кожен з артистів пише трек під локацію, в якій проходить Cercle. У мене таких треки було 2. Один писався під сцену «Concorde» в Парижі, другий — під Biosphere. То ж сумувати не доводилося. Ще це як раз таки той випадок, про який ти казав — мікс має бути приблизно підготовлений заздалегідь. Без цієї умови є ризик блокування прямої трансляції на ФБ чи Ютубі за порушення авторських прав.

Mixmag: В тебе є якийсь творчий фен-шуй для написання музики?

Miss Monique: Я б так не сказала. Коли в мене є час для написання музики, я намагаюсь використовувати кожну хвилину для творчості. Мені також складно дається робота в студії. На щастя, є люди, які із цим мені допомагають, втілюючи мої ідеї і бачення у реальний трек.

Mixmag: Який твій улюблений власний трек?

Miss Monique: Ти ж пам’ятаєш, я — перфекціоністка (посміхається — прим. ред.). Але ок, мабуть, найменше претензій у мене до Concorde I є ще один, Look At You, але він вийде тільки у квітні на новому лейблі від Insomniac — Interstellar.

Mixmag: А чи є взагалі та уявна стадія проєкту Miss Monique, коли ти скажеш собі: тепер я на 100% задоволена!

Miss Monique: Ні, такого ніколи не буде.

Mixmag: Якби не музика, то що…

Miss Monique: Я б не хотіла уявляти собі таке життя (сміється — прим. ред.). Мабуть, стала б стюардесою.

Не уявляю свого життя без подорожей!

Mixmag: А які мови ти знаєш?

Miss Monique: Англійську (сміється — прим. ред.). На щастя моє життя таки зв’язано саме з музикою, тому поки мені вистачає!

Наступна сторінка
Завантаження…
Завантаження…