Інтерв'ю: Evka

Вчорашній день був особливим для Evka. В неї вийшло одразу два яскравих релізи: ЕР «Rhythm» на відомому німецькому лейблі 3000grad та сингл «Magic», що видав американський лейбл Vibora. Mixmag Україна поговорив з київською продюсеркою/DJ про її незабутній виступ в Тулумі, секрети успіху на сучасній денс-сцені та по гарячих слідах розпитав про нові релізи.

Привіт, вітаю одразу з двома прем'єрами! Розкажи трохи більше про ці релізи.

Дякую! Дійсно, 28 березня у мене вийшло одразу два релізи на різних лейблах. Трек «Magic» видали Vibora — це молодий майамський лейбл, який заснував всім відомий Eran Hersh. Трек в доволі цікавому стилі, я б сказала, що це мелодік з афрохаус ритмікою. Другий реліз — це мій перший EP, що виходить на відомому лейблі 3000grad, у вигляді мого треку «Rhythm» плюс ремікса на нього від Mollono Bass. Це продюсер, на якого я рівнялась ще з самого початку свого шляху, тому для мене це дуже важлива подія. Обидва треки записані із моїм вокалом.

Що відбувається в твоїй кар’єрі прямо зараз?

Зараз я вирішила взяти пару місяців домашніх канікул: працюю тільки по Україні, тож проводжу більше часу за написанням нового матеріалу, пошуком свіжих ідей, також опановую гру на фортепіано. Я обожнюю подорожувати, грати в різних країнах, але приходить момент і «життя на чемоданах» втомлює.

Чи продовжуєш ти зараз займатись своїм проєктом ENTOURAGE (ред. — відома серія вечірок)?

Entourage на паузі, бо робити привози зараз дуже важко.

Ти грала в місті Тулум в Мексиці разом з Satoshi Tomiie. Що на твій погляд робить це містом таким особливим для рейв-паломників зі всього світу?

Tulum — це рай на землі, якщо не зважати на таксистів і картель: тут інстаграмні пляжі, ніжне сонце, тисячі неповторних сенотів, неймовірного кольору море, зелені джунглі і свій окремий стиль в одязі, архітектурі і оздобленні, що поєднується з затишними ресторанами, біч-клубами і величезними гучними фестивалями. Не дивно, що в якийсь момент це невеличке село на три вулиці стало епіцентром зимового клубного життя і стало розростатися прямо на очах. Я буваю тут раз на півроку і кожен раз це містечко видозмінюється і зростає. Щороку в січні сюди, без перебільшення, зʼїжджається весь світ і сон перестає існувати як поняття, але в усі інші місяці життя тут доволі розслаблене і помірне.

Твій самий незабутній виступ?

Перше, що спадає на думку, це наш фестиваль Wave, що відбувався на рожевому озері в Генічеську. Це місце саме по собі виняткове, але що по-справжньому робило цей фестиваль особливим — то це люди: надзвичайні, теплі, відкриті. Дехто із запрошених артистів казав, що це було як Burning Man, тільки ще краще. Ми всі були як одна родина.

Ти відчуваєш, як сильно зростає конкуренція на сучасній DJ-сцені?

Конкуренції не бачу. Бачу, що технології дають можливість самовиражатися різним людям, дають змогу тою чи іншою мірою проявитися і показати себе, творити і ділитися своєю творчістю, придумувати щось зовсім нове. Так, існує певний тиск щодо збереження свого місця під сонцем, і найчастіше трапляється, що зрештою втримується не найталановитіший, а той, хто вміє крутитися, але такий закон джунглів.

Багато артистів на електронній сцені сповідують систему поглядів child free. Хтось просто не хоче зайвих клопотів для себе. Інші кажуть, що хочуть дитину, але вважають, що це неможливо поєднати з кар’єрою артиста — гастролі, подорожі, зламаний графік. В тебе двоє дітей. Як тобі вдається поєднувати DJ-кар’єру із їх вихованням?

Я інколи і сама у себе це запитую. По відчуттям — це як два різних життя, які я веду паралельно, інколи я повністю занурююся в музику, роботу, подорожі, фестивалі, тут мені поталанило з помічниками — діти із задоволенням залишаються з бабусями або своїм татом. Потім я повертаюся в свою «тиху гавань» — буденні справи: сніданки разом, школа, гуртки, уроки, прогулянки на ВДНГ на самокатах. Але був період, коли ці два світи обʼєдналися, і тоді було важкувато. На початку війни ми з дітьми виїхали з України і по суті обʼїхали втрьох пів планети.

Чи є в твоїй кар’єрі якісь особливі поворотні моменти? І якщо так, то які саме?

У мене якось все так плавно, органічно йде. Звичайно ж є якісь анкерні точки, на кшталт першого виступу за кордоном, першого інтервʼю, чи релізу першого трека, але це все було так поволі, виведене крок за кроком, що виокремити якийсь «поворотний момент» доволі важко.

А якими були твої перші кроки на DJ-сцені?

Я закінчила школу діджеїв і вийшла з неї з меншою впевненістю в собі як в діджеї, ніж коли туди вперше йшла. Мене затюкали так, що я — як людина, що все життя до того танцювала і співала, і навіть мала дипломи фестивалів — почала думати, що можливо у мене немає слуху і відчуття ритму. Це був жах. Але чутки про те, що я тепер діджей, дуже швидко розлетілися між знайомими, і от я вже граю на відкритті закладу в центрі Києва, наступною була вечірка в аквапарку, а на третій виступ я вже полетіла грати в Дубай. Як і що грати — розбиралася вже в процесі, почала багато ходити в клуби на привози, заглядала через плече, як зводять Black Coffee, Damian Lazarus, Hosh, Maceo Plex… отак і вчилася.

З огляду на твій вже великий досвід, назви, будь-ласка, три ключових фактори для успіху на сучасній денс-сцені?

Нетворкінг. Важливо бути в течії, слідкувати за розвитком сцени, до якої тяжієш, знайомитися з людьми, які можуть підтримати, або на яких будеш рівнятися. Саме з них на початку складатиметься твоя публіка, саме звідти приходитимуть можливості руху вгору, пропозиції проєктів чи колаборацій.

І третє — важливо мати образ, розповідати свою історію, асоціюватися з чимось у людей і бути «про щось», але не варто вдавати з себе щось, чим ти взагалі не є, люди рано чи пізно відчують фейк.

Наскільки важливо для тебе мати власні релізи?

Як я вже казала, майже всі топові діджеї пишуть свою музику, тому це один з ключових елементів карʼєри, як на мене. А ще приємно чути, як хтось грає твої треки і самій їх грати, слідкувати, як реагує натовп.

Опиши свій творчій процес — як ти створюєш нові треки?

Зазвичай це просто біт, який обростає інструментами, я ніколи не знаю, що вийде в кінці, дуже часто стопорюся і відкладаю проєкт, з часом забуваю про нього, в мене папка з величезною кількістю таких «огризків». А інколи мелодія йде перша, чи просто якась фраза проспівується в голові по колу, а от, наприклад, трек «Shanti» народився з мого походу на майстер-клас з оргазмічного дихання в Мексиці. Дівчина, яка його вела, співала мантри, і це звучало так прекрасно, що мені потрібно було поділитися цим голосом зі світом. Я прийшла до неї з рекордером і записала її спів.

Твоя музика виходить на багатьох відомих лейблах: Sounds of Khemit, Monaberry, GoDeeva. Що саме дає тобі співпраця з іншими лейблами? Крім, власне, дистрибуції.

Випускатися на відомих лейблах — може бути ключовим елементом в карʼєрі. Кожен лейбл, окрім роботи по промоушену твого трека, ділиться з тобою своєю славою і своєю аудиторією. Зараз букери і промоутери, та й публіка загалом дуже зважають на список лейблів, який ти можеш вказати поряд зі своїм імʼям. Буває, що імʼя зовсім невідоме, а поруч стоїть Afterlife, DIYnamic, Abracadabra чи Soul Selectas, і люди йдуть, бо це вже означає рівень.

Твій кращий спогад про Mixmag? Із чим в тебе асоціюється цей бренд?

Mixmag для мене — це про можливість моніторити, що відбувається на українській музичній сцені, це зріз по всім фронтам української електронної музики в моменті.