Як саундтреки FIFA стали культурним феноменом

Перший футбольний симулятор FIFA від EA Games вийшов в 1993 році і від тоді мав щорічні оновлення, крізь які можна прослідкувати еволюцію всієї гейм-індустрії. Кожної осені графіка та фізика FIFA ставала все краще, аж поки не сягнула вражаючої реалістичності сьогодення.

Історія FIFA – це 31 рік невпинного вдосконалення та численних внутрішніх революцій. Найбільша з них сталась в 1997 році, коли EA Games додали до гри перший повноцінний саундтрек. Його автором був Марк Ортіц – штатний композитор знакової гейм-дев студії Tiertex.

Створення музики для гри в ті часи було ще тим челенджем! EA Games жадали «справжньої» музики на противагу звичним 8-bit мелодіям. Ортіц прийняв цей виклик. Він записував треки в midi-секвенсорі Cakewalk, а фахівці Tiertex потім перетворювали їх в .txt files, аби драйвери Play Station потягнули саундтрек в його первинному задумі. Затято міксуючи рок, хіп-хоп та електроніку, Марк багато в чому передбачив той неповторний вайб саундтреків FIFA, який із часом суттєво вплинув на загальне позиціонування гри.

З 1997 по 2000 роки Ортіц продовжував розвивати музичний Всесвіт гри, зробивши ще три саундтреки. Але вже в 1998 році боси EA Games вирішили на додаток до оригінальної музики Марка ліцензувати деякі відомі пісні. Технології нарешті дозволяли це робити. Супервайзери студії поцілили в десятку! Обранні ними Blur – Song 2 та Chumbawamba – Tubthumping вже були мегахітами серед футбольних ультрас, а одразу чотири сингли з проривного альбому The Crystal Method – Vegas додали релізу трендового лоску. В 1999 році естафету підхопили Fatboy Slim із The Rockafeller Skank, герой з тогорічної обкладинки Mixmag – Lionrock, Dub Pistols та інші.

Напередодні релізу у 2001 році EA Games добре розуміли, що в оновленні всі чекатимуть головний денс-хіт сезону. Після успіху з Fatboy Slim, Apollo 440 та The Crystal Method вони самі привчили до цього. На столі в музичної редакції було два варіанти, які коштували дорого та мали шалений попит: Moby – Bodyrock та UtahSaints – Power to the Beats. Придбали права на обидва!

Та через те, що за кожну мегахітову композицію треба було сплачувати п’ятизначну суму, EA Games могли дозволити собі взяти до саундтреку не більше 5-6 треків. В ті роки їм було ще важко тягатись з голлівудськими студіями, які перегрівали ринок синхронізації, беручи хіти пачками до стрічок на кшталт «Ангелі Чарлі» чи «Викрасти за 60 секунд».

Геймери ж, хоч і обожнювали треки, обранні EA Games, але все частіше жалілись: за рік футбольних баталій біля екрана вони їм дуже набридали. Тому в 2002 році підхід змінився: замість 5-6 мегахітів стало 12 просто хітів. Тоді студія відмовилась від ліцензування свіжого синглу The Prodigy – Baby’s Got a Temper, підписавши за ту ж суму цілу пачку якісних композицій: BT, Conjure One, Tiesto, Schiller. Як видно, на зміну експресивному брейкбіту прийшов євротранс.

Цікаво, що саме в 2002 році FIFA OST вперше потрапив в поле зору музичних піратів зі всього світу – від Індії чи Нігерії аж до наших терен. Наче відчуваючи скорий кінець свого промислу через швидке розповсюдження мр3-формату, вони друкували той трансовий саундтрек до FIFA непристойно шаленими тиражами. А коли все було продано, запустили другу хвилю – саморобні добірки «Хіти з FIFA за всі роки».

Та на відміну від окремих гуртів, які тоді дуже страждали від піратства, бренду FIFA така низова ініціатива була лише на користь. Армія фанатів гри тільки росла, охоплюючи все нові країні. А коли популярність симулятора стала дійсно всесвітньою, супервайзери EA (ред. – ті, що відбирають треки для ліцензування) зробили визначальний крок для розвитку серії – змістили фокус з мейджорних зірок домінуючих в світі UK та US-сцен на локальних артистів з віддалених країн.

У 2004 році вийшов революційний саундтрек, який остаточно сформував музичну стилістику FIFA. Так, тут були канонічні хіти британських ультрас на кшталт The Stone Roses – Fool’s Gold чи Kasabian – LSF, але поряд із ними з’явилась купа фрешменів з самих різних країн, кожен з яких вражав якістю, екзотичністю та новаторством. Етно-рейв Asian Dub Foundation, віденський даб Tosca, запальний вайб бразильскої супергрупи Tribalistas, знойний вайб мексиканців Сafé tacvba. Ця добірка вже була чимось набагато більшим, ніж саундтрек до комп’ютерної гри. Дігери та меломани всього світу – навіть дуже далекі від футболу – почали пильно слідкувати за тим, що буде далі?

А далі був пік! В 2005 році FIFA OST налічував майже 40 треків і це була абсолютно краща музична компіляція року – ідеально збалансована, повна дивовижних знахідок, вишукана та драйвова одночасно. Купа латиноамериканського фанку та модернової електроніки на чолі із Los Amigos Invisibles, актуальний інді-рок Franz Ferdinand та Scissor Sisters, клубні хіти Феррі Корстена та Faithless, елітарний фолк Сари Маклахлан, космічний лаунж Air, пародійний індастріал Oomph!, класика від Моріссі та INXS.

За магічним перетворенням саундтреків FIFA з добірки яскравих, але передбачуваних брейкбіт-хітів на міжнародний культурний та музичний феномен стояла конкретна людина на ім’я Стів Шнур. В 2001 році, коли стало остаточно зрозуміло що сучасна поп-музика та світ комп’ютерних ігор йдуть пліч-о-пліч, Стів очолив новостворений департамент EA Music Group, який мав відповідати за глобальну музичну інтеграцію та маркетинг ігор імперії EA. Крім FIFA, Стів творчо переосмислив симулятори NHL (метч з альтернативним роком) та NBA (весь квіт урбан-музики), а також дав друге дихання франшизі Need for Speed, для історії якої саундтреки також є визначальними.

Вже тоді Стів добре розумів, що не тільки музика допомагає продавати ігри, але й ігри продають артистів. Потрапляння пісні до саундтреку гри рівня FIFA в нульових ставало доленосним для кар’єрі будь-якого новачка. В ліченні місяці щасливчик міг перейти з ранку локального інді-проекту до рівня світової зірки, яку закидали пропозиціями туру Live Nation. Тож Стів почав будувати бізнес на стику цих двох світів. Завдяки вдалим паблішинговим угодам він забезпечив буст міжнародної кар’єри для шведської електро-поп співачки Robyn, допоміг розвитку тоді ще зовсім юного The Weeknd та зіграв важливу ролі в успіху Kings of Leon.

В 2010 році Стів заснував окрему компанію Artwerk Music, яка підписувала артистів та в короткі терміни робила їх глобальними зірками саме завдяки синхронізації пісень до популярних ігор. Серед вдячних клієнтів Шнура – гурти Chromeo та Ladytron.

Тоді модель Шнура працювала, як абсолютний win-to-win, а навколо EA Games збиралась ціла купа контрагентів, які намагались покласти на стіл супервайзерів релізи своїх підопічних. Тепер EA Sports вже не треба було шукати нову музику і тим паче когось вмовляти. Артисти та лейбли були готові ще й доплатити за потрапляння до омріяного списку.

В 2004 – 2005 роках FIFA винайшли свою ідеальну формулу компіляції: трохи інді, трохи хітів, трохи танців та багато крутезної екзотики. І дотримувались її дуже довгий час - аж до 2022 року. Це сформувало сталу звичку в меломанів – раз на рік восени слухати новий пак для FIFA та шукати потім альбоми згаданих груп. Миттєво зростало все: продажі CD та вінілу, показники в Last.Fm, підписники на MySpace, а далі стріми та перегляди в YouTube.

Якщо вдаватись до ретроспективи, то треба зазначити, що компіляції з 2004 по 2010 роки – це абсолютна класика, де кожен трек наче скарб. Але і потім EA вдавалось тримати планку якості та виправдовувати очікування фанатів гри чи меломанів. В окремі роки саундтрек трохи просідав через присутність усюдисущогоEDM чи (пізніше) реггетона, але це було не так критично, як, наприклад, деградація Billboard-чартів протягом тих же 15-20 років.

В 20х FIFA почали активно колаборувати зі Spotify – спільні промо-кампанії та навіть спільний пошук артистів і пісень. Стрімінги мають свою специфіку. З доступом до всієї музики світу в два кліка виріс skip rate – так званий рейтинг перемикання пісень слухачами. Добірку в 35-40 треків, яка в попередні роки символізувала формат подвійного CD, сучасні меломани проклацують за пару хвилин. Тож в плейлисті має бути набагато більше пісень, аби збільшити тривалість контакту людини з брендом FIFA.

В 2020 році кількість композицій виросла з 40 до 52, в 2023 – вже 66 пісень, а в 2024 році їх буде аж 117! Офіційний реліз EA Sports FC 25 має відбутись завтра – 27 вересня. Але інтриги майже не лишилось. Численні ентузіасти по крихтах зібрали всі інсайди щодо майбутньої прем’єри та зробили свої повністю достовірні плейлисти із майбутнім саундтреком. До того ж, ще з літа окремі артисти охоче діляться в соціальних мережах своїм потраплянням до престижної серії.

Наразі відомо, що до рекордно великої добірки FIFA увійдуть треки багатьох електронних артистів: Ben Böhmer (чудовий буст перед скорим релізом альбому на Ninja Tune), Disclosure, Overmono (колаба з ветераном серії – репером The Streets), NERVO, джангл-співачка Nia Archives, ванільно-епічний гурт Rüfüs Du Sol (теж скоро альбом), Hudson Mohawke, Porter Robinson, дует Jamie XX і The Avalanches та, звісно, Fred Again – перший артист, який матиме одразу два треки в одній компіляції. Також до саундтреку увійде сингл Channel Tres, присвячений клубу Berghain.

Крім того, цього року буде незвично багато вже сталих хітів від великих поп-зірок: Twenty One Pilots, Джек Вайт, Біллі Айліш, Charli XCX, FKA Twigs, нова зірка MENA-регіону Elyanna, Glass Animals (в них тут, схоже, абонемент), J Balvin та Coldplay, чий ексклюзивний трек досі тримається в секреті. Самі ж EA в офіційному прес-релізі роблять вже традиційно роблять акцент на представниках локальних сцен та пропонують звернути увагу на японського дрілл-майстра JUMADIBA, африканський гетто-фанк Moonchild Sanelly або польського репера MATA.

Будемо сподіватись, що вже наступного року в саундтреку FIFA можна буде почути й треки українських виконавців. Хто б це міг бути? Давайте пофантазуємо разом в коментарях.