Лейбл місяця: Dnipropop

Лейбли бувають різними. Іноді все на поверхні: ось сторінка на Bandcamp, декілька релізів із певним саундом… тут — підписатись, тут — скачати. Поза цим — селекційна робота засновника, діджитал-маркетинг, дистрибуція. Та й в принципі все. Чи має сучасний лейбл бути чимось більшим? Мабуть, що ні. Врешті — це лише посередник між артистом та слухачем.

Та є лейбли, чия сторінка на Bandcamp — це лише верхівка айсбергу; кроляча нора, портал, скриті двері до окремого мікрокосму. Тоді музика лейблу стає саундтреком до історії дружби, боротьби, творчості, пристрасті людей, які присвятили обраній справі все своє життя.

Таким лейблом є Dnipropop. Музична спільнота з Дніпра, яка колись сформувалась навколо нічного клуба Module, а зараз тримається купи і бере активну участь у війні проти російської агресії. Dnipropop — це типовий феномен nobrow-культури за Джоном Сібруком. Лейбл явище, чий buzz (хмара інформації, шум, обговорення, контекст — прим. ред.) вже є набагато більшим, ніж сукупність окремих релізів в каталозі. Пост-іронічний МС Брехунець, гурт Kurs Valüt чи електро-акустичні експериментатори DZ’OB — це проєкти з різних музичних всесвітів. Але є щось невловиме, інтуїтивне, що поєднує їх разом із поезією Антона Слєпакова чи саунд-лендскейпами Monotonne. Це і є Dnipropop. Стан, образ мислення, що формувався роками.

Спочатку був клуб Module. В 2016 році його створили Микита Козачинський та Євген Гончаров. Микита зараз несе службу у складі 128-ї бригади ТрО ЗСУ. В 2016 році він був IT-фахівцем, що повернувся з Києва до рідного Дніпра, аби провести аудит в місцевій ОДА, та раптом відчув, що хоче лишитись. Євген — менеджер в компанії, що виробляє брендовані сірники — вже тоді був справжній firestarter культурного життя в складі формації Abstract Beats.

Імпульсом для появи Module стала незвична локація — колишній Палац Культури МВС, в якому працювала друкарня поліції (перший час хлопці знаходили там недодруковані повістки та орієнтування). Простір змінили радикально — пофарбували стіни у чорний колір, а вхідну зону розмалювали у графіті. Всередині декілька окремих кімнат, кожній з яких знайшлось своє призначення: танцпол, бар, студія звукозапису, репетиційна база. Module швидко став місцем-магнітом для дніпровської молоді.

Одним з резидентів Module став Євген Гордєєв — засновник проєктів Ksztalt, Kurs Valüt та MC Брехунець. З появою Dnipropop він багато в чому сформував напрямок розвитку лейблу. Євген згадує, що вперше слово Dnipropop блимало в Module ще у 1917 році у відеоряді під час виступів Kurs Valüt: «Це було навмисне міфотворення навколо вигаданого гібридного жанру».

Та з вигаданого музичного терміну на справжній лейбл Dnipropop перетворився в 2020 році. «Стався ковід і ми почали шукати позаконцертні форми існування ком'юніті, як-то онлайн фестивалі чи музичне видавництво», — згадує Євген. За його словами, лейбл в традиційному сенсі давно й стрімко втрачає актуальність через наявність доступу до «дігітального» самвидаву. Тому Dnipropop від початку хотіли стати чимось більшим за сторінку на Bandcamp.

Попри пандемію, війну, та, як наслідок, фінансову нестабільність і виснажливу багатозадачність кожного адміна, лейблу вдалось досягти відчутного успіху в лічені роки. Багато в чому завдяки команді, що була сформована ще в Module.

Проєкти Євгена Гордєєва стали першими флагманами лейблу. МС Брехунець отримав віральний ефект, а гурт Kurs Valüt швидко перетворився на вдалий успішний експорт. Їх драйвові, непередбачувані живі шоу добре сприйняли віддані шанувальники EBM у Європі, які від часів Nitzer Ebb та Front 242 постійно знаходяться в пошуку нових героїв. В Dnipropop Євген займається загальним процесингом та, передусім, креативною складовою в якості співкуратора візуальної та аудіальної частини релізів, які плануються. «Я іноді безпосередньо комунікую з кандидатами, пояснюючи ті чи інші аспекти можливого. Окрім цього — формулюю тези спільної мистецької візії. Це займає більше часу, аніж виглядає зовні. Ціна питання — зомбі-недосип і затримки власних релізів», — каже Євген. Так жертви він вважає виправданими: «Я роблю це задля єднання ком'юніті навколо привілеї робити своє, індустріальне, хворе, покоцане та прекрасне, сміючись над рамками комерційних вимог».

Співзасновник Module Євген Гончаров в Dnipropop займається стратегічним плануванням, розвитком, букінгом та рекрутингом артистів. А ще він організує події, тури, фестивалі, веде менеджмент окремих гуртів, комунікує із медіа, залучає гранти, робить PR-стратегії, координує SMM та волонтерську допомогу у складі Module Squad.

Module Squad став наче вимушеною реінкарнацією однойменного клубу після початку повномасштабної війни. Клуб закрив свої двері в листопаді 2021 року. А коли виникла потреба в створенні власного волонтерського руху, хлопці вирішили зробити його під вже відомою назвою.

Літо, осінь і зиму 2022 резиденти лейблу провели в благодійних турах. Збирали на близьких — Module Squad та Musicians Defend Ukraine. За благодійний тур Dnipropop Show по 7 містах України вдалось зібрати та передати 127 236 грн. А завдяки фестивалю в дніпровському метро зібрали більше 200 тисяч, на які придбали Mavic для 25-ої Січеславської бригади і декілька FPV для Module Squad.

Важливу роль в складі Dnipropop займає звукорежисер Юрій Буличов, багатьом також відомий як Monotonne. В команді лейблу він також ще з часів Module: «В 2019 році я переїхав до клубу та облаштував там невеличку студію. Ми постійно тусовались та обговорювали різні ідеї. Однією з них був фановий намір зробити лейбл, який би згуртував все найцікавіше, що відбувається в клубі та навколо нього. Я подумав, що це може бути весело та запропонував в майбутньому лейблі виконувати підготовчі процедури зі звуком, консультувати претендентів по технічним та художнім питанням, приймати участь в обговоренні релізів тощо».

Юра зізнається, що під час повномасштабного вторгнення фанові речі стало складніше стягувати, але бажання створити щось цінне навколо себе в нього досі присутнє. «Можна довго та безрезультатно чекати на те, що хтось почне в Дніпрі робити заходи, що будуть близькі нам по духу. Але краще формувати щось своє — дніпроцентричне, цікаве, не масмаркетове. Тому, є припущення, що наша організація буде існувати доти, доки ми не перегоримо до чортів».

За дистрибуцію в Dnipropop відповідає Антон Шиферсон, який працював разом з Євгеном Гончаровим ще в Abstract Beats. В 10-х ця промо-група створила майже неможливе. Вони робили вечірки, привози з абстрактною музикою в дусі Ninja Tune, Planet Mu, Brainfeeder, Project Mooncircle та збирали солд-аути. В ті часи вони були чи не першими в Україні, хто ризикнув проводити великі події в такому жанрі.

Серія вечірок Abstract Beats тривала довгих 10 років та була такою успішною багато в чому завдяки однойменному пабліку, де можна знайти дуже класні релізи когось на кшталт Blockhead чи Prefuse 73. Зараз Abstract Beats існує в якості виїзних ініціатив типу щорічного зимового кемпу на Драгобраті, співорганізації різних дніпровських подій та у вигляді телеграм-каналу з музикою.

Антон Шиферсон згадує, що просто органічно перетік в команду Dnipropop через шлях роботи в Abstract Beats та Module. «Це був той момент, коли тебе ніхто не кличе і не пропонує — ти якось сам опиняєшся на цьому місці по дефолтним налаштуванням. На момент створення лейблу я вже 12 років займався графічним оформленням електронного підпілля Дніпра від постерів до релізів. А зараз займаюсь ще й дистрибуцією та допомогою з медіа-асетами. Мені подобається компанія цих молодих і перспективних колег. До того ж, це відволікає мене від задач на основній роботі».

Ще один член команди лейблу — звукорежисер Максим Андрух також пройшов довгий шлях разом з іншими учасниками Dnipropop: «Для мене зв'язок з Dnipropop розпочався задовго до його появи. В далекому 2003 році я познайомився з Микитою Козачинським. Саме з ним в мене з'явився перший музичний гурт. Він називався Ялан і Робот. Далі ми довго співпрацювали з Юрою Буличовим по студійним проєктам. З Євгеном Гончаровим ми теж мали б познайомитися ще років 20 назад, судячи зі спогадів про туси початку 2000-х, але ні. Та загалом це неважливо, бо важливіше, що зараз ми всі друзі і робимо спільну справу. В цей важкий час ми намагаємось тримати на плаву сучасну українську музику, допомагати ЗСУ та не здаватися.

Менеджерка та SMM-ниця лейблу Альона Чорна каже, що в тусовці Dnipropop опинилась з Модулю: «Ми тусовались разом, я допомагала на волонтерських засадах». Потім Альона почала допомагати і в справах лейблу. «З часом наші "стосунки" почали бути більш серйозними, і я стала частиною команди. Підозрюю, що через мою любов до табличок, чек-листів та впорядкованості», — Альона чи не єдина в команді, хто не пише музику чи не грає діджей-сети. З чого сама жартує: «Я впорядковую невпорядкованих, допомагаю з логістикою і організаційними питаннями. Та роблю вигляд, шо розбираюсь в музиці».

Нарешті, останній постійний учасник Dnipropop — це Андрій Соколов, багатьом вже відомий по проєкту WARНЯКАННЯ разом з Антоном Слепаковим та сольному аліасу Walakos. Він потрапив до команди з ідеєю подорожуючого шоукейсу Dnipropop Show. «Це був гарний досвід і з точки зору знайомства інших міст з нашою сценою, і з точки зору музичного нетворкінгу, і з точки зору зборів для військових. В нас вийшло створити мобільний формат, коли наші лайв-артисти та селектори можуть якісно закрити весь вечір або фестивальний день. Це дало нам ще пару потужних івентів протягом осені, а нашим друзям на фронтлайні — потрібне обладнання. Суцільний win-win».

За словами Євгена Гордєєва, ідея утворення Dnipropop на старті полягала в дослідженні й просуванні дніпровських електронних авторів, з яких складалися перші «Резидентури» (компіляції лейблу — прим. ред.). Згодом до цього додались шоукейси та релізи на носіях.

«Це була весела напів-авантюра, до якої стрімко долучалися і в яку швидко повірили шляхом "сарафану" в тусовці клуба Module. Ми постали перед нелегким питанням жанрових критеріїв, яке до сьогодні конкретизуємо, але передусім йдеться про різновиди електронного мінімалу. Від бочкового до ламаного-переламаного. Від академічного авангарду до всратого Брехунця. Витримується тонка грань поміж радикальним експериментом й вилизаною комерцією. Грань долається лише у випадку вдалої жартівливої наруги. Трушність кандидатів оцінюється колективно в спеціальному чаті-президіумі. Якщо скоротити це до однієї тези, вона б звучала як "інді-електроніка на стероїдах"».

Першим релізом, який Dnipropop випустили на вінілі, став триб’ют-альбом гурту DZ’OB під назвою «Deconstruction». Численні електронні продюсери, серед яких Tolkachev та Symonenko, не ремікшували, а саме що деконструктували авант-джазові номери DZ’OB. Ідея релізу нагадувала проєкт Re: ECM, в якому Рікардо Віллалобос та Макс Лодербауер переосмислювали джаз та класику з каталогу лейблу ECM Records.

Юра Буличов, чий проєкт Monotonne також відмітився на платівці DZ’OB, згадує, що це був перший реліз, випущений на вінілі завдяки краудфандінг-компанії на спільнокошт. Збір робили під час пандемії, коли івенти в клубі Модуль були заборонені. «Іронічно, але появі Dnipropop можна завдячити саме ковіду».

Щодо самого Monotonne, то на Dnipropop виходили практично всі альбоми проєкту, крім першого альбому. А прямо сьогодні Юра презентував на лейблі новий лонгплей під назвою «Unrelated» Юра записав його виключно на модулярному Eurorack синтезаторі, використовуючи для перкусії і шумових текстур власноруч зроблені семпли з польових записів.

Monotonne — далеко не єдиний артист Dnipropop, що працює в жанрах ембіент, IDM, експериментальна електроніка. Тут також видаються Roman Slavka (слухати альбом Інтіліденс — прим. ред.), Symonenko вже згаданий Walakos (його «Now We Have Pain» був у списку найкращих альбомів року за версією Mixmag Україна — прим. ред.), Max Andruh (він, до речі, раніше був учасником DZ’OB), Анастасія Сімонович та її проєкт Troxellemott, а також Марко Медвєдєв з дружнього Vidlik Project, що пише музику під аліасом Parking Spot.

Дух пост-індустріальної електроніки, EBM та синт-попа штибу Cabaret Voltaire витає навіть над тими релізами Dnipropop, що номінально не є суто електронними. Важкі біти, холодні синт-пасажі, меланхолійна, темна атмосфера властиві музиці зірки лейблу — Ship Her Son, проєктам Гордєєва — Kurs Valüt та МС Брехунець (тут синт-поп мімікрує в стьобний ф’юче-поп та євроденс) та навіть «warнякання», який став найважливішим релізом повоєнного періоду для Dnipropop.

«Це була наша ідея та пропозиція — підтримати Dnipropop, почавши з ними співпрацю», — каже Слепаков. «Тут склалось дуже багато факторів, як об’єктивних, так і суб’єктивних причин. По-перше, Дніпро. Це місто є відправною точкою нашого проєкту та й було відчуття, що крапка в стосунках мене та Дніпра ще остаточно не поставлена. Реліз — дуже хороша нагода дослідити та обробити це питання. По-друге, спільнота. Тут теж все багатовекторно. Закриття клубу "Модуль", але переродження його у підрозділ Module Squad, приклад електронного ком’юніті, що не сховалось чи відморозилось, а делегувало у лави захисників країни найкращих своїх представників. По-третє, атака на квартиру Євгена Гончарова, коли після вибуху ракети поруч, допомога та ліквідування наслідків двох вибухів об'єднало нас як музичну та волонтерську громаду. Наші стосунки з Dnipropop побудовані на довірі, це не про гроші чи можливості крутого маркетингу. Побудувати бізнес під час активної фази війни — божевільна ідея та задача. Ми підтримаємо один одного і нашу спільноту, і в першу чергу, тих наших друзів, які зараз у війську. Всі наші тури, стріми, фестивалі, нагороди працюють заради цієї ідеї».

Андрій Соколов (Walakos) прийняв активну участь в створенні музики для альбому «warнякання» разом з Антоном Слепаковим. Він згадує: «Ця ідея народилась у дворику Хвильового влітку 2022, коли ми раптово зустрілись всі разом. Юра Буличев провів титанічну роботу зі зведення та підготовки матеріалу, Антон Шиферсон створив обкладинку, а Айс (Євген Гончаров — прим. ред.) менеджерив процес».

«Наразі ми друкуємо лімітований подарунковий бокс-сет Warнякання з двома платівками, який вже зовсім скоро можна буде придбати», — анонсує Антон Шиферсон. Для нього, як і для Андрія Соколова — це дуже важливий реліз. Проєкт отримав розголос ще задовго до релізу завдяки однойменній серії камерних виступив. Досвідчений поет та майстер spoken word жанру — Слепаков одним з перших зміг осмислити повоєнне сьогодення та надати цьому зважену творчу форму. Тож зараз проєкт вже має велику кількість відданих шанувальників.

Антон каже, що Dnipropop вже має досвід друку на вінілі, згадуючи про реліз DZ’OB — «Deconstruction», але зізнається, що лейблу буде важко робити фізичні наклади всіх артистів, хоча й вважає, що всі вони достойні бути релізнутими на платівках. «Я думаю, що в майбутньому ми точково будемо друкувати наклади, можливо самі, можливо — в колаборації з людьми, яким подобаються наші артисти і які готові вкласти в це гроші», — каже Шиферсон.

Говорячи про найбільш успішні релізи лейблу, він акцентує увагу на відносності самого цього поняття: «Важко сказати, що підходить під критерії успішності в нашому випадку. Певно, особливості нашого промо і пітчингу в тому, що ніхто не займається промо і пітчингом, але ми все одно маємо слухачів, сапорт ком’юніті, поціновувачів електронної музики, медіа і багатьох дотичних до культури людей. Це, звісно, успіх. Зараз, якщо за тиждень зробимо солд-аут платівок Warняканню, це буде ще більш успішний успіх. Органіка, зазвичай, відбувається за рахунок імен, які вже знають по саундклауду або за межами діяльності лейбла. Щось віруситься окремо з добірок — наприклад наруга над "думервейвом" авторства МС Брехунця — "Дивись не впади". Вона, здається, потрапила в офіційний Spotify-плейлист. А от куратори плейлиста "Українська електроніка" нас не помічають. Можливо, їм не подобається незалежність наших дистриб’юторів; можливо, щось особисте».

Суто по цифрах найбільш популярними релізами лейблу є перша компіляція «Резидентура», реліз Alles Wird Gut та альбоми Monotonne. «Зараз набирає темп різдвяний альбом MC Брехунця, який до цього розривав виключно Soundcloud. На жаль, по різним збігам обставин, другий альбом Kurs Valüt та перший альбом Ship Her Son — не релізи лейблу, тому їх ми в цю статистику включити не можемо. Але ці артисти випустять свої наступні альбоми саме на Dnipropop вже в цьому році, тоді й подивимося на статистику», — прогнозує Шиферсон.

До початку повномасштабної війни Dnipropop працював із агрегатором Tunecore, що належить французькій дистрибуційній компанії Believe Digital. Але після того, як стало зрозуміло, що Believe продовжує роботу на російському ринку, лейбл вирішив перейти на роботу з Amuse.

Антон каже, що співпраця артистів із Dnipropop — це, перш за все, ідейна співпраця близьких по духу і саунду людей. Зі свого боку лейбл робить артистам зведення і мастеринг релізів, допомогає записати вокал, інструменти чи навіть робить дизайн обкладинок. Саме для цього в команді лейблу — два досвідчених саунд-інженера (Юра та Макс — прим. ред.) зі своїми студіями та три дизайнера.

За його словами, особливих фінансових профітів в роботі з Dnipropop ні в кого немає: «Іноді два релізи можуть зібрати на стрімінгах ті ж цифри, що й шість інших релізів збирають за цілий рік». Все відбувається стихійно. Тим паче, що музику Dnipropop знають і люблять далеко поза межами рідного міста. В Україні найбільше слухають в Києві та Львові. А деякі релізи добре залітають в Східній Європі, Німеччині та навіть Мексиці, де багато шанувальників пост-індастріалу.

В цілому ж лейбл зараз не орієнтується на власний прибуток: «Ми не дуже сильно слідкуємо за даними в кабінетах артистів і не маємо доступу до усіх. В цілому базову картину дають відкриті дані в Spotify. На цій платформі слухають більш усього, потім — YouTube, потім — Apple Music. Думаю, що якщо кількість стрімів на Spotify помножити на 2.5 — вийде приблизна картина по усім сервісам», — пояснює Антон.

Пріоритетом Dnipropop наразі є букінг: «Ми плануємо продовжувати робити лейблові тури з нашими артистами і надавати їм сцени в різних містах для виступів». Втім, артисти Dnipropop мають розуміти, що наразі весь прибуток з турів — це виключно благодійність».

Картка на постійні потреби Module Squad: 4441 1111 5361 7885