
Артист місяця: ODYSSAY
Велике інтерв’ю та ексклюзивний мікс
Велика Одіссея Максима Єрмакова ака ODYSSAY на електронній сцені розпочалась з помилки в браузері, пустого гаманця та нестримного бажання писати музику.
Mixmag Україна зустрівся з артистом, щоб розібратись, в чому феномен популярності ODYSSAY, та як він перетворився на улюбленця мелодік сцени.
Mixmag: Привіт, Макс! Я в захваті від твого сценічного образу! І вважаю, що тобі дуже пасує білосніжний костюм і шляпа! Тому перше питання — скільки літрів відбілювача ти витрачаєш перед виступом? (ред. — сміється).
ODYSSAY: Привіт, Саша і читачі Mixmag Україна! Дякую за запрошення і дуже дякую за це інтерв’ю! Я б ніколи не подумав, що наша розмова розпочнеться з цього питання… Точну кількість не скажу, але я стараюсь, щоб все блищало перед кожним виступом. Я просто хочу завжди гарно виглядати.
Mixmag: В цьому костюмі, на мою думку, ти виглядаєш як місіонер (ред. — знову сміється). Чи ти відчуваєш такі здібності?
ODYSSAY: Щось в цьому є. Я стараюсь знайти в собі щось таке, що може зрезонувати. Щоб люди відчували наповненість, світло, надію. Щоб вони на емоційному рівні відчували, що артист їх розуміє, а вони розуміють артиста.

Mixmag: Добре! Давай вже без іронії та жартів. Наше знайомство відбулось 5 років тому в експресі Київ-Харків по дорозі на спільний виступ в «Panorama».
Ти розповів, що почав писати тексти, і скаржився на те, що кар'єру співака в Україні майже неможливо розпочати без великих інвестицій. Ти пам’ятаєш ту розмову? Скажи, чи багато довелось згодом вкласти в розвиток власного проєкту?
ODYSSAY: Як вчора пам’ятаю цю розмову! Як вчора пам’ятаю, як якийсь чоловічок встав посеред вагону і почав кричати «Коронавірус! Коронавірус! Всім хана!». А ми їхали і думали: «Що відбувається?!». Я все це пам’ятаю детально, бо на той момент я з моїм другом Женею (Indifferent Guy) написали два треки («Run Away» і «Reborn») і шукали лейбл, де їх випустити. У мене взагалі не було розуміння того, як працює ринок. Мені здавалось, що треба вкладати купу грошей в трек, в відео, в промо. Але на практиці ми окрім своєї енергії та часу взагалі нічого не вкладали. Коли ми почали робити перші треки, ми домовились так: «Давай працювати в кайф. І подивимося, що з цього вийде».
Mixmag: Тобто можна почати кар’єру електронного музиканта з нульовим балансом на рахунку?
ODYSSAY: Абсолютно точно! Головне мати трошки оснащення і цікаву ідею. Нажаль, зараз дефіцит гарних ідей. Я думаю, що взагалі вже все придумано, і нам залишається просто комбінувати між собою різні елементи.
Mixmag: Ти розповідав, що трек «Run Away» планувався з жіночим вокалом, але Indifferent Guy вирішив, що варто залишити саме твій голос. Це дуже схоже на історію David Guetta & Sia. Зізнавайся, це була легенда для красивого сторітелінгу?
ODYSSAY: Все так і було! Я просто сидів вдома і ввечері придумав та записав демку. Відправив Жені і запропонував запросити співачку та доробити трек. А він каже: «Навіщо дівчину? Давай ти сам заспіваєш!». Думаю: окей, а що для цього треба? Він каже: «Придумай собі сценічне ім’я». Я пропав аж на три місяці. У мене в нотатках було 30 варіантів псевдоніму. Одного чудового вечора я вирішив перевірити, які імена з мого списку ще не зареєстровані в Spotify.
Тоді я відчув зв’язок з історією Одіссея, його мандрами й подвигами. І… я просто неправильно вказав назву в пошуку. Odyssay замість Odyssey. Звісно, я не знайшов жодного артиста з таким іменем. Це стало доленосним рішенням (ред. — сміється).
Mixmag: Розкажи про створення кліпу «Reborn», що став для тебе першим кліпом в амплуа ODYSSAY.
ODYSSAY: Це був один із перших релізів, і нам треба було швидко зробити відео. Ми зняли кліп в Запоріжжі на закинутому арт-просторі. Вийшло нормально. Не всі знають, що відео могло вийти без нас. Спочатку розглядався сюжетний кліп зі Stas Underhill в головній ролі. Але ми вирішили, що для просування буде краще, щоб всі бачили наші обличчя.
Mixmag: Який твій досвід роботи з лейблом Armada?
ODYSSAY: Все просто! Я відправив демо треку «Unbroken». Їм сподобалось. І вони взяли трек. Але у цього трека є дуже глибока передісторія. Коли почалася повномасштабна війна, ми з моїм другом Михайлом Boosin поїхали у Вінницю і намагались не припиняти роботу над музикою. Ми знайшли у Вінниці студію в чудового хлопця Андрія в Домі Офіцерів і записали два треки. Вся напруга і дух того часу втілилась в трек «Unbroken». Через деякий час в Дім офіцерів прилетіли ракети… Студія була вщент зруйнована. Деякі хлопці чудом вижили. А деякі — загинули. Для мене історія «Unbroken» дуже сумна і сильна водночас. Після випуску трек відіграв Armin Van Buuren в A State of Trance, а також підтримали Cosmic Gate, Jes та Mark Sixma.
Я вважаю, що зараз все, що ми робимо, присвячується нашим unbroken військовим, які нас боронять, тому що через них ми взагалі можемо працювати і щось робити. За це велика шана і подяка чоловікам, які зараз стоять на передовій.
Mixmag: Що спонукало тебе заснувати власний лейбл ODA Recordings?
ODYSSAY: ODA — дуже гарно звучить і запам’ятовується в комплексі з моїм ім’ям.
ODA — це пісня, розповідь. Що мене спонукало заснувати? Досвід роботи з лейблами. Я вже розумію, як це працює, та внутрішню структуру. У мене з’явились думки, що я можу сам випускати свої пісні тоді, коли я захочу. Так можна обійти обмежувальні фактори, з якими можна зіштовхнутись в роботі з чужими лейблами. Також, давай чесно — часто лейбли просто не беруть твої треки, а з власним лейблом ти можеш їх без проблем випустити сам. Багато хто зараз так робить. А ще це додатковий стимул допомагати своїм друзям. Так, наприклад, я випустив трек мого друга Boosin і посприяв його переформатуванню.
Mixmag: До речі, Boosin схожий на тебе за всіма параметрами. Ти не боїшся, що створив собі конкурента?
ODYSSAY: Я дивлюсь на це з іншого боку. Ми створюємо команду, яка активно починає виступати на багатьох майданчиках. І я щасливий, коли з’являється більше крутих артистів. Минулого року перший виступ Boosin проходив саме зі мною в одеській Ibiza на День Незалежності.
Mixmag: Тоді продовжу про твоїх друзів. Ти співпрацюєш з промогрупою SVET. Як зав’язався ваш контакт?
ODYSSAY: Пам’ятаєш, колись до війни хлопці робили невеликі вечірки на кораблі по Дніпру? Тоді вони відіграли наші треки і навіть не підозрювали, що ми з України. Так, до речі, було й з Олею KOROLOVA. Ми з Indifferent Guy познайомились з командою і вони запросили нас виступити. Це одразу була повна синергія! Якийсь дивовижний шлях, який привів мене до того моменту, коли я на останньому івенті побачив перед собою близько трьох тисяч людей. Це було вражаюче! Тому я дуже вдячний SVET, також хочу подякувати Indifferent Guy, і себе хочу похвалити (ред. — сміється).

Mixmag: Ти маєш досвід виступу у супроводі оркестру. Як проіходить підготовка до таких виступів? Які особливості роботи з оркестром під час шоу?
ODYSSAY: Досвід двох виступів, після яких у мене тряслись руки!
Насправді це «валідольна» історія. Чому? Оркестру треба написати нові аранжировки на треки. Потім професійний музикант, що входить до складу оркестру, відкриває ноти, партитуру, і читає. І найбільш важка задача — синхронізувати лайв-виступ з оркестром. На останньому нашому івенті в мене особисто був дуже жорсткий факап.
Ось вам інсайт: на репетиції ми помітили, що в якийсь момент оркестр відстає на 11 тактів. Я граю, знімаю навушники і чую, що оркестр відстає. Знову перезапускаємо процес і чуємо розходження. Ми з аранжувальником півночі шукали проблему. І знайшли… Десь просто «загубили» 11 тактів. Мені довелось переписати мій лайв.
Наступного дня ми з дирижером Олександром зібрались на годину раніше і пофіксили партитуру вручну. Хоч нормальної репетиції так і не відбулось. Але під час виступу все пройшло як треба!
Mixmag: Ти відчув себе солістом оркестру?
ODYSSAY: Я не відділяю себе від оркестру і стараюсь бути частиною великого колективу. Але так вийшло, що я стою трошки ближче до людей. Взагалі, мені до соліста оркестру як «до Києва рачки». Хоча ми і так в Києві знаходимся…
Mixmag: А як ти ставишся до критики, коли на клубних івентах ти не ідеально звучиш вокально або технічно? Чи збираєшся прокачувати свої вокальні і продюсерські якості?
ODYSSAY: Я тобі розкажу так як є. Уяви собі гурт, в якому є вокаліст, барабанщик, гітарист та піаніст. У них є звукорежисер перед сценою, який збирає це все в єдиний мікс. Уявив?
Так ось всім цим займаюсь одночасно лише я один. Мені потрібно контролювати мікс, звучання, обробки. Щось у мене висить на синтезаторах, щось на вокалі, і я всім цим керую, щоб досягти найкращого вихідного сигналу.
Перед кожним івентом робиться саундчек для того, аби послухати, як все звучить на конкретному майданчику. Десь це вдається краще, десь це вдається гірше. І я не можу сказати, що я ідеальний у всіх сенсах. Тому і кажу, що коли я виступаю, я можу помилятись. І я навіть хочу помилятись для того, щоб люди бачили, що я живий артист, а не якась голограма на екрані, яка відкриває рот.

Mixmag: Чи є у тебе хейтери?
ODYSSAY: Звичайно, перше, що робить людина, коли бачить артиста — вона починає порівнювати його зі своїми фаворитами і звинувачувати в другорядності. З ким мене тільки не порівнювали: з Monolink, Jan Blomqvist, Woodkid і навіть з Armin Van Buuren (ред. — сміється). Читаючи коментарі в соцмережах, і в ютубі я стільки нового відкрив для себе… Це зачіпає на якомусь етапі. Розумієш, це ж проєкт мого життя. І звичайно, коли тобі пишуть щось не дуже добре, ти на це реагуєш.
Mixmag: Твій трек «Religion» увійшов в мій подкаст «Українські Бенгери» на Mixmag Україна. Ти позиціонуєш цю роботу як антивоєнний маніфест. Але в тексті немає прямого засудження війни…
ODYSSAY: Дивись. Перший рядок: «Fear. War. Misery. That’s not my religion». Це в першу чергу про мій внутрішній стан. Мої пісні — це про мене. Мені це болить. Звісно, кожна людина має право як завгодно трактувати мої тексти. І в принципі це не дуже важливо. Коли я виконую цю пісню, то кожне слово співає весь зал. Я сподіваюся, що в нашій країні буде мир.
Mixmag: Ти виконав кавер на Depeche Mode — «It’s No Good». Їх творчість тебе надихає?
ODYSSAY: Так, мені дуже подобається Depeche Mode, особливо їх поєднання з електронною музикою, дуже глибокі фактурні звуки, дуже глибокий вокал. Це артисти, якими хочеться захоплюватися. Але є ще прикол — деякі люди думають, що це повністю мій трек (ред. — сміється).
Також мене з ранку в машині заряджають Red Hot Chili Peppers. Взагалі, я дуже часто слухаю музику з 2000-х: Nickelback, Evanescence. Їх творчість переповнена мелодіями. А я хочу, щоб в моїй музиці була мелодія, гармонія і душа.
Mixmag: Цього року у тебе вийшла спільна робота з німецькою діджейкою Pretty Pink. Хто став ініціатором колаби?
ODYSSAY: Скажу чесно, це був я. Якось вона просто зіграла мій трек. І у нас почалась переписка в ключі «давай зробимо щось разом». Ми постійно щось переробляли в треці. Цілий рік! І нарешті отримали результат, який нас задовольняє. І ми такі: «Ух ти, прикольно! Це працює!». Pretty Pink має щільний гастрольний графік. Вона грала трек та викладала відео, і я бачив, як люди класно на нього реагують.
Mixmag: А з яким світовим артистом ти хотів би записати наступний спільний трек?
ODYSSAY: Це CamelPhat. Вони для мене світила електронної музики.
Mixmag: У тебе є лайв, записаний в бібліотеці Вернадського. Але зараз не про музику (ред. — сміється). Які книжки ти порадив би читачам журналу Mixmag Україна? Звісно, крім «Історія українського рейву» Ігоря Панасова.
ODYSSAY: Знаєш, іноді шукаєш якісь відповіді на питання, які ти не можеш сам розв’язати. Можна піти до психолога, але я не дуже хочу ділитись проблемами з незнайомцями. Мені допомагають книжки.
Замість того, щоб скролити інстаграм, краще відкрити книжку і читати. Наприклад, «Творчий акт: спосіб буття» Ріка Рубіна, щоб під іншим кутом подивитись на творчий процес і на якісь свої тригерні точки. Це про творчість, про те, де брати натхнення.
А зараз я читаю книжку «Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети» Ґреґа Маккеона. Вона про те, як концентруватись на найголовнішому. Ну і ще я рекомендую «Основи маркетингу» Філіпа Котлера. Зараз замало написати гарний трек або стати артистом. У більшості випадків треба побудувати стратегію, планувати релізи, зробити промо цих релізів, продумати відео, образи — і це все в режимі нон-стоп! Ще й виступати. Ще й генерувати новий контент. Якось заробляти гроші і вкладати їх в розвиток. І в проміжках між цим — якось жити…

Mixmag: А що для тебе означає успіх у музичній індустрії?
ODYSSAY: Один з критеріїв — це коли люди приходять на твій івент і співають твої пісні.
Mixmag: Якщо уявити твій особистий успіх як шкалу зарядки павербанку, то наскільки твоя популярність зараз заряджена?
ODYSSAY: Мені взагалі здавалось, що коли я знімаю мій білосніжний костюм, мене ніхто не впізнає. Але люди мене почали впізнавати без сценічного костюму. Приємно, звичайно, це гарний показник. Зараз у мене з’явився міжнародний букінг та серйозний менеджмент, і ми вже великою командою працюємо над розвитком проєкту разом. Чесно, я не відчуваю взагалі ніякої популярності. Якщо уявити шкалу, то вона заряджена може на 7%.