Around the World: світові релізи жовтня

Ця рубрика має вільний формат, бо обирати із серйозним обличчям «найкращі» світові релізи місяця для читачів, з яких кожен другий пише власну музику, а кожен перший щодня відбирає нові релізи для діджей-сетів… Ну камон) Кого ми тут хочемо здивувати? Саме тому минулого місяця своїх фаворитів називали наші запрошені автори, наступного — ми придумаємо ще щось, а прямо зараз — добірка із свіжих треків, що лунали в нашому офісі протягом жовтня.

Ми чесно обрали тільки ті релізи, які змушували редакцію вмикати Shazam, робити колонки гучніше чи-то взагалі кидати зосереджену роботу і згадувати, що Mixmag — це не тільки марафон з високим стрес-фактором, де щодня несеться купа чатиків та гугл докс, а ще й видання із самого серця електронної музики — журнал/сайт, через який пульсує клубний біт. Тож ми посилаємо вам цю хвилю — ловіть її та розділіть разом з нами. Як казав Чак Робертс в далекому 1987 році: you may be black, you may be white, you may be Jew, or Gentile. It don’t make a difference in our house. And this is fresh!!! І так, це досі фреш.

Zillas on Acid — Pleatherhead

Герд Янсон має рацію: «Один ковток не зробить вам літа». Походом в басейн не компенсуєш відпустку біля моря. Одним бенгером не збудуєш потужний лейбл. Саме тому на всім відомому диско-електро імпрінті Running Back Янсон вже вшосте випускає 6-трекову компіляцію One Swallow Doesn’t Make A Summer. Кожен трек — одразу в кошик! Але найбільш оригінальний з добірки — мід-темпо ейсід від американського дуету Zillas on Acid. Дотепний oldie but goldie саунд в дусі Mylo та Overseer.

Elkka — DJ Friendly

Валлійська столиця — місто Кардіфф десантує в британські чарті нову королеву танцполів — нестримну Elkka. На самому Ninja Tune в жовтні вона презентувала 3-трековий ЕР «DJ Friendly» — добірка розй… класних тулсів, багаторазово перевірених самою продюсеркою на танцполах протягом минулого літа. Рейв-ейфорія в чистому вигляді. Як тільки вступає цей бас в стилі DJ Zinc — стає дуже спекотне!

yune pinku — Killing Bee

Літні спогади в кожного свої — хтось згадує єдиний ковток сидру, хтось — власноруч влаштовані катарсиси на танцполі, а хтось, як от yune pinku цього літа… вбив бджолу. Малазійсько-ірландська продюсерка, за словами Crack Magazine, створює «ідеальний рейв для інтровертів». Десь так воно і є. Юне напрочуд добре знає музику минулих років і вільно мігрує жанрами — гєтто-хаус, «ще той» герідж, електро. Такий реліз цілком міг би вийти, наприклад, в 2000 році. Тим приємніше чути подібну музику зараз.

Fakear — Healing

І Fakear туди ж — в класичні хаус-ритми нульових. Цьому паризькому самородку зараз 32 роки, тож все логічно — приблизно на такому саунді він і зростав. Для олдфагів — сльоза по щоці від згадки про добірки Hed Kandi та Stereo Sushi, для молоді — одкровення. Принада «Healing» — вдало підібраний вокальний семпл: щось азійське, але дуже нагадує Bent.

Hiver — Dream Universe

Всесвіт мрії — це коли ти потрапив на лейбл до Пегі Гу і твої нові треки автоматом розлітаються по всьому світові. Приблизно так можна описати новий реліз Hiver на Gudu Records. Породисте мородерівське італо, що набирає ходу протягом треку — тут є і психоделік-поп вокалізи, і балеарські бріззі-педи, і цілий букет сплетених воєдино розкішних арпеджіо-мелодій. Добре зважений, пропрацьований реліз італійського дуету.

Bella Boo feat. Venus Anon — Summertime

Шведська інді-поп співачка Bella Boo не перший рік перебуває в статусі next big ones. А ось і перша заявка на вихід у топ-лігу — лонгплей «DreamySpaceyBlue» на лейблі Бомана і Ковача Studio Barnhus, який свого часу дав старт кар’єрі Софії Куртезіс. Bella Boo йде схожим шляхом — латинські ритми, мід-темпо електроніка, томний вокал. Але на цьому альбомі вона робить крок назад від танцполів і стає ближче до американського інді-рнб з м’якеньким автотюном і вільною від «куплет-приспів» пісенною формою.

Matias Aguayo — The Turbo Track

Свого часу Агвайо також записав хіт для серії компіляцій Kompakt — це був трек Minimal, який всі знають у версії DJ Koze. Виходить, він міксував lazy латино вайби і європейську електроніку ще задовго до того, як це стало мейнстрімом. Та потім Матіаса «понесло»! На альбомі «The Visitor» він робив техно, користуючись виключно своїм голосом. На власному лейблі Cómeme видавав відбірну шизу: авторів, які талановито та зухвало руйнували рамки прийнятного на техно та хаус-сцені. Його новий «The Turbo Track» — це подарунок до 25-річного ювілею Turbo Recordings. Варіація на тему параноїдального Tiga-вського електро від ну дуже самобутнього продюсера.

Human Safari — Sax Paradiso

Діджей з Мальти Human Safari відомий єдиним фокусом — він технічно вплітає в швидке техно елементи брейксу та драм-н-бейсу. Цього разу продюсер вирішив підняти ставки та ніби маше нам головою: підкиньте ще одну кульку! Але-оп… і ось Human Safari вже жонглює техно, брейксами та джазом. Ритм несеться вперед, наче кінь з обкладинки R&S Records, а навздогін піано ніби з «Sinnerman» Ніни Сімон та екстатичне соло тенор-саксофону. Винос мозку!

Actress — Its me (g 8)

Коли ти вже сказав по темі IDM, глітчу та різної там концептуальної темної електроніки все, що тільки можна, то чому б просто не розважитись, уявивши себе нащадком J Dilla? На новому альбомі «LXXXVIII» головна зірка Ninja Tune в «десятих» — британський продюсер Actress уявляє себе бітмейкером з золотої ери conscious хіп-хопу. Виходить на диво правдоподібно: вініл потріскує, соул-акапела скаче, наче платівка з під голки, біт гіпнотизує, а MPC робить різницю — софт-музика не дає такого свінгу.