3 феміністичних та FLINTA колективів, на які потрібно звернути увагу

Святкування Міжнародного дня захисту жінок за останні 10 років радикально змінилося. Ще зі школи всі пам'ятають стереотипи про «жіночність» та «ніжність» дати, проте сьогодні все частіше можна побачити протилежні дискусії, які підкреслюють рівність, а не конвенційно забарвленні якості. Жіночий визвольний рух та похідні правозахисні організації часто сприймають як радикальні, а їх заходи з ворожістю. Достатньо згадати серію нападів на учасників «Маршу жінок».

Колективи, які ведуть соціально-культурну роботу, мають важливе призначення — зробити простір безпечним та інклюзивним для всіх. Наприклад, музична індустрія ще далека від досягнення гендерної рівності. За даними опитування FACTS від female:pressure, приблизно 2\3 виступів на музичних фестивалях все ще виконуються чоловіками. Проте є й перемоги: за цією ж статистикою відсоток жіночих виступів з 2012 року зріс від 9,2% до 24,6%.

Популяризація секс позитивних та квір формацій, які не терплять дискримінації в жодному з її виявів.

Рух #Metoo, що привернув увагу до сексуального насильства та домагань. Він також підніс питання репрезентації жінок у різних сферах, включно з музичною.

Фестивалі, які підписали The Keychange Pledge. Згідно з документом 2018 року, фестивалі та промоутери, які взяли участь в ініціативі, до 2022 року мали забезпечити збалансований лайнап учасників. На сьогодні це зобовʼязання підписало понад 600 фестивалів по всьому світу.

В Україні окрім діалогу про відкриту клубну політику, важливо згадати соціально-культурні проєкти, які організовують вечірки, лекції, публічні заходи та навчальні курси для підтримки жінок та FLINTA.

Уляна Калуш поговорила з учасницями таких проєктів про тенденції святкування 8 березня, зміни в суспільстві та поділилися порадами, які кожен може вже імплементувати в життя.

Дуже класно, що є день, коли ми можемо відзначити досягнення жінок у всіх сферах життя і нагадати про важливість рівних можливостей для всіх гендерів. Важливо підтримувати та відновлювати оригінальний сенс 8 березня, оскільки колись радянська влада доклала зусиль, щоб зруйнувати його первинне значення і перетворити на день, коли жінка просто «відпочиває від кухні» і отримує квіти. Важливо, щоб у цей день проводилися мітинги, марші, акції та освітні заходи.

На щастя, за останні роки змінюється сприйняття цього свята, і акцент зміщується з дня «жіночності» на рівність статей та емансипацію жінок. Вже рідше можна зустріти привітання типу «дівчата, окраса колективу». Це дає надію, що незабаром все більше людей зрозуміє, що неприпустимо вважати такі привітання нормою.

Завдяки феміністичному руху стають відомішими події, які послужили основою для свята, але є ще багато роботи, оскільки більшість людей ще донедавна сприймали цей день як свято жіночності.

Загалом, клубна культура більш прогресивна у питанні дружнього сприйняття всіх членів спільноти. Дуже класно, що є місця, які інформують про свої цінності та правила поводження відвідувачів, тому на таких подіях можна сейфово провести час.

Проста порада, яку можна застосовувати вже зараз, це просто старатися вибудовувати свої кордони й ставитися з повагою до кордонів іншої людини.

** у цьому тексті використовуються гендер-гепи, їх використання вказує на згадування не тільки бінарних гендерів (чоловічого та жіночого), а й всіх інших можливих гендерних ідентичностей, зокрема гендерквір

Відзначати 8 березня можна будь-яким чином. Дарувати квіти, виходити на акції, проводити час з подругами в кафе. Головне, щоб цей день не втрачав політичних сенсів. «8 березня — день боротьби за права та можливості жінок», — це має знати кожн_а, як 2+2.

Ми бачимо позитивні зрушення щодо сенсів 8 березня. В мас-медіа вже не вітають зі «святом весни та краси». Проте більшість має поверхневе уявлення про цей день. Наприклад, наша підписниця поділилась, що 8 березня в її школі перетворилось на черговий крінж день, де дівчатам розказували про їхню роль матері, берегинь вогнища тощо.

Важко говорити про безпеку навіть в клубному просторі, адже часто конфліктні ситуації замовчуються. Ми своїм FLINTA концертом «Феміністичний двіж» намагаємось створити безпечний простір без цис-чоловіків. І це нелегка задача у всіх сенсах.

Але ось на що ще варто звернути увагу: про артист_ток, діджей_ок з жіночою соціалізацією згадують саме 8 березня. А до цього 90% сцени займають цис-чоловіки.

Потрібно уточнювати займенники, використовувати фемінітиви або гендерно нейтральну мову, оскільки маскулінітиви — не є гендерно нейтральними, а на письмі використовувати гендер гепи.

Якщо питання не стосується особисто тебе (як аборти, наприклад, не стосуються чоловіків), то потрібно притримати особисту думку і дослухатися тієї людини, про яку мова.

Є проста феміністська практика: обирай жінку*. Це про солідарність, підтримку й надання видимості та спроможності.

Памʼятаю, за часи школи ми мали два свята, що стосувались ґендеру. Хлопчики — мужні захисники, а дівчата — слабка стать і «мають надихати чоловіків». Вже тоді такі висловлювання здавались дивними і відірваними від реальності. Мабуть, тому в дитинстві я хотіла бути трошки пацанкою: думала, може так мене нарешті почнуть сприймати серйозно?

Наразі я чітко розумію, що 8 березня — це не день принижень і тюльпанчиків, а день сили, коли ми можемо нагадати про нерівні права, і про те, що не так із патріархальним устроєм. Я скучила за «Маршем Жінок», але в сучасних обставинах ми маємо висловлюватись іншими способами, ніж збиратись на демонстрації.

Я рада, що світ змінюється, що ми дійсно стаємо рівнішими, і що жінки мають купу можливостей! Я рада тому, що чоловіки (принаймні з моєї бульбашки) підтримують фемінізм. Я рада, що утиски, створені патріархальною культурою, поступово зникають для всіх гендерів. Музична сцена також розвивається і на ній розквітає (сміється) купа талановитих артисток і артистів. Це кльово!

Але до повної рівності і ідеального суспільства нам, нажаль, ще далеко. Тож хотілось би бути вдячними за те, що ми маємо, але продовжувати спроби покращувати цей світ.