Українське поетичне техно від лейблу ОЧІ

«Ти приїхав до бабці в село, ти ще малий пиздюк. Скрізь запахи і звуки тварин, все зелене, метелики і пташки, кульбаби і безліч польових квітів. Ти всюди пхаєш свого носа: ловиш кур, потім тікаєш від півня; респектуєш коту за те що він місцевий ватажок, з острахом обходиш гігантських (у порівнянні з тобою) корів, і нарешті зустрічаєш Цапа — рогатого, з горизонтальними зіницями. Цап крутий, вирішуєш ти.

Вранці тебе забирають допомагати дорослим на жнивах, але не дають ані косу, ані серпа, то ти просто тиняєшся до обіду. На обід маєш хліб зі шматом сала, часником і цибулею, огірок з помідорою.

Дорослі зібрали останнього снопа, ти допомагав як міг (тобто тікав при першій нагоді пиздити палкою бур’яни), ввечері святкують обжинки. Співають і танцюють, танцюють, танцюють.

Ти втомився і заснув не зважаючи на галас, а над головою сяє молочно-чорна безодня, мерехтять зорі і поміж них — магічне Сузірʼя Волопаса».

Ви прочитали опис до хард-техно релізу від анонімного проєкту NRTN.

Бог зна хто криється за цими літерами, але відомо, хто видав цей руйнуюче прекрасний міні-альбом під назвою «VOLOPAS». Лейбл ОЧІ. Його засновник be_ca_di (Дмитро Світлов) — людина цікавої долі. Народився у Харкові, у віці 10 років переїхав до Берліну, але зберіг тісний зв’язок з Україною і врешті гучно заявив про себе як учасник формації Shum.Rave в передфронтовому місті Слов’янськ. Про їх відчайдушну діяльність два роки тому писали британські колеги.

Лейбл ОЧІ видає артистів з України, а також артистів українського походження з інших країн світу. Формат — це переважно техно, та іноді ще й експериментальна електроніка. Цікаво, що в ростері лейблу є артист з Черкас під монікером Rozpusta. Дивно, що він не з Івано-Франківська.

Щодо релізу «поетичного техно», який вийшов в середині серпня, то це п’ять стрімких та безкомпромісних треків в діапазоні від індастріал-техно штибу Perc і аж до голденовської техно-романтики (заключний Boötes). Особливо вирізається Dożynki, в якому під люте ейсід-техно лунають… шотландські волинки. Не дарма під час Другої Світової їх використовували як засіб психологічної атаки. Це дійсно зносить дах☺