СТАТТІ
Захист «нічного життя»: тези першої лекції UNight
Засновники розповіли про організацію, напрямки діяльності та плани на найближче майбутнє
Цієї осені команди ∄ (клуб на Кирилівській), HVLV Bar, Keller, Sloi Bar, фестивалів «Брудний пес» і «Мистецтво — зброя», а також онлайн-проєкт «Партія рейверів» оголосили про старт громадської організації UNight, яку позиціонують як спілку нічних бізнесів Києва.
Mixmag Україна зібрали головні тези із зустрічі з представниками ініціативи: Гаріком Пледовим (лейбл Polygon, ГО «Мистецтво — зброя!», фестиваль «Брудний пес»), Анастасією Сирадоєвою («Клуб на Кирилівській») і Сергієм Лещенком («Партія рейверів»).
Ідея створення громадської організації, яка б захищала інтереси «нічного життя», з’явилася ще до початку повномасштабної війни. Поштовхом для початку роботи стала «праворадикальщина» на Подолі, до якої «нічна індустрія» переживала складні виклики ще з 2013 року. Але через повномасштабну російську агресію початкові кроки над реалізацією проєкту довелося поставити на паузу, — розповіла Анастасія Сирадоєва. Все ж, організація почала свою роботу. Проте, чому саме зараз?
«Усі ми під час війни отримали сильного ляпаса, мабуть. Ми дуже сильно виросли і дуже хочемо робити більше, робити якісніше, більше об’єднуватись і працювати в одному напрямку. Тому, я думаю, що війна стала для нас всіх таким поштовхом зібратися саме зараз, бо знову ж таки, повертаючись до того, що відбувалося влітку, ми бачимо, що працювати є над чим, і ми будемо це робити разом із вами».
Глобальна мета громадської організації — надати суб'єктність електронній сцені, захищати та відстоювати приватні інтереси стейкхолдерів «нічного життя». UNight прагне донести до ширшої аудиторії, що клубна індустрія — це не просто про танці, це важлива частина культури.
«Нічне життя» та вечірки поповнюють бюджети країн на мільярди євро, якщо говорити про європейські міста. До прикладу, у відомому своїми клубами Берліні лише за 2018 рік туристи витратили 1,5 млрд євро під час розваг у нічних закладах. Тобто, 5 років тому у Німеччині така цифра становила обсяг «нічної економіки» на рік.
Хоч зараз Україна не може похвалитися таким показником, проте, як зауважив Сергій Лещенко, економіка буде зростати, а разом з нею й нічна індустрія.
«Відповідно, буде зростати потреба в тому, щоб об'єднувалися інституції, об'єднувалися музиканти, об'єднувалися заклади, об'єднувалися сцена й культура».
Такі об’єднання уже сформували в містах Європи й зараз вони захищають представників «нічного життя», займаючись координацією, адвокацією, колабораціями та іншими процесами. Своєю чергою, суспільству це дозволяє усвідомити, що нічна культура не несе для них ризиків, а «нічній культурі», — що вони все ще існують в соціумі.
За словами Сергія, важливість розвитку такої спільноти в Україні проявляється й у тому, що «нічне життя» та електронна музика з кожним роком набирають обертів всередині країни. Разом з тим, це зумовлює більшу зацікавленість до нашої культури серед іноземців. Особливо це спостерігали влітку 2021 року: в той час, як через пандемію всі клуби в Європі були закриті, з берлінського аеропорту прямували «маршрутки» на Кирилівську, 41.
Тому ця сфера життя буде потребувати захисту як культурний феномен, так і економічний простір, який дозволяє наповнювати бюджет та, як наслідок, забезпечує країні розвиток.
Для досягнення поставлених цілей організація прагне реалізовувати різні напрямки, про які розповів Гарік Пледов. «Я постійно стикаюсь з тим, що майже ніхто ні з ким не підписує ніяких договорів, немає ніяких контрактів. Це все потім випливає в певні проблеми: артистам не доплачують або платять із затримкою; коли замовляєш ритейлера, спочатку він пише тобі одну ціну, а потім починають з’являтися якісь моменти.
Хотілося б цього всього уникати за допомогою залучення від організації юридичних компаній, випрацювати певні правила комунікації, певні стандарти, за якими всім буде комфортно працювати та дотримуватись, до прикладу, строків та розрахунків».
Першочергово UNight займатиметься розробкою і впровадженням індустріальних стандартів, які є необхідними для узгодження умов при організації подій та роботі з артистами.
В рамках цього напрямку спільнота займатиметься також проведенням консультацій і лекцій для організаторів івентів, засновників закладів, обговоренням з ними напрацювань в налагодженні бізнес-процесів; роботою з грантами та зі спонсорами. Кінцевим пунктом тут назвали також розробку алгоритмів дій в ситуаціях неправомірного тиску з боку держструктур.
Ще одним напрямом роботи організації, за словами Гаріка, є налагодження відносин всередині ком’юніті та співпраця закладів. Тут асоціація виступатиме, зокрема, як вагомий важіль в комунікації з державою та із самими клубами чи барами.
«Унаслідок того, що нас зараз досить мало на сцені, хотілося б більшої співпраці й консолідації всередині нашого ком'юніті. По-перше, це впливає на спілкування з державою. Знаю по собі: якщо ти приходиш один як якийсь організатор або маленький фестиваль, або бар, скоріш за все твоє прохання ніхто не врахує — його просто проігнорують, і це немає жодного сенсу. Але коли ти член асоціації та вас 20 клубів, 50 барів, 500 артистів — ви маєте набагато більший важіль впливу, і якщо ви звертаєтесь до держави, вона вже має вам на це відповісти».
Окрім налагодження зв’язків з державою важливим є також комунікація між самими майданчиками.
«Хотілося б консолідуватися й уникнути внутрішніх непорозумінь. Коли на сцені одночасно організовуються два великі заходи, а особливо в ці важкі часи, це виливається в те, що як одні, так і інші не збирають достатньої кількості грошей і нічим хорошим це не закінчується. Ну і, звісно, хотілося б долучатись і створювати якісь спільні івенти, досягати якихось спільних цілей.
Зараз перед нами стоїть дуже багато викликів. Викликів, пов'язаних з війною, з допомогою для ЗСУ. І в нашому плані є вже декілька ідей, як ми всією спільнотою можемо створювати та запускати якісь спільні збори та проєкти. Я думаю, що саме шляхом концентрації ми зможемо досягти набагато більшого успіху».
Відокремлення барів і клубів від ресторанного бізнесу, ймовірно, хоч і в далекій перспективі, але є на меті в UNight. Питання набуло важливості з огляду на обмеження, які запровадили ще під час пандемії. Тоді вимоги, які стосувалися закладів ресторанного бізнесу, важко було впровадити в клубах. Попри це, довести правоохоронцям дотримання правил та право проводити певні заходи було дуже складно.
«Зараз ми досі живемо в рамках одного і того самого КВЕДу, але насправді бізнеси — повністю різні»
Функціонування організації, яка прагне розвиватися, безпосередньо передбачає акцент на культурній дипломатії, що полягає в міжнародній участі й співпраці. Поява UNight уже дає свої перші плоди, оскільки представляє інтереси України на міжнародній арені серед схожих інституцій.
«По-перше, те, що сказали самі європейці, що нарешті в України з'явилися обличчя, і вони розуміють, кому вони допомагають та з ким вони можуть комунікувати. Вони побачили й почули, що та як ми робимо, а це допомагає нам викликати в них емпатію. Завдяки цим почуттям вони продовжують нам допомагати, донатити та підтримувати».
Така міжнародна інтеграція наразі відіграє дуже важливу роль, адже, по-перше, інформаційний фон про Україну стрімко згасає, особливо на тлі війни на Близькому Сході. По-друге, активність за кордоном позитивно впливає на популяризацію української культури й створення «здорового клімату» поміж європейських організаторів фестивалів та інших подій, які іноді заповнюють східноєвропейські квоти артистів росіянами.
Міжнародна співпраця сприяє й обміну досвідом, який допоможе українській спільноті набагато швидше подолати виклики, які трапляються на шляху, до прикладу, боротьбу із маргіналізацією.
За словами Гаріка, уже вдалося досягти певних домовленостей із європейськими організаціями. Зокрема у Києві представники UNight планують провести конференцію щодо «нічного життя», на яку запросять «нічних мерів» європейських міст та представників схожих асоціацій на зразок Berlin Club Commission.
Повернувшись до українських кордонів, спільнота займатиметься й розвитком артистів. Починаючи з юридичної допомоги та підтримки у співпраці з лейблами, промоутерами та клубами, організація приділятиме увагу консультуванню з питань піару, що в результаті допоможе вибудувати українцям кар’єру.
У рамках цього напрямку роботи дуже важливим є представництво і відстоювання інтересів артистів та допомога з гастролями за кордоном.
«З артиста мало що можна взяти окрім його гонорару. Тобто йдеться про всілякі моменти, коли артиста кинули чи якось образили. Ми будемо допомагати розв’язувати такі проблеми, консультувати й допомагати запобігати наперед цих ситуацій.
Також є дуже багато досвіду з допомогою з виїздами безпосередньо. Я взагалі вважаю, що виїзди артистів за кордон – це досить складне питання. Тому що ми знаємо, що багато артистів виїхали та не повернулись. Але з іншого боку є така сама кількість або навіть більше артистів, які виїжджали і повернулись, які хочуть виїжджати і повертатись, які взагалі не бачать своєї подальшої кар'єри та свого життя поза Україною. І їм треба допомагати. Мінкульт дуже затягнув гайки, і якщо у тебе немає досвіду попереднього виїзду – то, скоріш за все, тобі відмовлять».
Не менш важливим фактором у цій сфері напрацювань Гарік Пледов назвав залучення іноземних артистів до спільних програм та загалом заохочення їх до відвідування України. Він вважає це дуже важливою місією, оскільки закордонна аудиторія, а особливо люди нашого віку, молоді рейвери, — не слухають Зеленського й не знають, що відбувається в Україні. До того ж для більшості з них російсько-українська війна вже закінчена.
«Коли ми запрошуємо сюди артистів, ми їм розповідаємо, що тут відбувається, занурюємо їх в цей контекст, ділимося з ними історією українсько-російських відносин. І вони насправді повертаються потім зовсім іншими людьми: вони викладають сторіс, пости, вони розповсюджують про нас меседж. Про це дізнаються інші артисти — приїжджають, допомагають. Івенти із залученням таких артистів збирають набагато більше грошей. З одного боку це досить маленький об'єм допомоги, але якщо кожен буде так робити — ми досягнемо певного успіху в цьому».
У напрямку роботи з артистами організація також надаватиме допомогу у підвищенні кваліфікації.
«Я маю на увазі різні резиденції. Зараз в Європі відбувається багато класного – там є певні квоти на певних артистів. Можна допомогти, направити людину поїхати навчатись чомусь новому, і щоб вона повернулась з новим рівнем свого перформансу».
Кінцевим і найбільш пріоритетним напрямком, на думку Гаріка, є робота з широкими верствами населення. Він охоплює проєкти із залученням інфлюенсерів з інших галузей, нетворкінг-події, збори від ком’юніті та ініціативи у секторі соціальної відповідальності.
«По суті всі проблеми, з якими ми зараз стикаємося — через маргіналізацію культури та маргіналізацію електронної сцени. Люди не розуміють, що це таке, не розуміють важливості. Нам треба з цим працювати. У нас вже є певні напрацювання і певні думки, як нам далі діяти.
Наприклад, хочемо зустрічатися з територіальними громадами. Ми тут (на Подолі) проводимо дуже багато часу і тут осередок нашого ком’юніті. Було б дуже класно і корисно вибудувати взаємодію з місцевими жителями».
За словами Гаріка, соціальна відповідальність є одним із ключових факторів відбору до об’єднання. Залученість представників електронної сцени до допомоги військовим та волонтерства з початку повномасштабного вторгнення позитивно вплинули на сприйняття оточенням людей з «нічної індустрії».
Організація продовжуватиме займатися соціальними ініціативами: створюватиме програми для реабілітації військових, допомагатиме їм з працевлаштуванням, організовуватиме рейв-толоки, братиме участь у мітингах та протидіятиме незаконній забудові в околицях.
Над останнім спільнота вже розпочала активну роботу. Анастасія Сирадоєва поділилася, що йдеться про план київської компанії-девелопера щодо ревіталізації заводу Ріхтера на Подолі, а також побудови житлового комплексу за ним. В рамках UNight Настя очолюватиме робочу групу, яка буде займатися протидією цій забудові, щоб уникнути інфраструктурного колапсу на Подолі. Словом, долучитися до цієї ініціативи може кожен охочий.
