Скажи «Сир»: відомий саунд-продюсер презентував новий проєкт Mommy Buys a Dance Machine
Альбом за участі Паліндром, Latexfauna, Юлі Юріної вже на стрімінгах
Пам’ятаєте пісню Сальто Назад — О Мамо? Дивакуватого фронтмена Сашу Таба і його танці з бабусею… То був карколомний шпагат між зухвалим стьобом і саундом в дусі Massive Attack — Be Thankful For What You’ve Got та тоді ще консервативним форматом Нацвідбору до Євробачення.
Але О Мамо — це лише верхівка айсбергу в історії Сальто Назад. Вплив цього гурту на українську музику набагато ширше, а її довга історія — драматичніше. У витоків Сальто Назад стояли два вірних друга, два адепти хіп-хопа, фанка, соула та реггі — Ваньок Клименко та Сир. Їх долі склались по-різному.
Ваньок — людина-успіх. Лідер чартів. Герой вже не СЛУХ, а Forbes. Абсолютний гегемон урбан-музики в Україні. В нього все правильно, все як треба: артисти дропають пісні по розкладу, носять вишиванки, рекламують hotline.finance, турять для діаспори. Трушні репери Ванька недолюблюють. Він лише посміхається: бізнес — окремо, музика — окремо. І записує для душі фіти з Nappy Roots (тут критики мали б завалити).
Сир — повна протилежність. Він зберіг в собі юнацький романтизм та щирий пієтет до музики. Сир може гостро критикувати в пабліку не тільки Ванька, а й взагалі всіх, хто робить відверту кон’юнктуру. Його критика болюча, бо він знає все про цю гру та про цих гравців. Він міг би робити «як треба», але просто не хоче. Так, він продюсує в тому числі поп та інді-поп артистів (Курган & Агрегат, Даша Астаф’єва, Mamarika, LAUD, BRYKULETS), але кожен з цих артистів іде до Сира саме тоді, коли хоче вийти за рамки власного образу/стилю.
Сир — обдарований, пост-іронічний антагоніст українського поп-мейнстріму. Днями він виклав в Instagram пародію на типове інтерв’ю українського артиста. Це прикольно та смішно. Всім, крім тих, хто в цьому наборі штампів впізнає себе — нудного та передбачуваного егоцентрика
Як і будь-який добре прописаний персонаж, цей антагоніст має свою логіку, своє раціо та власні принципі. Його кредо — творчість заради творчості. Свобода попри все. Замість штампувати треп з сопілками, він роками вперто просуває західні стандарти якості. Ще точніше — американську фірмУ: фанк, соул, диско, хіп-хоп, джаз та їх похідні.
Сьогодні ж Сир вирішив перевернути дошку (так, в музичні шахи він вже грає сам із собою). Він відійшов від чорної музики і тепер фокусується на британському саунді — джангл, драм-н-бейс, герідж. Аби не заплутати людей власними творчими метаморфозами, Сир заснував під UK-саунд окремий проєкт із жартівливою назвою Mommy Buys a Dance Machine. Каже: «Саме мама купила мені перший Dance eJay».
Стартує Сир без розкачки. Одразу альбом, одразу 11 треків, з яких аж 8 колаборацій. Та не аби яких! На фітах в MBDM Паліндром, відкриття реп-сцени повоєнного часу — Міша Правильний (до того ж редактор Rap UA), Юля Юріна, гурт Latexfauna та інші.
Та жартівлива/грайлива назва проєкту і саморобний колаж на обкладинці не мають ввести в оману. «FRAGMENTS» — серйозний, концептуальний реліз. Вже з інтро стає зрозуміло, що Сир намагався зробити позачасову музику, яка буде нагадувати все і одразу, але нічого конкретно.
Наприклад, другий фрагмент (прим.ред. — так, вони просто пронумеровані) починається як The Prodigy часів «Always Outnumbered, Never Outgunned», де Хоулетт наодинці бавився з гітарними хуками психоделік-року, а закінчується якоюсь іспанською кізомбою, що ніби потрапила під фрезерувальний станок Squarepusher.
«Якщо розібратись, то між US та UK музикою не так вже багато різниці. Цього разу мені захотілось саме UK, бо в певні періоди життя я плотно висів на подібній музиці. Спочатку The Prodigy, The Chemical Brothers, Orbital, потім — Aphex Twin, Autechre, Coldcut, Amon Tobin», — каже Сир.
Amon Tobin мимо не пройшов. Саме цей похмурий, тривожний вайб має фрагмент з Паліндромом. Втім, темрява швидко відступає. Далі йде ейфорійний, піднесений та взагалі найхітовіший четвертий фрагмент альбому — хоч зараз бери в ротацію BBC Radio.
Сир активно та вдало семплує: на п’ятому фрагменті він ріже жіночий вокал шо ранній Кан’є та кладе паркан щільної ритм-секції, наче будівельник в Конча-Заспі
Для Міши — грайливий чіптюн, вапорвейв, щось типу Gold Panda чи Lockah (був такий чувак). Для Юлі — глітчі з м’якими піано-акордами. Для вокалу Зезюліна — дещо сумбурний, але точно неочікуваний драм-н-бейс з 303-м. В ідеалі Діма мав би заспівати щось про дівчину з 303-ї маршрутки: «Я із Києва, ти — до Василькова». Ну і так далі. Повна еклектика і дуже-дуже вільна робота з вокальними партіями вже добре впізнаваних артистів. Не кожен і не кожному дозволить так нещадно різати-шматувати власний спів.
«Артисти на фітах — це ті, кого я поважаю, як музикантів та як людей. Як я їх заманив? У них не було вибору. Це типу „послуга за послугу“. Але мені хочеться вірити, що вони погодились, бо люблять мене. Я їх, наприклад, так», — каже Сир
За словами продюсера Mommy Buys a Dance Machine — це не разовий проєкт. Слід очікувати на наступні релізи. Це точно буде електронна музика, але яка саме — питання досі відкрите. Сир просто планує робити те, що йому не скучно.
«Так склалося, шо мене знають виключно як якогось ретро-тіпа, або продюсера поп-музики. Але я завжди писав електронну музику. Просто майже ніколи нічого не викладав і не релізив», — зізнається Сир та наголошує: «Не подумайте, що я ні з того, ні с сього просто такий — а давайте-ка я якийсь IDM-чик замучу!».
Слухайте альбом Mommy Buys a Dance Machine — «FRAGMENTS» в Apple Music, Spotify чи YouTube Music за посиланням.