The XX: як гурт отримав статус «фабрики зірок»

Підтримувати теплі стосунки з дитинства — задача із зірочкою, особливо якщо вони почались у часи середньої школи в одному із гаражів. Втім, якщо ви читаєте цей текст, то троє лондонців довели, що це можливо.

Мова про гурт The XX — британське тріо, відоме унікальним звучанням, яке поєднує елементи інді-попу та електроніки. Їхні пісні завоювали аудиторію душевним вокалом у поєднанні з мінімалістичним інструментарієм та меланхолійною атмосферою.

Зірковим стартом для гурту став 2005 рік, коли Ромі Медлі Крофт (вокал, гітара), Олівер Сім (вокал, бас-гітара) та Джеймс Сміт, більш відомий як Jamie XX (ударні, синтезатори), об’єднали зусилля, щоб творити музику. Фанати артистів пригадають, що гурт доповнювала ще одна гітаристка і клавішниця — Барія Куреші, проте посеред туру 2009 року вона залишила музикантів через втому.

Саме у 2009-му публіка познайомилась з The XX та з дебютним альбомом «XX», який викликав безліч позитивних відгуків від критиків та слухачів.

Платівка отримала одну з найпрестижніших некомерційних нагород для музикантів — премію Mercury Prize. А Far Out Magazine назвав їхній реліз одним із 20 найкращих однойменних альбомів усіх часів, нарівні з Led Zeppelin та The Beatles. Ця збірка відзначилась чотирма синглами: Crystalised, Basic Space, Islands та VCR.

Пізніше гурт випустив й інші успішні альбоми. Зокрема, у 2012 шанувальники почули «Coexist», а у 2017 — «I See You», який на сьогодні є крайнім. Цей реліз об'єднав The XX та дизайнера Рафа Сімонса для спільної роботи над кліпом до треку I dare you, який за сумісництвом став рекламою Calvin Klein.

За свою спільну кар’єру, британці охопили й найбільші музичні фестивалі світу, включно з Coachella та Glastonbury. Не можна не згадати і про співпрацю з іншими топ-артистами, такими як Florence and the Machine та Drake.

Через роки гурт продовжує пробуджувати ностальгічні відчуття та особливі настрої від майстерного симбіозу інструментів у поєднанні з глибоким вокалом. Кожен з учасників The XX зробив власний внесок у створення неповторного звучання та водночас представив себе на музичній арені як сольний виконавець, заробивши для гурту статус «фабрики зірок».

Jamie XX здається найуспішнішим учасником гурту The XX. Його любов до музики з’явилася ще в дитинстві: у свої сім років Джеймс Смітт почав грати на барабанах, а в 10 батьки подарували йому омріяний інструмент — діджейський пульт.

«Тоді я ще взагалі не знав, що таке діджейство, і ніколи не уявляв себе за пультом, не планував виступати перед великою кількістю людей. Мені просто подобалось вмикати на програвачі батьківські платівки й спостерігати за тим, як вони крутяться. Лиш після того, як цей інструмент став моїм, я почав вивчати, що таке міксування», — зізнається музикант.

У будинку Джеймса часто слухали джаз на кшталт гурту The Crusaders, Ніни Сімон та Отіса Реддінга, а ще сети двох дядьків, які були діджеями. Один з них грав хаус у барах Нью-Йорка, а інший спочатку працював на піратській станції Лондона 80-х років, а потім отримав власне шоу на Kiss FM.

Ці жанри сформували музичні смаки Jamie XX і відобразились в його сольній кар’єрі. Спочатку він грав поміж виступами основного гурту, де міксував соул з джазом. Пізніше був популярний дабстеп, який Джеймс регулярно грав в пабі The Lock Tavern. В ньому також грали Mount Kimbie і James Blake. Далі ремікси Jamie XX почали крутити на радіостанціях, серед них New York is Killing Me з останнього альбому Гіла Скотта-Герона «I'm New Here», а за кілька місяців – I'll Take Care of U. Вони проклали шлях до альбому із 13 треків під назвою «We're New Here». Альбом, випущений 21 лютого 2011 року на лейблі XL Recordings, критики оцінили високо, Еле Бітті з BBC назвав роботу «цілісним, продуманим шедевром». По суті, «We're New Here» — це альбом-ремікс на треки Скотта-Герона, але сприймався він як спільна робота двох музикантів.

Саме після цього релізу Джеймса запрошують як продюсера Drake, Rihanna та Alicia Keys. Він стає всесвітньо відомим музикантом і окремою творчою одиницею, незалежною від успіху гурту The XX. Джеймс робить ремікс на трек Radiohead, записує спільний мікс з Four Tet і починає збирати матеріал для свого дебютного альбому.

Однак, думка про те, що учасник популярної групи займався діджеїнгом, а не виступав наживо, збентежила критиків з Wall Street Journal. Після сету Джеймі на Coachella, Джим Фузілл поставив під сумнів діяльність артиста: «Продюсер із власним гуртом, має величезну аудиторію на глобальних фестивалях і ставить треки інших? Це те, що роблять музиканти?». Це питання підняло ряд дискусій на Pitchfork, які, можливо, вплинули на те, що у 2015 році Jamie XX випустив дебютний альбом — «In Colour». Реліз став збіркою звукових елементів, які музикант вбирав впродовж років діджеїнгу та творчості з The XX, щоб потім щільно запакувати все у вигляді міксу дабу, хаусу та геріджу. Річ у тім, що на початку століття британський музикант був зачарований хіп-хопом та семплами. Він годинами просиджував у музичних магазинах, вишукуючи старі записи та розбираючись, які семпли використовували його улюблені виконавці. Після чого піддався впливу дабстепу, тоді ще нової та експериментальної музичної течії. Його альбом «In Colour» є досконалим поєднанням всіх цих стилів.

У 2015 році музикант був номінований на премію Mercury. А вже у 2016-му отримав Grammy. Його дебютний альбом «In Colour» виграв в номінації «Найкращий танцювальний/електронний альбом року». Окремо, відео на трек Gosh, зняте режисером Роменом Гаврасом — відомого нам по співпраці з M.I.A, Jay-Z та Kanye West — здобуло перемогу в різних категоріях на Каннському та Берлінському кінофестивалях. Режисер зняв масштабний кліп за участі 400 акторів, без використання 3D-ефектів і комп'ютерної графіки.

Що цікаво, трек Gosh має ще одну версію кліпу. Паралельно з роботою режисера Гавраса, Jamie XX разом з NASA (Scientific Visualization Studio) розробили візуалізацію тераформування Марсу, де в процесі перетворення пустинна планета стає придатною до життя.

Наступні кілька років після успіху альбому Джеймс не видавав релізів, однак активно виступав на таких фестивалях як Coachella, Glastonbury, Primavera Sound, Tomorrowland тощо. Повернутися до створення музики Jamie XX вирішив лиш у 2020 році з синглом Idontknow, яким продюсер накреслив новий вектор творчості. Замість вишуканого мінімалізму — жвавий танцювальний звук, що мав продовження і в треках 2022 року LET’S DO IT AGAIN та KILL DEM.

Наступна, хто з проєкту The XX наважилася почати сольну кар’єру, стала співачка, авторка пісень та гітаристка гурту — Ромі Медлі Крофт. Здається, що історія сольної кар’єри Romy повинна була початися набагато раніше. Перші самостійні кроки Ромі як виконавиці почались у 2015 році під час спільної з Jamie XX роботи над треками Loud Places та SeeSaw. І лиш за 5 років вона наважується видати дебютний сингл Lifetime, який і ознаменував початок її сольної кар’єри. Lifetime був записаний під час локдауну за продюсерської підтримки Fred again.., Marta Salogni та Jamie XX, з якими вона продовжить співпрацю й надалі.

На початку 2022-го Romy з’являється в треці Fred Again.. та HAAi під назвою Lights Out, а в листопаді випускає сингл Strong, в якому ділиться з публікою вже особистою історією.

«Ми випустили кліп на цю пісню. В ньому знявся мій двоюрідний брат Луїс. У нас з ним схожий життєвий досвід. Наші матері померли, коли ми були дітьми. Мені здається, неправильно стримувати емоції. Відкритися й зрозуміти свої приховані почуття мені допомогла лише відвертість в цьому треці», — сказала Romy в інтервʼю.

Здається, сингл Strong допоміг співачці віднайти сили, щоб пережити втрату батьків. Він вибухає сильною синтезаторною лінією, яка пронизує весь трек та, судячи з усього, втамовує її внутрішній біль.

Творчість Romy варто сприймати через призму її переживань в особистому житті. Дебютна повноформатна робота «Mid Air» — інтимна сповідь співачки, альбом-зізнання, присвячений коханій дівчині. Це любовний лист, що завернутий у свіжу, але ностальгічну танцювальну обгортку. В ньому Ромі розповідає про кохання як про нелегке, але дуже щире почуття. Альбом позитивно сприйняли слухачі й високо оцінили критики, що дає надію на продовження кар’єри та вихід нових робіт ще одного музичного діаманта з гурту The XX.

Олівер Сім — чоловічий голос The XX та останній з цієї компанії, кого у вересні 2022-го світ почув в сольному форматі. Поза зірковим гуртом він постав перед аудиторією в доволі неочікуваній ролі.

Себе як сольного співака він представив через дебютний альбом «Hideous Bastard». Перший же трек з цього запису вражає правдивістю. Свою розповідь Сім починає з того, що питає: «Чи я огидний?», після чого зізнається — з 17 років він живе з ВІЛ. У кліпі на сингл Hideous ми бачимо не діснеєвського принца, а зовсім навпаки — дивовижну потвору, що долає сором, який нав’язує суспільство щодо квір-спільноти та венеричних захворювань. Можливо, на такий образ вплинули фільми жахів, якими співак надихався у процесі написання альбому.

На історію цієї пісні Олівера надихнули артисти Джон Грант і Міккі Бланко, які також публічно заявили про свої ВІЛ-позитивні статуси. Після релізу цього синглу Сім став однією з небагатьох фігур, які змінили відношення до ВІЛ останніми роками.

Після такого одкровення на початку платівки стає зрозуміло, що цей реліз є не просто знайомством з Олівером як з вихідцем з трійки The XX, а цілою сповіддю, внутрішнім конфліктом та саморефлексією.

Решта альбому «Hideous Bastard» занурює нас у свідомість несамовитого психопата, оточує світловими гармоніями та шаленими танцювальними бітами, а також підкреслює багатогранність голосу Сіма. Свої штрихи тут залишив і Jamie XX, який продюсував більшу частину «Hideous Bastard». Як і його робота з The XX, ці елементи підносять, ускладнюють і вдосконалюють матеріал.

Загалом альбом поєднує в собі світло і тінь, кітч і глибину. Треки Saccharine, Never Here та GMT налаштовані на ту атмосферу, яку очікували шанувальники The XX, у той час, як Hideous, Fruit та Romance with a Memory демонструють нове звучання Сіма в сольному втіленні.

Після такої яскравої появи в статусі окремої творчої одиниці Олівер прикрасив своїм м’яким голосом ударний емоційний саунд від французького танцювального продюсера SebastiAn. Музиканти об’єдналися для створення пісні Twin, що стала саундтреком до фільму Едуардо Сальє «Тропік», прем’єра якого відбулася в серпні 2023-го.

«Моя любов до кіно завжди була тісно пов'язана з любов'ю до музики. Кожного разу, коли я починаю писати пісню, у мене в голові грає вигаданий фільм, до якого я намагаюся зробити саундтрек. Тому пропозиція попрацювати з SebastiAn над піснею для реального фільму була для мене справжнім викликом».

Олівер Сім виявився доволі унікальною постаттю поза існуванням The XX — у нього точно немає проблем з емоційним самовираженням. Можливо, саме його артистизм, якість голосу та музична віддача зробили його одним з визначних представників альтернативної музичної сцени. Тож залишається лише спостерігати за подальшим творчим дітищем співака. Здається, він нас ще здивує.

P.S.

Кожен з трійці The XX довів, що здатний бути успішним сольним артистом. Однак будувати кар’єру, маючи за плечима бекграунд відомого гурту, який всі люблять – це одне. Зовсім інше, починати рух в музичній індустрії самостійно, з нуля, де кожен сам за себе і немає дружньої підтримки. Цікаво, чи досягли б вони такого успіху, якби зустрілись в інший час?

Очевидно лише те, що трійця — це не просто гурт з унікальним звучанням, який завоював серця слухачів по всьому світу, а ще і поштовх для становлення Jamie XX, Romy та Oliver Sim як окремих, незалежних артистів.