Talk Talk: Jordee x Stimming

Особливим подарунком для всіх гостей премії Jäger Music Awards 2025, яка днями пройшла в Довженко-Центрі, став виступ відомого німецького продюсера Stimming. Затятий експериментатор та дослідник — Stimming постійно дивує слухачів новими винаходами на кшталт перформансу для 4D саунд-системи чи колаборації з Бранденбурзьким оркестром. З моменту своєї ефектної появи в середині нульових на лейблі Diynamic Music поряд із H.O.S.H та Solomun — Stimming лишається одним з найцікавіших та найбільш затребуваних артистів німецької електронної сцени.

На наступний ранок після виступу на Jäger Music Awards, із Мартіном (ред. — імʼя Stimming) зустрівся український діджей, продюсер та лейбл-оунер JorDee (ви могли бачити його виступ на пре-лончі премії в Mezzanine), аби поговорити про нюанси гри наживо, виклики сучасної індустрії, диктат Spotify та «вічно живий» вініл.

JorDee: Привіт, Мартін!

Stimming: Привіт!

JorDee: Давно хотів тебе запитати. Чи правда, що ти взагалі не граєш передзаписані треки в своїх лайв-перфомансах?

Stimming: Це не так, тому що це просто неможливо. Точніше, це можливо в теорії, але це занадто стресово. Я дійсно прагну до якомога більшого проценту справжнього, імпровізованого лайву в своїх виступах, але насправді в них все одно залишається десь 60-65% заздалегідь запрограмованого.

JorDee: Я розумію, тому що так чи інакше всім потрібен плейбек.

Stimming: Щось на кшталт плейбеку. Буквально вчора я думав про це. Візьмемо барабанщика. Він виходить на сцену і грає на установці, яку хтось для нього там поставив. Ти не можеш сам будувати драм-сет в кожній локації, це занадто. Приблизно те саме і з електронними інструментами. Це, по суті, попередня підготовка чогось, що дає тобі надійність і впевненість, на основі яких ти можеш імпровізувати. Ось це мій підхід.

JorDee: Так, безумовно. Я намагаюся використовувати ту ж саму ідею, тому що мої сети теж не є передзаписаними. У мене просто є кілька готових патернів у MIDI, і щоразу, як я їх використовую, кожен інструмент і кожен барабан звучить по-різному: снейри, хеди, перкусія. Я постійно використовую рандомайзер. Пам’ятаєш старий Roland TR8?

Stimming: Так, звісно, перший.

JorDee: Якщо ти натиснеш три простих кнопки на ньому, ти отримаєш абсолютно випадковий патерн. Тобто ти не можеш його передбачити, тому мої сети побудовані таким чином, що кожного разу я не знаю, що станеться через хвилину.

Stimming: Гм, це сміливо! Уяви, що хтось запрошує тебе в інший кінець світу на фестиваль, де буде, скажімо, 3000 людей. Повір мені, твої нерви не витримають, а ти маєш викластися на повну, ось у чому справа. Якщо хтось платить тобі реальні гроші, переміщує твоє тіло з точки А в точку Б — а це все дуже складно, на це витрачається багато енергії — ти маєш забезпечити якість виступу, і я впевнений, що довіритись рандому — це не той спосіб, який буде достатньою мірою ефективним.

JorDee: Абсолютно згоден. Тому я би сказав, що мої рандомізовані патерни певним чином обмежені.

Stimming: T8 в цілому доволі обмежений інструмент.

JorDee: Але непередбачуваний.

Stimming: Так, так, він непередбачуваний, але його магія або причина, чому він став таким успішним, полягає в тому, що його звуки мають дуже обмежений діапазон і ідеально підходять один до одного. Ти не можеш змусити їх звучати неправильно.

JorDee: Як ти вважаєш, конкуренція на музичній сцені зростає?

Stimming: Я відчуваю, що передусім змагання артистів з відомими американськими компаніями та їх алгоритмами сильно зростає. До біса сильно! Вибач за лайку. Таке відчуття, що в наш час для того, щоб залишатися успішним, бути поміченим, потрібно слідувати алгоритмам, навіть платити довбаному інстаграму за те, щоб люди тебе побачили. Це так дивно. Алгоритми вирішують, що показувати, а що ні, щоб утримати людей на їхніх пристроях, тому що тільки тоді вони заробляють на них гроші. Але як артист ти повинен дотримуватися цих правил, які дійсно відрізняються від того, що було раніше. І це збільшило конкуренцію. А між артистами — ні, ми добре ладнаємо один з одним.

JorDee: Тобто вся конкуренція на музичній сцені зараз стосується соцмереж?

Stimming: Так, конкуренція полягає в тому, як правильно використовувати соцмережі або сучасні медіа загалом, а також як комбінувати платформи. Наприклад, Bandsintown повинен бути підключений до Spotify, а також треба просувати майбутній реліз до фактичної дати релізу. Тоді шанс, що люди в Spotify додадуть ваш трек до плейлиста, стає більшим — бо вони бачать, що ви вже працюєте над його промо. Ти витрачаєш гроші, щоб зробити привабливий контент для Instagram і TikTok, і все це ще до релізу.

JorDee: Що я знаю про Spotify, так це те, що промоутери бронюють вас тільки на основі Spotify. Вони просто заходять на ваш акаунт, не витрачаючи багато часу, і якщо ваш Spotify гарний, тоді вас запрошують.

Stimming: Є таке, але це залежить від того, про який формат вечірки йде мова. Великі фестивалі, звичайно ж, орієнтуються на цифри, тому що вони самі виживають завдяки цифрам. Їм потрібно багато рахувати, бо в це вкладаються шалені гроші, і їх потрібно якось окупати.

У мене дещо особлива ситуація: я ніколи не був настільки успішним, щоб потрапити в цю царину. Я завжди був нішевою спеціальною пропозицією. Люди запрошують мене, тому що я їм подобаюся, тому що їм подобається моя музика, тому що у них є вечірка, бренд, який приваблює рейверів, які також очікують певного оригінального звучання або принаймні відкриті до такого звучання, і це те, як здебільшого працює мій проєкт. Саме тому я не граю на великих фестивалях, бо не даю їм тих цифр, які змусили би їх запрошувати мене. Тож я в певному сенсі протилежний світу алгоритмів.

Я людина і мені потрібні люди, які розуміють, що особливого в моїй музиці. Наприклад, зараз є ChatGPT, це теж щось типу алгоритму, чи навіть емуляція мозку, але цифровий комп’ютер ніколи не зрозуміє творчість в її найбільш людьскій формі. Він ніколи цього не зрозуміє і ніколи не винайде чогось нового.

JorDee: Я дуже вражений, що ти ділишся цим. До речі, на твою думку, яку роль відіграє штучний інтелект в електронній музиці сьогодні?

Stimming: Гадаю, не дуже, бо компанії, які навчають ці машини, поки що не надто переймаються музикою. Я впевнений, що Spotify має в цьому великий вплив, тому що вони можуть позбутися виплат, якщо просто створюватимуть музику за допомогою машин. Насправді, я не знаю, чи ти помітив, але коли ти відкриваєш будь-який плейлист, то перші 20-30 треків — чудові! Це дійсно хороша музика, по-справжньому хороша. А далі йдуть просто треки, створені для того, щоб залишатися в плейлисті.

JorDee: Мені це знайоме, так.

Stimming: І я впевнений, що ця тенденція буде зростати протягом наступних років. Вже зараз існує багато бездушної музики, яка просто імітує іншу музику. Це як білий шум, і Spotify підтримує це, тому що це дешево для них.

JorDee: У мене немає слів.

Stimming: Насправді вони платять продакшн студіям за те, щоб зробити музику, яка звучить певним чином для того, аби вона вписувалася у плейлист. І фокус у тому, що вони платять один раз, а потім їм більше не потрібно платити реальному артисту. Тому це дешевше для них.

JorDee: Божевілля.

Stimming: Так, це доведений факт. Один мій колега віддав усю свою музику компанії, яка навчила модель звучати як він. Я не знаю, чим це закінчилося. Я просто чув про цю ідею, і що він дійсно цим займається, але я не знаю, чи є в цьому якийсь сенс. І ще одне, наскільки я чув — музика, створена за допомогою AI, має дуже великі проблеми з динамікою в транзієнтах (ред. — короткі сплески енергії, які ми чуємо на початку кожного звуку). Дуже короткі транзієнти, це все змивається в кашу, як у треках з дуже поганим бітрейтом. На рівні 96 Кбіт/с, розумієш?

JorDee: Це ж дуже погана якість.

Stimming: Звичайно. Але це поки.

JorDee: Куди зараз рухається індустрія?

Stimming: Яку частину індустрії ти маєш на увазі? В цілому?

JorDee: Так, індустрію електронної музики зокрема. І ще, які жанри будуть домінувати в найближчому майбутньому?

Stimming: Ох, це питання на 100 мільярдів доларів (ред. — сміється). Хоча ні, не мільярдів. На щастя, музика не така масштабна як явище і не така важлива. Я дуже цьому тішуся. Це просто музика, нічого більше. Ми не намагаємося повністю змінити світ абощо.

Добре, якщо чесно, я не знаю. Особисто мені подобається британська бейс-музика, бо я думаю, що технічно і в різних аспектах це найбільш передова музика.

JorDee: Ну, це ж UK.

Stimming: Так.

JorDee: Тобто супер якість.

Stimming: Так, так, супер якість, але також мені подобається те, як вона побудована, як вона формувалась. Все почалось з тріп-хопу і драм-н-бейсу, а потім, врешті-решт, трансформувалось у дабстеп, і зараз ми знаходимось десь в стадії, яка поєднує в собі майже все це. Тобто вона має досить вільну форму, але ця частина спектру електронної музики для мене завжди була найцікавішою, просто тому, що в ній є інновації в тому, як побудувати басовий звук, наприклад. Він неймовірно складний, і я майже впевнений, що в кінцевому підсумку це якийсь пресет для Serum (ред. — сміється).

JorDee: Точно, той самий, єдиний, ще з 2004 року.

Але мені все одно подобається, як він побудований, як він працює, і це дуже високий рівень внутрішньої складності, чим я дійсно захоплююся.

Я також зрозумів, що концепція діджея — це щось подібне до рок-гурту з усіма його плюсами і мінусами. Як рок-гурти, коли вони маленькі і сирі, то мають неймовірну енергетику, але потім з’являються Guns N' Roses або KISS, які грають на стадіонах, і це жахлива музика. Дуже, дуже погана музика, це вже точно не рок, це просто шоу, по суті, розважальна подія. І я переконаний, що танцювальна музика також має цей феномен, цю кореляцію якості та масштабу. Розумієш, що я намагаюся сказати?

JorDee: Так, безумовно. Як ти вважаєш, які виклики стоять перед артистами у 2025 році?

Stimming: Ми повертаємось до того, про що я вже казав. Найбільший виклик — це бути поміченим, і це дійсно так, це як друга частина твоєї роботи. Перша половина — це створення власне музики, друга — піклування про те, щоб тебе бачили на всіх платформах.

JorDee: Яке майбутнє живих виступів у цифрову епоху?

Stimming: Я все ще чекаю, коли формат лайв-сетів буде зрозумілий звичайним людям. Тому що ніхто не розуміє, що я роблю, всі думають, що я просто діджей. «О, ти діджей!», а я такий: «Ні, я граю за схемою діджея, але виконую тільки свою музику, це зовсім інша річ». Насправді, це ще й неабиякий стрес, коли я маю розкачати людей, а у мене є тільки мої треки. Тоді як діджей, який грав до мене, ставив щось зовсім інше — набагато більш енергійне, швидке, брудне. А потім приходжу я зі своїм авторським матеріалом… Часом це дуже непросто.

Втім, було б ще складніше, якби я мав більше свободи, бо свобода також включає в себе можливість піти в неправильному напрямку, виконувати щось дуже нудне. Тож життя в цифрову епоху полягає в розумінні…

JorDee: В розумінні аудиторії.

Stimming: Так. Це те, що нам потрібно, а технічно обладнання стає все кращим і кращим. Це вражає. Воно стає меншим, краще звучить, більш портативне, більше функцій на квадратний сантиметр. Неймовірно!

JorDee: Я абсолютно з цим згоден. Все, що нам треба — це розуміння. І я вважаю, що кожного разу, коли ми виступаємо, ми потроху навчаємо аудиторію. Наприклад, люди з мого близького оточення, коли хтось приходить і запитує, чи я діджей, завжди кажуть: «Ні, цей хлопець не діджей. Просто підпишіться на його Instagram і ви побачите, що він не діджей, він музичний продюсер, музикант».

Що ти думаєш про майбутнє вінілу і аналогового звуку? Тому що є статистика, що насправді продажі останнім часом досить непогані. І вони стають все більшими і більшими з кожним роком. Але в спільноті андеграундної електронної музики тільки близько 10 процентів артистів можуть дозволити собі надрукувати платівки.

Stimming: І все одно вони не зароблять грошей на цьому. Чесно кажучи, так було завжди. Я не знаю, можливо, вініл — це просто дуже чарівний носій, і це те, що підтримує його життя. В ньому дійсно дуже багато шарму. Я люблю вініл і думаю, що за ним майбутнє. Все інше в принципі марне.

JorDee: Я якось бачив відео з інтерв’ю Джейн Фітц, де вона сказала, що зараз ніхто не є діджеєм, всі стали USBJ’s (ред. — сміється).

Stimming: Гарно сказано.

JorDee: Який твій найпам’ятніший лайв-сет? Чи були моменти, коли все пішло не за планом?

Stimming: Нажаль, таке трапляється, і я ненавиджу ці моменти, якщо чесно. Наприклад, пристрій, який я використовую, 1010music blackbox — це, по суті, стример. Це стример аудіоданих, які транслюються з карти пам’яті micro SD. Все, що ви чуєте, передається в потоковому режимі. І кожного разу, коли він завантажується, він також завантажує свою операційну систему, і в цьому процесі завантаження щось може піти не так. Або якщо, наприклад, є перебої з постачанням живлення. Тож дуже погано, коли щось подібне трапляється, але зазвичай все добре.

А ще кумедний епізод був, коли я був на концерті десь у Швейцарії і діджей, який мав грати після мене, кудись пішов. Тобто він просто звалив. Я вимушений був відіграти найдовший сет за всю мою кар'єру, що тривав близько трьох з половиною годин, оскільки організатори попросили мене: «Гей, а ти не міг би просто зіграти все заново?». І я відповів, що ні, а потім я закінчував сет і шукав очами діджея, але його так і не було. Це був особливий момент, коли я відчув себе абсолютно вільним, і це була свобода в поєднанні з грайливістю, тому що я вже виклався на повну, я більше не можу зробити щось неправильно. Тож я просто дозволив собі робити дійсно сміливі речі, і так, саме тут відбувається магія.

JorDee: У мене був такий самий досвід місяць тому.

Stimming: Справді?

JorDee: Я грав лайв-сет на івенті, присвяченому випуску освітньої програми «Майстерня», це проєкт спілки київських клубів UNight і бренду Jägermeister. А після мене мав грати мій друг, і його ноутбук зламався та почав видавати 400 BPM.

Stimming: Трясця.

JorDee: Але він зрозумів це лише через 40 хвилин після того, як я закінчив свій сет. Тож він мені каже: «Jordee, зіграй щось, зіграй щось!». Я кажу: «Гаразд». На щастя, я можу джемити будь-коли, бо мій сетап зроблений саме для імпровізації. Іноді таке трапляється, і нам треба пристосовуватися.

Stimming: Так, звісно. Треба продовжувати боротися.

JorDee: Як ти ставишся до тривалих сетів? І наскільки важливо для артиста утримувати аудиторію протягом декількох годин?

Stimming: Мій сет розрахований на 90 хвилин, але я можу відіграти і 120, але це тому, що я все ще граю ті треки, які у мене є. Наприклад, KiNK (ред. — Страхіл Вельчев, болгарьский діджей і продюсер), він використовує біти, які він може перемішувати наче це вічний двигун.

JorDee: Так, я багато аналізував його сети, тому добре пам’ятаю всі його прийоми.

Stimming: От. Тож це дозволяє йому грати хоч чотири години поспіль.

JorDee: Це точно, він може грати весь день.

Stimming: І це чудово. Це дуже, дуже вражаюче досягнення. Але знаєш, мені дуже подобається, коли я створюю трек і розповідаю історію саме так, як я це роблю, тому що я свідомо прийняв таке рішення.