Історія Stezhka

Менш ніж за два роки Stezhka виросла зі стихійної вечірки «для своїх» в потужне ком’юніті, що займає важливе місце на київській андеграунд-сцені. Один із засновників Stezhka — діджей, промоутер, маркетолог і бренд-стратег Alex Perera — поговорив з Mixmag напередодні очікуваної вечірки цієї суботи. Квитки тут.

Mixmag: Алекс, поки ми не занурились в історію Stezhka…, а правда, що ти був дотичним до книги про історію українських вечірок, що робили Banda Agency та хлопці з Katacult?

Alex Perera: Так, я тоді працював в «Абінбев Ефес Україна», де пройшов шлях від асистенту до бренд-менеджеру Bud. Це був 2019 рік. В мене була керівниця і ми разом тоді залучили Banda, щоб вони розробили креатив та стратегію для бренду. Однією з їх пропозицій була книга про легендарні вечірки України. Але які саме? Бо з огляду на специфіку регіону Bud підтримує дуже різні музичні сцени. В Західній Європі це може бути контракт із Tomorrowland. В Україні ж ми вирішили зробити акцент на андеграунд-сцені. Беручись за книгу, ми розуміли, що маємо зробити щось таке, що викликатиме емоційний зв’язок в читача, а не буде сприйматись як разовий маркетинговий булщіт. Тому ми долучили до її створення безпосередніх діячів сцени та свідків тих подій.

Mixmag: Ми зараз робимо щось схоже в рамках рубрики «Меморіз», де досвідченні діджеї діляться своїми спогадами — хтось з них застав ще самі витоки, початок 90-х; в когось був пік активності в нульових. Твої перші спогади про вечірки — це вже десяті?

Alex Perrera: Зараз мені 29 років, але я почав ходити в клуби дуже рано. В 15 років я дружив зі старшими дівчатами, і вони допомагали мені потрапляти на вечірки, хоча я в свої 15 виглядав років на десять (ред. — сміється). Здається, це були просто якісь паті в центрі: Skybar, Vodka Bar, D’Lux, клуби в Арені.

Mixmag: Ти тоді вже мріяв стати діджеєм?

Alex Perrera: Мабуть, ще ні. Це відбувалось поступово. Мене завжди захоплювала музика, але я також з дитинства тяжів до реклами. Малим я був прикутим до телевізора саме в той момент, коли починалась реклама. В мене прямо горіли очі. Також я займався танцями в школі-студії ім. Вірського. Мав шанс стати професійним танцюристом, але врешті обрав вищу освіту. Вступив до КНЕУ. Паралельно з навчанням працював, закінчив курс по відео продакшену в KAMA. Після того мене взяли асистентом в продакшен Martini Shot. Далі шапероном на проєкт в Radioaktive Film. Вже як рекламник я працював в агенції Liquid 7. Ходив на танці в My Way. В КНЕУ отримав бакалавра, а потім ще закінчив магістратуру в бізнес-школі в Мілані. Звідки дізнався багато нового про маркетинг, бренд-стратегію. І так воно якось все поступово складалось: музика, танці, реклама.

Mixmag: Тим часом і клуби змінювались…

Alex Perrera: Так. З 2014 року я почав ходити в Closer, і це було щось геть інше на противагу тому, що я бачив до того. Також я встиг застати три останні сезони Казантипу в Поповці. Це теж справило на мене дуже велике враження.

Mixmag: Топ-3 твоїх улюблених танцполи на Казантипі?

Alex Perrera: Медуза — він стояв прямо на воді. Це здавалось дуже незвичним. Колізей — там, де грав хардкор. Я тоді любив важку музику. І, мабуть, головний танцпол. Там я потрапив на виступ Pendulum. Це було незабутньо! Я був закоханий в андеграунд культуру і це поступово переростало в цікавість до діджеїнгу. Але дуже поступово, бо вперше я почав грати десь за вісім рочків по тому (ред. — сміється).

Mixmag: Де навчався?

Alex Perrera: Я закінчив курс в Kultura Zvuka. Грати «на цифрі» мене навчав Recid, а на вінілі — Rustam. Поки я надаю перевагу цифрі, але вже потроху збираю власну сумку з платівок.

ТРИ УЛЮБЛЕНІ ПЛАТІВКИ З КОЛЕКЦІЇ ALEX PERERA

Distance — Closer (Label: Niche Blue, 2003)
Chymera — My Love 2008 (Label: Nice & Nasty, 2008)
Pascal Feos — SYNAPTIC 01 (Label: level non-zero, 2006)

Alex Perrera: В 2021 році я проводив багато часу на Backyard в К41. Ходив туди, знаєш… як до церкви. В суботу не тусую. В неділю встаю зранку, снідаю, п’ю каву і одразу туди – слухати музику і танцювати. Це місце вплинуло на мій смак. Чуєш один трек, другий, інший – відмічаєш для себе; починаєш краще розбиратись. Як раз от в 2021 році я почав навчатись діджеїнгу, занурився глибже в цю тему. Закінчив навчання в 2022 році, і тут мені пише мій приятель Діма Новак: «Не хочеш пограти? Суто для своїх?». Залюбки! І практика, і весело провести час. Я думав, що «своїх» буде 15-20 людей, але прийшло десь 50. Виявилось, що люди мають гостру потребу в тому, аби мати безпечний простір, де можна хоча б ненадовго відволіктись від війни, і ми вирішили продовжити. На другу вечірку прийшло 70-80 людей, на третю – біля трьохсот. Так почалась Stezhka… Саме з третьої події в нас з’явилась назва, віжуали, сенсове наповнення, цінності.

Mixmag: Ця Stezhka — вона звідки і куди веде?

Alex Perrera: Звідки вона іде? Саме від нашого бажання створити безпечний простір для людей. І веде вона нас аж до того, щоб якомога більше людей поза межами нашої спільноти нарешті зрозуміли: свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої. Тому я так часто використовую слово простір, навіть якщо це дещо абстрактне.

Mixmag: …замість того, щоб відмежовуватись реальними стінами, ви ламаєте стіни в головах людей.

Alex Perrera: В точку!

Mixmag: Чи стикався ти з порушенням власних прав та свобод на вечірках?

Alex Perrera: Я був свідком. Не так давно я грав в одному клубі і мене прийшли підтримати моя подруга і її бойфренд. Якийсь хлопець на танцполі почав до неї чіплятись, розпускав руки, намагався її мацати. Вона звернулась до охорони по допомогу. І коли розказувала їм, що відбулось, повз проходив ще один чоловік. Він кинув фразу «радій з того, що тебе взагалі хтось мацає». Типовий прояв токсичної маскуліності. Це показник того, що нажаль, в нашому суспільстві досі є дуже багато проблем, з якими стикаються не тільки представники ЛГБТК+, а й більшість людей. Звісно, ми можемо лишатись в бульбашці власного оточення і радіти тому, які всі довкола толерантні та прогресивні, але в той же час в нас досі неможливо зареєструвати якийсь інший вид партнерства, крім шлюбу чоловіка та жінки. Зараз, під час війни, якщо людина потрапляє в реанімацію, то її партнер не може потрапити до неї. Дозволено тільки чоловіку, дружині, батькам. Та це ж не тільки про одностатеві пари. Умовно, бабуся не може оформити догляд за бабусею чи дідусь над дідусем — так, щоб мати можливість супроводжувати свого партнера, близьку людину у лікарні.

Mixmag: Ти дуже влучно сказав з приводу бульбашки. Бо коли цей місяць тільки-но починався, ми раділи тому, як рясніє стрічка постами підтримки прайд-місяцю. Ти гортаєш стрічку і думаєш: нарешті суспільство дозріло до внутрішніх трансформацій, до прийняття інших. А потім бачиш новини з Closer, де ТЦК показово зірвали вечірку Рейвах, і думаєш: а, ні, то лише здалося.

Alex Perrera: Так, я мав грати на тій вечірці.

Mixmag: І потім ще реакція на цей скандал, на Ходу центром Києва… У Facebook був резонансний пост якоїсь депутатки, яка розлого повторювала цю заїжджену тезу, типу я не проти геїв та лесбіянок, хай вони будуть, але не треба виносити на публіку, хто з ким спить. З чого всі ці люди беруть, що прайд — це саме про це? В їх уяві прайд — це хода, де люди йдуть і хором кричать: я хочу займатись сексом не так, як ви…, а якось так і так! Вони — народні обранці — дійсно так собі це уявляють?.. Попереду ще багато роботи. Але тут постає питання. Якщо між людьми різних поглядів досі існує така прірва, то чи є дієвим інструментом для донесення своєї позиції саме формат рейву та вечірок?

Alex Perrera: Все має працювати в комплексі — від юридичної підтримки до вечірок. Але вечірки в тому числі допомагають доносити свою позицію до людей з більш консервативними поглядами. Та сама Stezhka існує не тільки для ЛГБТК+ спільноти. Ми відкриті для всіх. Для нас не має значення колір шкіри, вік (після 18), гендер, сексуальна оріентація. Головне — бути відкритим та поважати інших.

Mixmag: Це важливе уточнення.

Alex Perrera: Більше того. На перших наших вечірках ми не заклеювали людям камери на телефонах. Потім в чатику нашої спільноти почалась дискусія про те, наскільки це взагалі доцільно. Декого дивувало, як можна говорити про свободу, але при цьому щось забороняти? Тому ми вирішили піти демократичним шляхом та зробити опитування, аби почути всіх наших відвідувачів, замість того, щоб авторитарно приймати рішення. Більшість проголосувала за заборону зйомки. Але частині, яка була проти, ми максимально спробували довести думку, що заборона на відео та фото фіксацію — це про свободу та повагу до оточуючих. Сам прецедент такого діалогу — це крок вперед.

Mixmag: Це хід думки справжнього маркетолога.

Alex Perrera: В тому числі. Я просто за те, щоб людина формувала власне ставлення до чогось тільки через особистий досвід. Можна гортати стрічку і думати, типу: «ой, це все нав’язане. якісь ліваки, це все пропаганда». А можна прийти, побачити все на свої очі та відчути цю свободу та абсолютно щиру повагу один до одного. Мої власні трансформації відбувались так само. Я завжди був толерантним до інших, але тільки потрапивши на Кирилівську, я вперше побачив, як хлопці вдягають шкіряні штани, підводять очі, створюють яскраві образи. І тільки після того я зізнався собі: о, мені це подобається! Почав також підводити очі, в моєму гардеробі теж з’явились шкіряні штани. Звісно, я не прийду в такому вигляді в офіс на роботу, але розкривати свою індивідуальність — це прекрасно.

Mixmag: Stezhka також вирізняється тим, що ви дуже вільно експериментуєте з музичними жанрами на своїх вечірках. Бо є певний канон квір-вечірки — це має бути диско, саунд зі стрімів HOR, зараз ще «новий транс».

Alex Perrera: Так-так! Ми не дотримуємось цього канону. Зараз набирає обертів чергова хвиля бейс-музики і ми не оминаємо її увагою. На наших вечірках, окрім диско та хаусу, можна почути даб, брейк-біт, прогресів, електро, техно й інші жанри.

Mixmag: Тим часом, диско зараз перебуває на спаді. Два роки тому минула чи не найбільш потужна хвиля популярності жанру ще з 70-х, і тепер певний час диско буде лишатись моветоном на клубній сцені.

Alex Perrera: Я завжди поважатиму диско. Це те, з чого почалась історія танцювальної музики, та разом з тим, історія боротьби квір-спільноти за свої права. Але ти правий, зараз диско не на такому піку популярності, як було раніше. Це нормально, усе циклічно. Наша відповідь поточним трендам — мультижанровість та еклектика.

Та є ще один аспект. Ми помітили, що молодь надає перевагу швидким жанрам — техно, транс, а старші за віком люди все одно лишаються прихильниками хаусу та споріднених жанрів. Їм подобається, коли музика повільніша та більш мелодійна.

Mixmag: Це елементарна фізіологія.

Alex Perrera: Так. Саме тому ми намагаємось апелювати на тільки до тіла, а і до емоцій людей. В нас може лунати як більш серйозна та задумлива музика, так і радісна та безтурботна. По-різному. Єдина зв’язуюча ланка — музика має бути sexy.

Mixmag: Мабуть, саме тому у вас дуже різні за саундом резиденти. Скільки вас зараз? Якщо не помиляюсь, шестеро разом із тобою?

Alex Perrera: Так. Yan Dobro, Kadiristy, Cold Altair, Vladyslav Putistin, Zahvat і я.

Mixmag: Я правильно розумію, що кожен диджей-резидент Stezhka є також членом вашої команди?

Alex Perrera: Саме так. Здебільшого усі резиденти приймають активну участь в організаційних питаннях проєкту. Наприклад, Даша Zahvat від самого початку займалась дизайном. Потім її замінив Ян у ролі арт-директора. Вова Cold Altair створює світлові шоу. Влад та Сергій допомагають з програмною частиною заходу. Також в нашій команді є ще один співорганізатор — Владислав Скорик. Він єдиний в команді, хто не є диджеєм. Влад наш location-менеджер. Саме він є головною людиною на Стежці під час івенту! В нього дуже важлива роль, бо ми любимо експериментувати та змінювати локації. За останні роки чого тільки не було! Ми здатні перетворити на клубний майданчик майже будь-який простір. Якось ми обладнали танцпол просто в коридорі заводського цеху. Ну і звісно, не можна не згадати про величезний вклад Діми Новака. Він, як професійний UX/UI-дизайнер, заклав в проєкт багато цікавого і допоміг всім нам краще зрозуміти: хто ми, для кого, як маємо виглядати? Але, нажаль, Діма поки призупинив свою участь у проєкті.

Mixmag: Stezhka — комерційно успішний проєкт?

Alex Perrera: Наразі ні. Ми піклуємось про команду та намагаємось забезпечити гідну оплату всім залученим до проєкту. Коли щось лишається в касі зі входу, то ми все до копійки донатимо тим, завдяки кому взагалі маємо змогу розвивати якісь осередки клубного життя, мати певні оазиси під час війни. Ще на початку ми з Дімою інвестували у Stezhka власні кошти. І в принципі, зараз ми не говоримо не те що про заробіток, а навіть про повернення цих коштів.

Mixmag: Думаю, зараз всі проєкти та компанії на електронній сцені мають таку ж ситуацію. І звісно, якими б стійкими не були проактивні діячі сцени, але кожен в якийсь момент задається питанням: скільки ще йому треба протриматись?

Ти зараз працюєш бренд-менеджером в Jägermeister. В тебе багато інсайдів зсередини ринку. Як думаєш, чи допоможуть великі комерційні бренди втримати сцену в цей складний період?

Alex Perrera: Щонайменше ми — Jägermeister — точно вже повернулись і робимо це. Наші конкуренти також поновлюють свою активність після тривалої перерви, і це стало помітно саме цього року. Поки потроху. Інвестиції в івенти зараз не можуть бути на тому ж рівні, що й до повномасштабної війни. Ти ж розумієш, бренд має покладатись на кількість відвідувачів, активність барів.

Mixmag: Ситуація тільки-но почала покращуватись, всі пережили складну зиму, перше тепло, бренди нарешті були готові до тестових великих івентів і прямо в цей момент було прийнято закон про мобілізацію. Ми наочно побачили це на фестивалі UYAVA: Єднання. Квиткові оператори кажуть, що в перший день, коли закон вступив в силу, в них продажі встали просто на нуль. Навіть дуже мейнстрімні події. Це нагадує якусь нескінчену «shit happens» естафету: три хвилі ковіду, жорсткі карантини, далі — повномасштабна війна, закриття авіасполучення, комендантська година, блекаути, а тепер ще й страх ТЦК.

Alex Perrera: Так, закон про мобілізацію суттєво вдарив і по нам. Серед нашої багато чоловіків у віці старше 25. Їх стало різко менше. Але повертаючись до брендів, для Jägermeister підтримка сцени наразі — це не скільки про бізнес-інвестиції, скільки про меценатство. В 2022-2023 роках ми робили активності навіть суто в онлайн — влаштовували різні грантові проєкти для музикантів. Ми прекрасно розуміємо, наскільки було тяжко і досі тяжко креативному класу. Коли немає ринкових умов, вони мають спиратись на фінансову підтримку брендів чи громадських організацій. І, до речі, саме тому ми цього року вирішили не тільки повернути премію Jäger Music Awards, але й збільшити призовий фонд та додати декілька нових номінацій. Ми мали на меті показати, наскільки різноманітна зараз українська незалежна сцена та в яких складних умовах наші музиканти створюють продукт світового рівня. А дуже часто це дійсно так — без зайвих перебільшень.

Mixmag: А ви зі Stezhka плануєте вихід на міжнародний рівень?

Alex Perrera: Коли це стане можливим — так, було б круто спробувати.

Mixmag: В якому місті зробили б свою першу західну вечірку?

Alex Perrera: Звісно що Берлін. Але там така конкуренція в нашій ніші, що це був би великий челендж.

Mixmag: Очікувана вечірка цієї суботи — це також великий челлендж? Активно готуєтесь?

Alex Perrera: Так. Цією подією ми фактично закриваємо pride month, тому вирішили зібрати не тільки наших резидентів, а й покликати численних колег з дружніх формацій. Буде два танцполи, один легший за вайбом (диско, EBM, хаус), інший — важчий (бейс, техно). Буде одразу декілька інтригуючих пліч-о-пліч виступів. Я гратиму разом із Мірочкою з Brukxt. Ми також запросили Катю Stieber з Regular Disco, спів-засновницю Платформи Різноманітності Ecce Lizard, Hanna, засновницю Feminine — OCHII, Bellis із проекту Hybrid Movement, Seba Korecky з Vertuha… Повний лайнап та всі деталі можна буде подивитись в нашому Instagram та Telegram.

Mixmag: Ти вже придумав собі образ?

Alex Perrera: Так (ред. — сміється). В суботу все побачите!