Артистка місяця: Poly Chain

Poly Chain — це псевдонім Саші Закревської, багатогранної художниці з Києва. Вона композиторка, діджейка, кураторка та графічна дизайнерка. Музичний шлях Закревської розпочався з класичного навчання гри на фортепіано, яке вона згодом інтегрувала в електронну музику. Після переїзду до Польщі у 2012 році вона почала продюсувати та випустила дебютний психоделічний альбом «Music For Candy Shops» у 2017 році.

Її дискографія включає співпрацю з такими артистами, як Bartosz Kruczyński та Nene H, а також сольні проєкти на таких лейблах, як Die Orakel і Standard Deviation. Примітно, що її мініальбом «Fairy Disco» на Mystictrax є і музичним твором, і закликом підтримати Україну.

Як діджейка, Poly Chain відома своїм характерним стилем, який поєднує електро, техно, IDM та ембієнт. Вона виступала на відомих майданчиках і фестивалях по всьому світу, включаючи такі фестивалі, як Dekmantel, Unsound, Nuits Sonores, CTM Festival, Monument, та клуби — Tresor, Garage Noord, Den Anden Side Robert Johnson Khidi, Le sucre.

Крім своїх музичних зусиль, Закревська активно працює як кураторка і співпрацює з хореографами, театральними виставами та незалежним кіно. Творчість Poly Chain відображає глибокий зв’язок з Україною, і вона наголошує на важливості просування локальної музичної сцени як усередині країни, так і за кордоном.

Mixmag: Саша, привіт! Як справи?

Poly Chain: Привіт, Уля, рада зустрітися.

Mixmag: Почнімо з початку? У тебе класична музична освіта, хочу дізнатися, як виник перехід від класичної музики до електронної. Чи був у тебе момент, коли ти чітко зрозуміла, що хочеш займатися саме електронною музикою?

Poly Chain: Музика завжди була важливою частиною мого життя. Виховуючись у музичній школі, я, можна сказати, вивчала музику як іншу мову. З дитинства ходила в художню школу та грала на фортепіано, але в якийсь момент почала відчувати, що класична музика вже не дає мені того, чого я шукаю. Тому почала експериментувати з іншими жанрами, грати в гуртах. І, зрештою, знайшла свою пристрасть до шугейзу та електронних жанрів. Я була здивована тим, як синтезатори, гітарні педалі та електронні інструменти створюють нові можливості для вираження емоцій. Це був природний шлях для мене.

Mixmag: Звучить цікаво. А як змінилися твої підходи до музичного процесу після переходу до електронної музики?

Poly Chain: О, змінилося все! Власне, з гуртом Summer God Teachings я почала більше занурюватися в технічні аспекти запису, міксування та мастерингу. Я почала досліджувати, як працюють синтезатори, а потім відкрила програму Ableton Live і все змінилося. Це дало мені нові інструменти для створення звуку, і я почала шукати власний стиль. Важливо, що я не маю чіткої межі між класичною і електронною музикою, тому для мене можливість комбінувати обидва напрямки є дуже цікавою.

Mixmag: Я знаю, що ще з підліткового віку ти подорожувала за кордоном, і це вплинуло на твої музичні вподобання. Як саме?

Poly Chain: Так, подорожі дійсно стали важливою частиною моєї музичної освіти. В школі я їздила по обміну в Німеччину, тому мала змогу познайомитися з багатьма музичними жанрами, яких в Україні не було в доступі. Почала слухати такі гурти, як Slowdive, Air, Kid Koala чи The Herbaliser, або класиків на кшталт Kraftwerk. Важливо було не лише знайомитися з новими стилями, але й мати можливість перекладати тексти, вивчати мову, що, безумовно, розширювало мої горизонти. Музика стала ще одним способом спілкування, і це залишило глибокий вплив.

Mixmag: Ти говориш про музику, як про другу мову. Це дійсно цікава метафора. А коли ти вперше зрозуміла, що саме музика є твоїм основним способом самовираження?

Poly Chain: Це відчуття я мала ще змалку. Музика не була для мене чимось додатковим, вона була природною частиною мого життя, як ще одна форма комунікації. І я дійсно не можу уявити себе без неї. Що стосується натхнення, то це не зовсім питання пошуку.

Mixmag: Як ти почала музичну кар'єру? Чи можеш розповісти про свої перші кроки?

Poly Chain: О, це цікава історія! Коли я жила в Польщі, почала активно ходити на концерти улюблених артистів, яких слухала вже років 10. Це було таким особливим досвідом, бо вони не завжди приїжджали в Україну. Я збирала гроші на поїздки по Польщі та Європі, щоб послухати їх наживо. І так почала знайомитись з людьми в індустрії. Наприклад, познайомилася з дочкою польського куратора, який працював на виступі Blockhead з Ninja Tune у Катовіце. Це було велике відкриття.

Mixmag: Ти почала виступати як сольна артистка?

Poly Chain: Так, я почала грати як лайв-артистка, а згодом зайнялася діджеїнгом. І навіть була ситуація, коли мене запросили зробити подкаст для Unsound, а я замість цього записала 16-хвилинний лайв. Це було дуже цікаво, і досі цей запис можна знайти на SoundCloud.

Poly Chain: Свій перший синтезатор я купила в 2010 році, це був значний крок у моїй кар'єрі, з цього моменту я почала потрохи експерементувати з музичним софтом, але він все ще мене лякав.

Mixmag: Ти згадала, що досі не знаєш, в який напрямок хочеш рухатися. Чи це означає, що музика — це для тебе постійний експеримент і пошук?

Poly Chain: Так, це точно так. Музика — це постійний процес. Я завжди шукаю нові шляхи та можливості для розвитку. І хоча я ще не визначилася, в якому саме напрямку йти, я бачу себе, можливо, працюючою з класичними музикантами в контексті електронної музики, як це робить Настя Воган або Катерину Гривул. Музика безмежна, і кожен новий день дає можливість спробувати щось нове.

Mixmag: Яким було твоє становлення як артиста? Чи важко було знайти свій шлях в індустрії, і чи не губишся ти в цій різноманітності жанрів та можливостей?

Poly Chain: О, це дуже складне питання. Я багато разів «загубила» себе в процесі, але це частина розвитку. Минулого року в мене була дуже важка ситуація з лейблом і агентом, коли я змушена була все перервати через принципові політичні розбіжності. Але це дало мені розуміння, що важливіше за все — зберігати свій власний простір, свою музичну безпеку. Я прагну створювати простір, де можу працювати з музикою, без впливу сторонніх осіб чи обмежень. Це важливо, бо музика — це не лише про звук, а й про емоційний простір, який вона створює.

Mixmag: Ти переїжджала кілька разів: до Польщі, до Києва, а потім в Берлін. Як ці зміни вплинули на твою музику та творчість?

Poly Chain: Переїзди були важливими етапами в моєму житті, тому що я шукала себе та можливості для творчості.

Польща відіграла важливу роль в моїй кар'єрі. Саме там я почала активно виступати, там я також зробила великий крок у розвитку своєї музики. Варшава стала для мене своєрідним стартовим майданчиком для музичних подій, і я дуже вдячна за це. В моє останнє літо до переїзду в Київ ми зі знайомими організували галерейний простір U A, куди я запрошувала польських та українських артистів.

Повернення в Київ стало новим етапом, тоді як Берлін — це вже про знайомство з міжнародною сценою. Моя творчість з кожним переїздом змінювалась, і я вчилася знаходити нові поштовхи для розвитку. В Берліні є багато можливостей реалізувати себе як артист, хоча я не сприймаю це місто серйозно.

Mixmag: Як ти відчуваєш різницю між українською і європейською сценою, наприклад, Київ-Берлін?

Poly Chain: Берлін зараз дуже закритий і консервативний, хоча там є кілька цікавих майданчиків, як Lark, Kwia чи Globus. Українська сцена не залежить від трендів і швидше фокусується на творчому підході, і це дає більше можливостей для розвитку.

Mixmag: Який вплив війна має на твоє життя і творчість?

Poly Chain: Коли почалась війна, я перебувала в Україні. Ми з колишнім агентом організували мій перший тур після пандемії COVID-19, і я була єдиною людиною в родині, в якої на той момент була робота — тому я продовжувала грати на концертах, незважаючи на всі емоційні складнощі. Це був дуже важкий час, але як музикант я не могла просто залишити сцену. Я зрозуміла, що важливо продовжувати займатися тим, що я люблю, навіть якщо навколо відбуваються страшні речі. Підтримувала волонтерів, передавала гроші на допомогу. Для мене музика була і є місцем, де я можу справді відчувати себе вільно.

Mixmag: Зараз ти вже маєш час подумати, чи змінилося твоє ставлення до певних артистів і ситуацій після початку війни?

Poly Chain: Так, зараз я можу більше рефлексувати. Раніше не було часу на це, бо я фокусувалася на задачах, які стояли переді мною. Наприклад, коли ми організували спільну компіляцію «РАЗОМ ЗА УКРАЇНУ», я розуміла, що важливо донести соціальні посили, хоча це було непросто. Моя позиція щодо артистів, які працюють в Росії чи з російськими артистами, давно сформувалася, і це частина мого активізму.

Poly Chain: Я відчуваю, що зараз усе змінюється, і деякі українські артисти стали, напевно, більше гастролювати через свою національність, а не через музичну кар'єру. Я помітила це ще у 2022 році.

Mixmag: Зрозуміло. Що зараз відбувається у твоїй кар'єрі? Як ти займаєшся музикою чи іншими проєктами?

Poly Chain: Цього року візуальна частина моєї роботи була більш активною, ніж музика. Разом з дослідницькою командою Центру Просторових Технологій ми зробили декілька європейських виставок про події в Маріупольскому Драматичному Театрі. Візуальний ресурс, який я створюю, дуже схожий на те, як працює діджей. Мені доводиться сортувати величезну кількість матеріалів, пов’язаних з війною й окупацією. Це дуже важлива робота, бо я можу допомогти привернути увагу до війни в Україні й при цьому розвивати свою кар'єру.

Mixmag: Дуже круто!

Mixmag: Ти неодноразово згадувала про ідею створення платформи для розвитку талановитих людей. Розкажи більше про цей проєкт.

Poly Chain: Так, зараз я займаюсь запуском лейбла та платформи для творчих людей, для тих, хто працює в аудіовізуальному мистецтві, музиці, перформансах. Це місце, де люди з різних сфер можуть взаємодіяти та створювати щось нове разом. Я також працюю над розвитком платформи і з українськими артистами. Я хочу створити безпечне середовище, де люди можуть виражати себе.

Mixmag: Це цікава концепція. Як цей проєкт буде виглядати на практиці?

Poly Chain: В ідеалі це буде самобутня спільнота, де кожен буде мати можливість працювати разом з іншими людьми на різних рівнях та в різних жанрах, поєднувати аудіовізуальні частини та перформативність. Я хочу об'єднувати різні напрямки, поєднувати їх в один цілий процес. Це дасть можливість українським артистам, та й не тільки, створювати цікаві проєкти й знаходити свою аудиторію.

Запустити лейбл Lightronics я планую вже в кінці квітня цього року, починаючи з діджитал релізу власного матеріалу, щоб протестувати всі процеси роботи з дистрибуцією та запуском PR кампанії. Це буде повноцінний LP на 15 треків. Також ми працюємо над візуальним матеріалом з українськими артистками Софією Булгаковою та розробляємо мерч разом з Юлією Шумішиною. Як то кажуть — стей тюнд!