Інтерв'ю: Perel

Perel — продюсерка, діджейка та вокалістка з Берліна, яка органічно поєднує меланхолію 80-х із пульсом сучасної електроніки. Після проривного альбому «Hermetica» на культовому лейблі DFA Records та виступів на ключових майданчиках — від Panorama Bar до Sónar Festival — вона закріпила за собою репутацію артистки поза жанровими рамками.

Треки Perel звучать у сетах Dixon, Jennifer Cardini, Roman Flügel та інших корифеїв сцени. У своїх власних виступах вона змішує техно, італо, нью-вейв, електроклеш і синт-поп — додаючи до цього впізнаваний вокал і тонке відчуття атмосфери.

Спеціально для Mixmag Україна Настя Платинова поговорила з Perel про силу інтуїції, виклики музичної індустрії, вплив терапії на творчість і про те, чому справжній успіх — це тиша всередині.

Mixmag: Нещодавно ти випустила новий трек «Ice Bear». Це ремікс на пісню культової німецької групи Grauzone. Як загалом німецька культура вплинула на тебе як на людину та на артистку?

Perel: Очевидно, я народилася в Німеччині і виросла тут. Думаю, що багато музики, особливо від Grauzone, впливало на мене на підсвідомому рівні. Здається, я чула цю пісню по радіо або мої батьки вмикали. Цей трек вийшов ще до мого народження, але він став своєрідним хітом або класикою альтернативної сцени в Німеччині.

Perel: Німецька музика не завжди була для мене суперважливою, бо в підлітковому віці ти слухаєш різне — Spice Girls, Backstreet Boys, щось таке. А вже пізніше я стала більш вибірковою в музиці, ти знаходиш свій смак, відкриваєш старі платівки й дивишся на них інакше. Мені просто подобались тексти й те, наскільки це мистецьки зроблено, у той період було багато класного в німецькій музиці.

І до речі, хочу додати: це насправді повноцінна кавер-версія, не ремікс. Гурт офіційно схвалив усе. Їм сподобався трек. Я перезаписала всі інструменти і мені допоміг один хлопець, який добре грає на гітарі, бо я сама не граю.

Mixmag: І ти зв’язязалась з гуртом Grauzone?

Perel: Так, мій менеджмент це зробив.

Mixmag: Круто. Ви працювали разом?

Perel: Ми не працювали разом. Ми просто хотіли, щоб усе було офіційно, через ліцензії. Думаю, це нормально, коли робиш справжній кавер. І їм, здається, дуже сподобалось. Вони самі вийшли на зв’язок, це було дуже приємно.

Mixmag: У 2018 році ти виступала в Україні. Можеш розповісти, як це було і які спогади залишились?

Perel: Так, я дуже добре це пам’ятаю. Мені дуже сподобалося місто, атмосфера, люди. Коли я виступала, була вражена, скільки людей знали мою музику. Тоді тільки вийшов мій перший альбом на DFA, і я не очікувала, що стільки людей його чули. Це було дуже приємно. Сцена була дуже живою. У мене залишились найкращі спогади.

Mixmag: Ти згадала DFA Records. Вони дали тобі потужний старт. Це було схоже на історію Попелюшки: молоду артистку помічає відомий і впливовий лейбл майже одразу. Розкажи, як усе почалося — вони самі звернулись до тебе?

Perel: Так. Я поїхала в Нью-Йорк просто у відпустку й зіграла сет на LOT Radio. І коли я грала, зайшов Juan McLean, він давно працює з DFA. Він спитав, що це за музика, а я сказала, що це мій новий трек. Потім лейбл сам написав мені й запитав, чи є в мене ще щось. Я не могла повірити. Я була фанаткою DFA, і не могла уявити, що колись потраплю туди. На той час не було жодного німецького артиста, який випускався там.

Потім усе привело до мого першого альбому, і вони справді дали мені поштовх. До цього я щось випускала, але не могла жити з музики. Я дала собі два роки на спробу заробляти музикою, подивитись, вийде чи ні. І тоді це сталося зовсім неочікувано.

Mixmag: Але потім у вас були складнощі. Як ти зараз до цього ставишся? Чи підтримуєш контакт із ними?

Perel: Те, що сталося всередині DFA, було дуже сумно, бо я дійсно любила цей лейбл і досі люблю. Мене засмутило, як все вийшло в результаті, але з часом рани загоюються. Ми час від часу на зв’язку. Очевидно, мені потрібно було йти далі. Немає жодної образи, іноді все трапляється з якоїсь причини.

Mixmag: Який головний урок ти винесла зі співпраці з великим лейблом?

Perel: Вся сила і енергія в тобі. Навіть якщо лейбл відкриває тобі двері, ти маєш мати власну впевненість в тому, що ти робиш. Спочатку я трохи розгубилась: «О боже, вони мені допомогли!», — і не знала, що робити. Але завжди довіряй собі. Уся сила всередині. Усе може змінитись дуже швидко, і не важливо, великий це лейбл чи малий. Головне — вірити в себе і шукати свій шлях.

Mixmag: Як ти визначаєш успіх?

Perel: Це справді дуже гарне запитання. Успіх починається всередині тебе. Навіть маючи успіх, можна бути нещасним і завжди хотіти більшого. Справжній успіх — це спокій всередині, коли ти щасливий з тим, що маєш. Музична індустрія мінлива, сьогодні ти в тренді, завтра про тебе забули. Треба мати внутрішню стабільність, для мене це і є справжній успіх.

Mixmag: Ти випустила декілька синглів за останній час. Плануєш повноцінний альбом?

Perel: Поки що ні. Мені треба було знову знайти себе. Особисті труднощі вплинули на кар’єру. Але зараз я відчуваю, що повернулась до себе. Можливо, буде альбом, можливо — ні. Але колись він точно буде.

Mixmag: Багато електронних артистів зараз більше фокусуються на синглах, а не альбомах. Як ти ставишся до цього?

Perel: Є величезний тиск на релевантність у стрімінгах, тому багато хто випускає сингли, щоб догодити алгоритму. Але знову ж таки, усе залежить від тебе. Якщо хочеш розповісти історію через альбом, то обовʼязково маєш це робити. Немає ніяких правильно чи неправильно, краще за все тримати баланс.

Mixmag: Сьогодні музиканти відчувають тиск з боку алгоритмів і соціальних мереж. Чи відчуваєш, що мусиш бути присутньою в Instagram чи Spotify, щоби залишатися в професії?

Perel: Так, я відчувала це, не буду брехати. Але це не працює в довгостроковій перспективі, бо якщо робити не автентично, це не має сенсу. Зараз я повернулась до соцмереж у більш ігровому режимі і просто роблю те, що люблю, не думаючи надто багато. Я знайшла свій візуальний стиль, який просто є продовженням моєї музики, і я підтримую його через соціальні мережі.

Mixmag: Якщо завтра зникне Instagram — чиї кар’єри зникнуть разом із ним?

Perel: Я не знаю, думаю, багатьох. Але завжди з’являться нові платформи, як от TikTok, з абсолютно іншим підходом. Я зрозуміла: кількість підписників уже нічого не значить. Можеш «вистрілити» навіть із одним фоловером, бо алгоритми непередбачувані. Але все це зовнішнє і якщо зникає одна платформа — з’являється інша. Це просто гра.

Mixmag: Ти часто говориш про інстинкт і власний шлях, і про те, що потрібно робити те, що тільки ти відчуваєш правильним. Але зараз багато артистів йдуть за трендами, бо це більша аудиторія, що дорівнює більшому прибутку і впізнаваності. Як ти балансуєш між творчістю і бізнесом?

Perel: Я зрозуміла, що не треба приділяти багато уваги хайпу, тому що він приходить і йде. Краще будувати довготривалу кар’єру. Якщо ти йдеш за своїм стилем, що не так легко, особливо в часи, коли навколо так багато інформації і ресурсів, які хотілось би імплементувати в свою музику. Так можна робити, але головне памʼятати, хто ти є насправді, і робити це так, як ти любиш. Ми змінюємось, і це видно в музиці. Але завжди треба триматись себе і не гнатися за трендами.

Mixmag: А якщо стиль не працює — може, варто зробити щось хайпове?

Perel: Ні, ніколи. Люди це відчувають миттєво. Ми всі дуже тонко пов’язані. Якщо ти женешся за чимось, ти втрачаєш себе, і люди це бачать. Якщо не працює — значить, треба спробувати інший підхід. У кожному жанрі є свої зірки. Не треба змінювати стиль заради хайпу.

Mixmag: Коли слухаєш твою музику, складається враження, що ти не належиш до жодної конкретної сцени. Ти з цим згодна?

Perel: Так, певною мірою.

Mixmag: Як би ти описала свою нішу в музиці?

Perel: Це кросовер. До того, як з’явився «indie sleaze» камбек, це просто називали еклектичною електронікою.

Mixmag: Чи порівнюєш ти себе з іншими? Як справляєшся з цим?

Perel: Раніше порівнювала, зараз ні. Просто спостерігаєш і відпускаєш. Усе починається з впевненості в собі. І тоді нічого іншого не має значення: ані тренди, ані хайп, ані чужі успіхи.

Mixmag: Я бачу людину, яка ходить до психотерапевта (ред. — сміється).

Perel: Так, саме так. Але можна роками ходити на терапію, й нічого не зміниться, якщо не почнеш по-справжньому усвідомлювати себе й щодня практикувати та жити в моменті.

Mixmag: Ти відкрито говориш про психічне здоров’я і про його вплив на творчість. Чи твоя музика народжується з болю, чи навпаки з внутрішньої стабільності?

Perel: І те, й інше. Я пишу музику, коли в мене стабільний стан. Але я стабільна навіть у труднощах і коли мені важко. Тому що десь глибоко всередині мене є щось недоторкане, і це потрібно втілити й випустити назовні. Біль дає зростання, а потім робиш музику, ти відпускаєш її в світ і спостерігаєш, що з цього виходить. Те, як я сприймаю світ, втілюється в моїй музиці. Моя музика — це і є я.

Mixmag: Яке питання ти завжди хотіла б почути на інтерв’ю — і як би відповіла на нього?

Perel: Треба подумати. Поки не маю відповіді.

Mixmag: Може, є щось, що ти хотіла би просто сказати, поділитись з іншими?

Perel: Я хочу сказати, що мені справді було добре зараз бути тут, я дуже ціную це. Ми зробили класні фото, обговорювали особисті теми, про нарцисичних колишніх. І мені завжди подобається, як пристрасть до мистецтва об’єднує людей. Це справді щось глибоке. Я пережила дуже складний період за останні роки й особливо останні тижні. І так добре зараз просто бути тут, не думати про це — або навіть думати, але в приємному ключі. Дякую.

Mixmag: Дякую тобі. І останнє питання. Яка твоя guilty pleasure пісня?

Perel: О, їх багато! Одна з них — «Waiting for Tonight» Джей Ло. Або якісь дуже попсові треки з початку 2000-х. Іноді я слухаю щось типу chill out playlists зі Spotify по типу «late night jazz», і думаю: «О боже, тільки б ніхто не знав, що я це слухаю». Або плейлісти з «частотами» — «мароканські вібрації», щось в такому дусі.