Шеф-редактор Mixmag Україна записав дебютний мікс і запустив власну мікс-серію

Напередодні святкування другої річниці Mixmag Україна ми плануємо трохи більше розказувати про всіх тих чудових талановитих людей, які щоденно працюють над розвитком нашого медіа. Зазвичай вони залишаються «поза кадром», хоча й мають безліч талантів та творчих амбіцій.

До прикладу, шеф-редактор/арт-директор Mixmag Україна Олексій Варениця є затятим дігером, який добре знається на маловідомій музиці та має вражаючу колекцію записів. Днями він нарешті зібрав ці «скарби» в дебютний мікс, що стало імпульсом для створення творчого альтер-его (Cherchez La Drum) та запуску його власної мікс-серії (Only Diggers Left Alive).

За такої нагоди ми записали флеш-інтерв’ю з Олексієм в психоделічному форматі розмови за сусіднім робочим столом. Слухайте мікс та читайте історію Cherchez La Drum нижче:

Mixmag: Як давно ти планував старт DJ-кар'єри?

Cherchez La Drum: Можна сказати, що ця ідея завжди була у мене перед очима, як щось настільки очевидне, що навіть трохи соромно справді брати та робити це. Втім, скажу як є: у якийсь момент я настільки розчарувався в рівні та цінностях сучасної світової DJ-сцени, що мені захотілося зробити проєкт, який шануватиме і зберігатиме славні традиції справжнього діджеїнгу. Я точно не один у цій битві, є безліч чудових мікс-серій, зокрема в Україні. Наприклад, Difficult Dance, Regulardisco, ТАКТ… цей список можна продовжувати. Але цьому флангу точно не завадить посилення.

Mixmag: Перший мікс пронумеровано як #001. Це значить, що серія буде тривалою! Кого плануєш покликати в наступні епізоди?

Cherchez La Drum: Поки що наступні епізоди у стадії підготовки, проте я можу назвати кілька українських діджеїв, які мені подобаються, і яких я хотів би в майбутньому запросити. Це Руслан Hunt The Unknown, Bogdan Zaiets, Паша On Vogue, Bellis, Pavel Plastikk, Kiptilov, Max Kowalski, Sparkless, Fatsleepmore, а також мій брат Саша. З ним у нас з дитинства ідеальний меломанський коннект і дуже схожий розвиток смаку.

Mixmag: За яким принципом ти відбирав треки для дебютного міксу? І чому зосередився саме на цих жанрах: старенький прогресів-хаус, медчестер, брейкбіт тощо?

Cherchez La Drum: Якщо чесно, я не дуже про це думав… Просто брав те, що подобається в цей конкретний момент. І те, що дивним чином відчувається мною, як актуальний саунд, хоча і половина треків там — це музика з минулого сторіччя. Але можемо зробити реверс-інжиніринг, мені самому цікаво. Думаю, цей вектор запустився, коли ми записували випуск про медчестер для Go West Podcast.

Тоді я почав глибше вивчати ранню британську електронну музику, натхненну «другим літом кохання». Те, що звучало наприкінці 80-х та 90-х у таких британських клубах, як Haçienda, Shoom, Renaissance, Spectrum. Тобто, ейсід, прогресів-хаус, ембієнт-хаус в дусі The Orb, прото-транс, різні експерименти на стику хауса та психоделії.

Вже потім на це захоплення наклався глобальний тренд на євроденс та дрім-хаус, який ми спостерігаємо останніми роками. Хоча це і занадто кітчева музика на мій смак, але все-таки на рівні настрою, естетики, ностальгії за безтурботними часами з вічно-блакитним небом і лініями електропередач, що розрізають його, це теж спрацювало. Але не обійшлось і без музичного гумору, це моє слабке місце. Я не можу зробити мікс, в якому не буде жодного «смішного» треку.

Mixmag: В який спосіб ти дігаєш?

Cherchez La Drum: Скажу одразу, що в моєму випадку це не вініл. А в цифровому форматі я дігаю всіма доступними засобами: радіо по треку в Spotify, плейлисти на стрімінгах, спеціальні нішеві канали з прем’єрами на YouTube та Soundcloud. Звісно, Bandcamp, користувацькі колекції в Soulseek, застосунок ROVR (рекомендую до речі) і навіть Reels. Іноді я беру щось з чужих сетів і я цього не приховую. Важливий не тільки сам трек, а й те, як ти його обіграєш в своєму міксі.

Mixmag: А як щодо виступів наживо? Є такі плани?

Cherchez La Drum: Одна з опосередкованих цілей запуску мікс-серії, яку я від початку тримав у голові, це розширення та зміцнення ком’юніті… навіть не дігерів, а скоріше діджеїв-естетів. Слово «дігери» використане в назві, це такий маркетинговий гачок. Але насправді серед дігерів є люди, які є, перш за все, саме колекціонерами. Це як спорт, їм просто подобається шукати — збирати унікальні, вінтажні конверти на вініловій полиці. Для таких людей елемент рідкості та раритетності музики є першочерговим.

Для мене ж важлива передусім музична складова. Наприклад, у моєму міксі є трек Elkka — «Thirsty». Elkka — це дівчина з Лондона, яка є однією з найтрендовіших, найхайповіших артисток в світі прямо зараз. Але я не кручу носом через цей факт. Типу, це не ексклюзив, її всі знають. Бо мені важливіше те, що у неї класна музика, яку мені вдалося дотепно вбудувати в свій сет.

При цьому мікси, зібрані лише з актуальної музики, я не люблю просто тому, що я їм не дуже вірю. Бо ті, хто збирають тільки найсвіжіші треки — це, перш за все, люди, які думають про розвиток власного профайлу, букінг, стріми тощо. Вони завдяки міксам обмінюються крос-промо з іншими артистами, саппортять друзів, колег по лейблу тощо. Я приймаю це як частину гри, але в цьому немає трушного меломанського підходу. Бо такий діджей скоріше про кар'єру, а не про музику. Оскільки меломан не може слухати лише сучасне, це буде для нього дивно та просто неприродно. Людину, яка щиро цікавиться музикою, завжди тягне досліджувати витоки жанрів; її відносить в золоту епоху того чи іншого напрямку, саунду.

Словом, так, я планую зробити івент, на якому зможу зібрати меломанську публіку і дати пограти моїм улюбленим діджеям та, звісно, відсвяткувати запуск моєї мікс-серії. Повноцінний анонс відбудеться днями, але я точно можу сказати, що ця вечірка пройде 30 серпня на даху The Sinners. Запрошую всіх у гості!