DJ Shadow повертається з альбомом за мотивами горор-коміксів 50-х

DJ Shadow наче Квентін Тарантіно від світу електронної музики. Ерудит, дігер та постмодерніст, ненаситний до збору артефактів поп-культури із далекого минулого. В той самий рік, коли на екрани вийшов революційний еклектичний шедевр Квентіна «Кримінальне Чтиво», DJ Shadow почав роботу над своїм першим альбомом «Entroducing….». В 1994 році Тарантіно пояснював журналістам, що камера — це лише інструмент, завдяки якому він збирає воєдино численні історії, алюзії та явища, які надихали його протягом життя. Схоже мислив і DJ Shadow. В своїх перших інтерв’ю він казав: «Вініловий програвач — це мій гід музеєм минулого».

Над «Entroducing….» Джо Девіс (ім’я артиста) працював понад два роки та врешті видав його в 1996-му на модному тоді британському лейблі Mo’Wax Джеймса Лавелля (UNKLE). Це був перший альбом, повністю зроблений із фрагментів інших записів, що затверджено відзнакою у Книзі рекордів Гіннеса.

В той час, як інші бітмейкери шукали семпли, з яких можна було б зробити хуковий біт, Shadow конструював з сотень забутих записів власну концептуальну мозаїку, що дарує слухачеві кінематографічний досвід. Він встановив нову планку якості для наступних поколінь бітмейкерів в жанрах тріп-хоп та абстракт хіп-хоп.

Частіш за все, говорячи про «Entroducing….», меломани згадують, що на тому альбомі DJ Shadow семплував Run DMC, Bjork, Metallica чи Nirvana. Але окрім цього, продюсер використав безліч записів, які сьогодні вже не доступні в жодному стрімінгу, включаючи функціональну музику, композиції для ТБ чи кіно. Знаходити всю цю музику у вінілових лавках було доволі складно, тому Shadow іноді робив ріпи з компакт-дисків та годинами мучився над балансом звуку. Бо фрагменти записів звучали дуже по-різному, а задля бажаного ефекту їх потрібно було привести до спільного знаменника. В цьому діджеєві допоміг тоді ще маловідомий Даніель Накамура. Трохи згодом він став відомим світові як Dan the Automator — ідеолог Gorillaz, студійний ментор Kasabian та Primal Scream.

Shadow же після успіху «Entroducing….» не поспішав «кувати залізо», та, не зважаючи на тиск від лейблів, що закидали його пропозиціями та авансами, працював над наступним альбомом стільки, скільки вважав за потрібне. Тож другий лонгплей «The Private Press» вийшов аж через шість років. Саме на цій платівці стався перший великий хіт продюсера «Six Days». Це був навіть не колаж з різних пісень, а фактично реворк старої пісні ліверпульского гурту Colonel Bagshot. Тож Shadow вкотре довів, що має унікальний хист знаходити серед старого мотлоху сяючі алмази. Відео до пісні зняв статусний режисер Вонг Кар-Вай, а лейбл MCA силоміць втиснув сингл до хітового саундтреку «Форсаж 2».

Справу було зроблено: перед DJ Shadow відкрились всі двері. Вже третій альбом він підписав на Universal, отримавши нечувану нагоду: семплувати будь-який андеграунд та видавати цей стафф тиражом рівня поп артистів. До того ж статус мейджорного артиста дозволив продюсерові залучати до запису зіркових вокалістів і реперів. Починаючи з третього альбому «The Outsider» і аж до останнього (вже шостого) лонгплея «Our Pathetic Age», DJ Shadow встиг попрацювати разом з Q-Tip, Talib Kweli, Little Dragon, Run the Jewels, Нільсом Фрамом, Nas, De La Soul та Полом Бенксом з пост-панк гурту Interpol.

Оминаючи все те, що вже було ним знайдено та використано, Shadow сягнув аж до горор-коміксів 50-х років. Виявляється, було в природі і таке:) Він зробив з горор-коміксів новий надихаючий всесвіт під стать тому, що збудував пізній Тарантіно навколо дивакуватого жанру спагеті-вестернів.

Маючи відправну точку для розуміння того, що саме потрібно шукати цього разу, DJ Shadow закрився вдома та переслухав понад 60 000 платівок з того, що придбав за останні роки, але навіть ще не розпаковував. Також він придбав на аукционі eBay колекцію якогось фріка, що складала 200 касет із записом радіоефірів 80-х років, і уважно переслухав геть усі. Титанічна праця! Тим цікавіше почути, що з цього врешті вийшло.

Із перших прес-матеріалів стає зрозумілим, що на сьомому альбомі ветеран тернтаблізму вирішив звернутись до власних коренів та повністю відмовився від колаборацій з іншими музикантами. «Не бачу сенсу надавати будь-кому злітно-посадкову смугу», — доволі жорстко та відверто сказав Девіс в одному з останніх інтерв’ю.

Реліз «Action Adventure» заплановано на кінець жовтня, а днями вийшов кліп на пілотний сингл Ozone Scraper, в якому можна розчути алюзії на музику зі старих горорів чи sci-fi фільмів в дусі Франко Коллізі. На практиці ж (з даних сайту Who Sampled) Shadow цього разу семплує фінського гітариста Джімі Сюмена, що в 70-х грав метал-фанк у місцевих гуртах (і де він все це знаходить?).

На підтримку синглу вийшло відео авторства Стефано Оттавіано. Це молодий амбітний кліпмейкер зі світу реклами (як і більшість), що вже встиг попрацювати з Diplo та Elderbrook. Він вирішив зняти невеличке mountain bike movie, задля чого знімальна група вирушила з Лондону аж в Узбекистан. Слід нагадати, що раніше кліпи для DJ Shadow двічі знімали в Україні: «Nobody Speak» в Українському домі та «Rocket Fuel» в офісному центрі під Києвом.