Артистка місяця: Vera Logdanidi

Vera Logdanidi — ім’я, добре знайоме всім, хто стежить за розвитком української електронної сцени. Вона — одна з небагатьох артисток, які ніколи не підлаштовуються під модні тренди, а натомість формують власну естетику: глибоку, складну, текстурну. Її звук — це не просто техно, це емоційна мова, що поєднує елементи дабу, ембієнту, мінімалізму та звукової поезії.

Засновниця програми та лейблу Kashtan, співзасновниця серії вечірок Rhythm Büro,

Творчість Vera Logdanidi виходить далеко за межі клубного звучання. У 2022 році її аудіовізуальний проєкт VOICES було представлено в нідерландському арт-просторі MU Hybrid Art House в Ейндговені.

Цього місяця ми говоримо з Вірою про її новий альбом, який готується до випуску, про важливість структури у творчості, про шлях, який обирають одиниці — і не шкодують.

Mixmag Україна: Привіт, Віро! Дуже раді тебе чути.

Vera Logdanidi: Привіт! Секундочку, я тут.

Mixmag Україна: Сподіваюся мене чутно і noise cancelling працює.

Vera Logdanidi: Насправді це дуже цікаво. Суть у фізиці хвиль: навушник захоплює звук і створює його протифазу — інверсію. Так виникає нульова точка, де звук гаситься. І цю технологію застосовують і в навушниках, і, можливо, в Zoom.

Mixmag Україна: Вау. Виходить, ми зараз практично на уроці фізики.

Vera Logdanidi: Трохи так! (сміється) Я ж веду курс із саунд-продакшну (в SKVOT — прим. ред.), і ми з учнями якраз обговорювали тему фази і протифази. Це важливо, бо на етапі мастерингу інколи деякі звуки «зникають».

Mixmag Україна: Мені здається, це ідеальний вступ до нашої розмови. Віра Логданіді починає інтерв'ю... з фізики звуку!

Vera Logdanidi: Абсолютно! (сміється). І, до речі, можемо бути на «ти», мені так комфортніше.

Mixmag Україна: Чудово. Коли ми обговорювали реліз ти сказала, що це твій перший сольний LP — звучить серйозно. Чому ти вирішила що зараз саме час?

Vera Logdanidi: Мені хотілося відчути цей процес.

Через розвиток цифрових технологій ми поступово втрачаємо відчуття, що таке альбом у його первісному значенні. Платформи на кшталт Spotify змінюють сам спосіб споживання музики: слухачі дедалі частіше зосереджуються на окремих треках, а алгоритми підкидають схожі за звучанням композиції. Проте альбом — це не просто збірка треків. Це цілісний вислів, продумана історія, де порядок композицій має значення, набір інструментів в усіх треках тощо. Лише прослухавши альбом від початку до кінця, можна по-справжньому зануритися у задум артиста, відчути настрій і відкрити для себе, можливо, нові смисли.

Ну і для самого музиканта альбом — це не менш важливий етап. Це певний майлстоун у творчості, підсумок певного періоду пошуків і рефлексій, спосіб зафіксувати естетичну позицію у конкретний момент часу.

Mixmag Україна: Цікаво, що багато артистів говорять про момент, коли творчість починає виходити за межі суто особистого. Це якась нова зрілість.

Vera Logdanidi: Можливо це стан, коли ти просто робиш те, що відчуваєш правильним.

Mixmag Україна: Мені здається, твоя музика завжди мала відчуття простору, глибини.

Vera Logdanidi: Дякую! Я справді намагалась зробити щось, що буде мати не тільки танцювальну енергію, а й емоційну глибину.

Я взагалі обираю шлях не миттєвої реакції на тренди, а закладення чогось більшого, чогось із довшим «терміном придатності». І це, напевно, теж частина того усвідомлення, що вже готова як артистка не просто щось створити, а передати певний досвід через музику.

Спочатку ти просто навчаєшся, граєшся зі звуком, експериментуєш, а потім з'являється розуміння, що хочеш зробити щось, що буде мати для тебе і, можливо, для когось ще глибший сенс.

І я не скажу, що в мене зникла цікавість до трендів. Ні. Просто зараз мені важливіше створити свій власний почерк і підхід, який буде окремим від цього швидкоплинного середовища.

Mixmag Україна: І оце відчуття, що ти твориш власний світ — воно наповнює музику певною особливою свободою. Вона стає не про те, «чи це зараз модно», а про те, що ти хочеш сказати.

Vera Logdanidi: Абсолютно. Мені здається, саме це і є суть справжнього мистецтва — бути чесним у тому, що ти створюєш, навіть якщо це не вписується в тренди чи очікування.

Але щоб чогось досягти, потрібно перейти від абстрактного, плаваючого стану до чогось більш конкретного і структурованого. Це підхід, коли ти поєднуєш свою творчість та креативний потенціал з селфменеджментом. Якщо не розкладеш структуру, то все залишатиметься в такому хаотичному, незрозумілому стані.

Особливо важливо це, коли ти вже маєш досвід, розумієш, як працює сцена, коли є що сказати. Тоді потрібно зібратися і структурувати свої ідеї. Найпростіший спосіб — хоча б виписати, чого ти хочеш, як це бачиш, продумати, що треба зробити і в якому стилі.

Це як своєрідне анкетування себе, збори й аналіз того, що ти хочеш, куди рухаєшся, а потім крок за кроком працювати над тим, що ти вивів у результаті аналізу.

Для багатьох людей це може звучати просто, але для творчих людей — це насправді дуже складно. І я навіть зрозуміла, що раніше була проти різних наставників і коучів, але тепер думаю, що якщо людина не може структурувати свої ідеї, може, для когось це і справді рішення. Без структури і дисципліни діла не буде.

Альбом, до речі, який вийде в вересні, це не лише про структуру і бажання поставити галочку. В такій справі важливо, щоб була готовність виразити себе.

Але і певна міра танцювальності теж для мене важлива. У моєму розумінні альбом має бути не просто зібранням окремих треків, а цілісним висловлюванням — різноманітним, концептуально витриманим, нестандартним. Важливо, аби композиції були між собою пов’язані, створювали певну драматургію, але і показували певний спектр.

Mixmag Україна: У твоїх треках завжди багато простору — мені це нагадало японську поезію, де є це «повітря» в кожному рядку. Це дійсно цікаво, бо твій звук дуже витончений.

Vera Logdanidi: Я дуже люблю поєднувати дабові елементи з техно чи діп-хаус каркасом. Моя любов до хаус-музики також дає певний відбиток. Забавно, що з одного боку я асоціююся з діп-техно, а з іншого — досить часто виступаю на великих танцполах із доволі інтенсивними сетами. Зрозуміло, що для примноження таких виступів потрібно було б видавати щось потужне та функціональне також, але в мене цей напрям узагалі не йде, і я не хочу перетворювати студійний час на кон’юнктуру. Класна музика виходить тоді, коли ти працюєш із задоволенням над кожною деталлю.

Mixmag Україна: А розкажи, будь ласка, про візуальну частину альбому.

Vera Logdanidi: Над обкладинкою я працювала з моїми близькими друзями — Маріко та Ромою Скрипченко. Рома зробив багато для всіх моїх музичних проєктів і подій, а Маріко — чи не головний автор моїх найвдаліших фотографій. Мій запит був створити обкладинку з моїм обличчям — дивну, абстрактну, можливо, навіть психоделічну. І ми почали думати.

Зрештою я поїхала до Берліна, щоб ми всі разом могли зануритися в цей процес. Ми зробили багато різних кадрів через органічне скло, поки не отримали дуже дивне й футуристичне зображення. Мені подобається, що обкладинка не AI й не фотошоп. Уся її абстрактність — це справжній кадр та робота над його оформленням.

Там взагалі можна роздивитися багато смислів.Наприклад, я писала альбом у дуже важкий період великих змін, і якщо придивитися — на обличчі ніби є тривожність і погляд назад, ніби у минуле, яке вже ніколи не буде таким, як раніше. Але водночас загальний рух уперед — хай навіть із цією оглядкою, він усе одно є у невизначене майбутнє. Рома і Маріко дуже добре мене знають. І це є дуже класним моментом в роботі з ними над обкладинкою такого важливого для мене релізу як перший сольний альбом — вони розуміють не тільки музику, а й глибокі контексти на бекграунді. І взагалі мені пощастило мати таких талановитих друзів.

Mixmag Україна: Ти обрала свій шлях і хочеш відстояти свою лінію. Як тобі вдається поєднувати клубну культуру і глибоке сприйняття музики?

Vera Logdanidi: Це, насправді, підхід, до якого я прийшла, мабуть, з самого початку. Я починала як діджей дуже давно, майже 20 років тому, так можна сказати, що я вже ветеран цієї справи.

З самих перших років завжди була можливість вибрати найпопулярніший звук та грати більш енергійно і функціонально. Це дуже тупо, але це так працює (сміється).Колеги часто давали мені натяки, що якщо трохи зміню підходи, то швидко отримую більше виступів, кращі слоти. Але я не людина, яка зважує на швидкий результат. Я завжди планую на довгу перспективу і не шукаю моментального хайпу чи легких перемог, типу, швидко отримати більше виступів чи кращих слотів.

Моя музична репрезентація завжди буда більш глибокою, і мій шлях до хоч якогось визнання зайняв дійсно багато часу. Але мене це привело до якісного результату, а не просто до швидких вигод. В кінцевому підсумку, все це зв'язало мене з дійсно цікавими людьми, і навіть якщо я не отримала моментальний результат, це принесло мені більше можливостей і глибшого зв'язку.

Тим самим шляхом я рухаюсь в продакшені. І саме цікаве, що маю внутрішню впевненість у тому, що мій підхід працюватиме. Це дуже сильна енергія, яка мене підтримує.

Нещодавно я розмовляла з другом, арт-діячем. Він питав про те, скільки я заробляю, і чому не отримую набагато більше — мовляв, це цілком можливо. Але я відповіла, що абсолютно впевнена що отримаю те, на що заслуговую, — і ця впевненість в своїх діях дає мені внутрішню опору. Саме вона дозволяє мені рухатися вперед.

Mixmag Україна: Знаєш, коли ти говорила, я подумала, що твоя кар'єра одна з найбільш органічних у музиці. Ти знайшла своє місце, яке залишається непохитним, навіть якщо хтось з інших це не розуміє. І я не знаю жодного музиканта, у якого не було б негативних коментарів, але у тебе завжди відгуки позитивні.

Vera Logdanidi: Є напевне репутація — це результат відвертості, роботи й підходу. Якщо йти таким шляхом, є багато підтримки та довіри від людей.

Але це не означає, що немає хейту. Звісно, є. Чим більше публічної діяльності, чим більше думок, висловлених в інтерв'ю чи постах, тим більше можливих критиків. Але я не зосереджуюсь на цьому. Іноді критика може бути по ділу, іноді люди це роблять для самоствердження. Це треба розрізняти і пам’ятати, шо пройти через це — теж є частиною шляху.

Mixmag Україна: Як на твою думку змінилася сцена після повномасштабного вторгнення?

Vera Logdanidi: Сцена дійсно змінилася, і це складно пояснити одним реченням. Найперше, про що я думаю — це ситуація, в якій опинилися чоловіки. Наша сцена завжди була male-dominated, і це досі відчутно. Я й досі вважаю, що потрібно підтримувати жінок, створювати для них простір, ділитися досвідом. Мені завжди дуже радісно бачити, як дівчата, з якими я працюю, зростають, досягають успіху.

Але треба визнати, що з початком повномасштабної війни все змінилося дуже драматично для чоловіків. Мобілізація, втрата стабільної роботи, постійна тривога — усе це серйозно вдарило по музичній індустрії. Багато талановитих хлопців, які раніше могли створювати музику, організовувати події, гастролювати, зараз не мають такої змоги. Вони або не можуть виїхати, або емоційно й фінансово не витягують це.
Гастролі для багатьох просто закінчились. А більшість артистів заробляють основні гроші саме за виступи. І навіть якщо у декого з’являється можливість десь пограти, для багатьох усе одно це пов’язане з великим стресом: і моральним, і логістичним. Усе це створює нову реальність для сцени і конкретної групи людей. І це я ще не говорю про виклики, перед якими стоїть квір-спільнота, промо-групи, клуби тощо.

Mixmag Україна: Як ми бачимо, музика й творчість продовжують існувати — навіть попри всі труднощі. Нещодавно в мене було інтерв’ю з американським журналістом, який приїхав до Києва й був шокований тим, як багато класного тут відбувається. Але це — його зовнішній погляд. А ми-то знаємо, скільки всього насправді вже немає.

Ми живемо в умовах постійної нестабільності, і, на жаль, цей процес ще триватиме. Наша сцена буде і далі втрачати активних музикантів, лейбли, місця, ініціативи. Особливо поза межами Києва, де й так усе завжди було вразливішим. І це дуже прикро, бо це наша сучасна культура. Але водночас я бачу велику силу в людях, які залишаються, продовжують творити, підтримують одне одного. І, можливо, саме через ці втрати ми навчимося ще глибше цінувати те що є.

Mixmag Україна: Зараз багато говорять про виживання артистів. Як ти бачиш реальність для музикантів в Україні сьогодні?

Vera Logdanidi: Сьогодні перспективи для людей, які залишаються в Україні виглядають обмежено, відповідно, займатись музикою стає дедалі важче. Багато українського продукту тепер виробляється не в Україні. Це або артисти, які виїхали, або ті, хто ще до певного моменту були за кордоном. Це спостереження, не висновок. Просто реальність, яку потрібно прийняти.

Бути артистом тут сьогодні дуже важко, і їх із часом ставатиме все менше. Якою нашу сцену ми побачимо через 5 чи 10 років? Мені самій цікаво.

Mixmag Україна: Таким чином можна торкнутися теми квір-спільноти.

Vera Logdanidi: Багато хто змушений був виїхати. І сьогодні вечірки лишаються одним з небагатьох місць, де квір-люди можуть відчувати себе вільно, бути прийнятими.

Музика об'єднує. Вона дає можливість не тільки розважитись, але й відновити сили, знайти підтримку. Для багатьох музичні події це чи не єдиний сейфспейс у цій складній реальності. І я вважаю дуже важливим, щоб ми не втрачали цей вимір.

Mixmag Україна: Ти також згадувала про військових, які приходили на події. На Rhythm Büro можна було потрапити безоплатно, якщо заповнив анкету, вірно?

Vera Logdanidi: Так, ми на Rhythm Büro зробили безкоштовний вхід для військових. Ми навіть не очікували, скільки людей відгукнеться. Було близько 150 людей і вони так щиро раділи і відпочивали... Це було важливе нагадування, що події потрібно берегти як мінімум для цього.

Mixmag Україна: Чи можеш поділитися, які проєкти або ініціативи зараз тебе надихають? Що резонує з тобою у цій складній реальності?

Лейбли, артисти, події — все, що знаходить сили існувати попри війну. І це справді велика справа. Наприклад, коли бачу події з великим продакшеном, розумію, скільки за цим стоїть зусиль і людей. Як промоутер, я знаю, наскільки це економічно складно зараз.

Візьмемо, наприклад, Rhythm Büro. Ми вже давно не отримуємо прибуток від цих подій, але продовжуємо працювати, бо це важливо для сцени, для людей, навіть для нашої економіки, бо ми платимо податки і даємо роботу людям.

Якщо перейти на артистів, то дуже надихає те, що робить Heinali. Це сучасний композитор надзвичайного рівня, який представляє Україну на світових сценах. Кожен раз, коли бачу, що він виступає на повні зали за кордоном, я відчуваю гордість. Це справжній скарб української сучасної культури.

З цікавістю спостерігаю за Тучею — вона не просто талановита артистка, яка вийшла за рамки електронної бульбашки, вона має велику аудиторію сучасної молоді, насклільки я розумію 20+ років. Вона часто говорить про важливі проблеми, дає інвлюєнс. І це круто. Бо саме ці посили нагадують молодим людям про українську мову, наприклад.

Наше музичне ком’юніті дуже активне в плані захисту прав квір-спільноти, це надихає. Надихає, що мнаші музичні діячі відстояли парк на Подолі.

Також дуже важливою вважаю діяльність музичних магазинів, як Або (Або Records & Music Space), Сloser Connections. Це не просто магазини платівок — це соціальні хаби. В Києві, як для столиці, не так багато місць для соціалізації по інтересам, подібні простори надзвичайно потрібні.